Асист. Откаленко О.М., Усата Т.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Проблематика складання фінансової звітності підприємства

Кожен господарюючий суб’єкт в тій чи іншій мірі потребує додаткових джерел фінансування. Знайти ці джерела можна на ринку капіталу, приваблюючи потенційних інвесторів та кредиторів шляхом інформування їх про свою фінансово-господарську діяльність за допомогою фінансової звітності. Питання ефективного аналізу фінансової звітності та пошук вирішення головних її проблем є дуже важливим і актуальним в наш час. Пояснюється це тим, що в умовах сучасної ринкової економіки фінансова звітність господарюючих суб’єктів є основним елементом інформаційного забезпечення фінансового аналізу та служить джерелом  інформації не тільки для зовнішніх, але й внутрішніх користувачів.

Проблеми аналізу фінансових звітів в сучасних умовах розглядаються у працях таких  вчених, як Білуха М.Т., Гарасима П.М., Кірейцев Г.Г.,  Кужельний  М.В, Шпичак О.М., Плікус Й. М., Турило А.М. та інших.
В сучасних економічних умовах функціонування спостерігаються проблеми обліку та формування фінансової звітності підприємств, що пов’язано з намаганням приблизити облік до міжнародних стандартів та нерозвиненою законодавчою базою.

Міжнародні стандарти фінансової звітності – це набір документів (стандартів та інтерпретацій), що регламентують правила складання фінансової звітності, необхідної зовнішнім користувачам для прийняття ними економічних рішень відносно підприємства [1].

Поштовхом до впровадження МСФЗ в Україні стало прийняття Кабінетом Міністрів України «Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів»[2]. Дане впровадження викликане тим, що українські стандарти не відповідали повною мірою потребам сучасних користувачів фінансової звітності – інвесторів, акціонерів, фінансових інститутів та ін. Це пов’язано з тим, що історично українські стандарти формувалися з врахуванням інтересів одного єдиного користувача – держави. Вітчизняна облікова система повністю відповідала моделі функціонування планової економіки і була достатньо ефективною в тих умовах, але не пристосована для відображення господарських фактів у нових економічних умовах.

Таким чином, МСФЗ сьогодні – це об’єктивна реальність, єдиний підхід до ведення бухгалтерського обліку в усьому світі, що має велике практичне значення для складання фінансової звітності

Звітність включає в себе не тільки таблиці даних, але й описи фактів, що є важливими для користувачів. Така звітність дозволяє характеризувати не тільки обсяги та динаміку, але й якість господарської діяльності організації. МСФЗ направлені на вираження найобережніших оцінок господарської діяльності підприємства. Такий підхід надає фінансовій інформації додаткову цінність, так як не дозволяє формувати завищених очікувань відносно до