К.е.н., доц. Лобачева І.Ф., Черепчук М.І.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ АНАЛІЗУ ВИТРАТ СІЛЬСЬКОГОСПОДАСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

В ринкових умовах аналізу підлягає вся господарська діяльність підприємства, що спонукає організаторів і виконавців виробництва відповідально ставитися до своїх обов'язків. Аналіз у цьому випадку покликаний виявляти подібні явища і сприяти їх усуненню, реалізуючи при цьому профілактичну функцію. Одержана під час аналізу інформація є підставою для прийняття відповідних рішень і проведення коректуючи дій, завдяки яким забезпечується нормальне функціонування аналізованого об'єкта.

Основною метою аналізу витрат сільськогосподарських підприємств є пошук резервів зниження витрат, а також розробка заходів по їх використанню. В процесі аналізу вивчають ступінь виконання плану витрат, виявляють та вимірюють вплив основних факторів. Аналіз витрат проводять у взаємодії з дослідженням інших показників виробничої діяльності підприємства. Все це дозволяє дати глибоку оцінку дотриманню кошторису витрат, їх динаміки і виявити резерви підвищення ефективності господарювання.

Роль і місце аналізу в управлінні бізнесом досліджували такі вчені, як Є.В. Мних, О.М. Горбань, В.П. Долинський, М.І. Ковальчук та багато інших. Ними зроблено значний внесок у розробку теорії і методології аналізу витрат.

За своїм змістом і завданням аналіз витрат сільськогосподарських підприємств не відрізняється від аналізу в інших галузях національної економіки. Особливості методики його проведення обумовлені специфікою цієї галузі, зокрема:

− результати господарської діяльності сільськогосподарських підприємств залежать від природно-кліматичних умов. Для отримання правильних висновків про результати господарської діяльності показники поточного року повинні зіставлятися не з минулим роком, як це робиться на промислових підприємствах, а з середніми даними за попередні 3–5 років;

− сільське господарство відрізняється від інших галузей виробництва тим, що в ньому частина продукції використовується на власні цілі як засоби виробництва (насіння, фураж, силос, сіно, сінаж тощо). Тому обсяг реалізованої продукції менший за обсяг виробленої [1, с. 72].

Основою аналізу є формулювання мети функціонування підприємства. Основною метою розвитку підприємства в ринкових умовах господарювання є підтримка або підвищення конкурентоспроможності продукції і конкурентоспроможності підприємства загалом. Для її досягнення визначається ряд цілей, тобто формується “дерево цілей”. Вершина “дерева цілей” (виходячи з ієрархічного принципу) являє собою генеральну ціль – пошук резервів зниження витрат виробництва для збільшення прибутковості і конкурентоспроможності продукції. Вона вимагає вирішення двох завдань: 1) дослідження закономірностей зміни витрат в динаміці, аналіз відмінностей в розрізі територій; 2) оцінка впливу на витрати і собівартість факторів.

Побудова “дерева цілей” завершується розробленням конкретних цільових рішень. Прийняття рішень проводиться на основі науково обґрунтованих розрахунків і порівняння різних варіантів досягнення мети. Результат – вибір оптимального варіанта. Тобто, витрати на здійснення різних варіантів зіставляються з результатами.

Вибір об’єкта аналізу вимагає уточнення складу витрат і схеми їх формування. Для цього необхідно розглянути сутність витрат як об'єкта дослідження з погляду поставленої мети [2, с. 204].

При аналізі загальної оцінки ефективності використання витрат до складу об'єкта необхідно ввести всі види витрат відповідно до нормативних документів підприємства, а також кінцевий результат діяльності підприємства. У цьому випадку використовують класичну схему формування витрат (за економічними елементами та статтями калькуляції) і показники прибутку від виробництва і реалізації продукції.

При аналізі витратомісткості окремих етапів виробництва і реалізації продукції до складу витрат необхідно ввести всі витрати, що виникають на цих етапах виробництва. В цьому випадку недостатньо проаналізувати витрати, які входять до собівартості. Структура аналізованих

витрат має бути ширшою, а як основну схему формування витрат необхідно прийняти принцип повної структури витрат.

Отже, до об’єктів аналізу витрат належать:

− повні витрати і собівартість продукції;

− собівартість окремих видів продукції;

− структура витрат;

− собівартість одиниці продукції;

− витрати на 1 грн. товарної продукції;

− економічні елементи та статті калькуляції витрат;

− співвідношення: витрати→чистий дохід→прибуток тощо [3, с. 258].

Аналіз витрат на виробництво сільськогосподарської продукції як загалом, так і окремих її видів зумовлює потребу у відповідному інформаційному забезпеченні. Оскільки процес економічного аналізу є основним споживачем економічної інформації, він найбільш чутливий до її недоліків, тому інформація повинна бути повною, доступною і достовірною.

До основних джерел інформаційного забезпечення аналізу витрат на виробництво належать: фінансова та статистична звітність, первинні документи, рахунки бухгалтерського обліку, облікові реєстри, кошториси витрат, матеріали ревізій, результати аналізу витрат за попередні періоди тощо.

Під методом аналізу витрат сільськогосподарських підприємств ми розуміємо системне, комплексне їх вивчення, що здійснюється через ряд методичних прийомів і способів аналітичного дослідження на основі показників плану, обліку, звітності та інших джерел інформації з метою підвищення ефективності виробництва. Метод аналізу реалізується через сукупність прийомів дослідження. Найважливішим елементом методики економічного аналізу є технічні прийоми і способи аналізу, які можна назвати інструментарієм аналізу. З відомого арсеналу інструментарію аналізу найчастіше використовуються традиційні способи опрацювання інформації, прийоми детермінованого та стохастичного факторного аналізу і прийоми оптимізації показників. Кожен метод використовують лише в окремих випадках, для розв’язування вузької проблеми відносно формування витрат. [4, с. 222].

На нашу думку, для удосконалення процедури аналізу треба поєднувати декілька методів. Так, використання матричних методів та моделей разом з методами елімінування забезпечить рівновагу, яка відображатиме реальні і потенційні можливості підприємства. Необхідність в глибокому дослідженні методів формування витрат виникає в тих випадках, коли метою аналізу витрат є визначення доцільності використання того або іншого методу. Якщо поставлена мета дослідження полягає у виявленні впливу факторів на вибраний об'єкт дослідження, то на цьому етапі необхідно визначити, вплив якої групи факторів на об'єкт (зовнішніх або внутрішніх, факторів ресурсів або техніко-економічних факторів) досліджуватиметься. На їх основі в факторній моделі дослідження витрат повинна бути сформована система факторів, прийнятих за базові.

Дослідження витрат сільськогосподарських підприємств передбачає паралельне використання двох основних напрямів аналізу витрат на виробництво продукції (аналіз зміни загального рівня витрат) і результатів виробництва (аналіз зміни загального обсягу виробництва продукції). Аналіз співвідношення витрат (на 1 га сільськогосподарських угідь, на 1 га посівів) і результатів виробництва (урожайність сільськогосподарських культур) характеризує витрати на виробництво 1 центнера продукції в рослинництві. Отже, першочергове завдання господарства – це збільшення урожайності

при одночасному зниженні витрат. Тому, при розгляді витрат на 1 га ріллі необхідно виділити ті елементи витрат, збільшення яких підвищує урожайність.

Система аналізованих показників вибирається згідно з метою, об'єктом і схемою його формування. Систему показників витрат компонують за принципом повноти відображення аспектів аналізованої проблеми, об'єкта і місця формування аналізованих витрат, можливостей їх регулювання, з урахуванням їх питомої ваги у загальному об'ємі витрат і можливостей швидкої реалізації результатів аналізу.

Отже, сформована нами методологія аналізу витрат є інструментом в проведенні їх системного аналізу в умовах адаптації вітчизняних підприємств до ринкових умов господарювання. Вона розвиває існуючу методологію аналізу витрат на основі систематизації наявних знань про витрати сільськогосподарських підприємств. Реалізація методики системного аналізу витрат припускає існування таких етапів: формулювання мети аналізу, детальний опис витрат як об'єкта дослідження, зокрема вибір схеми формування витрат, компоновка системи аналізованих показників, підготовка інформації, підбір методу аналізу і інтерпретація отриманих результатів дослідження.

Література:

1. Мних Є.В. Методи економічного аналізу / Є.В. Мних  // Економіка України – 2011.– № 1. – С. 72 с.

2. Горбань О.М. Основи теорії систем і системного аналізу: Навч. посібник. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2010. – 204 с.

3.Долинський В.П. Економічний аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. – К.: ІАЕ УААН, 2011. – 258 с.

4. Ковальчук М.І. Економічний аналіз у сільському господарстві: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2011. – 222 с.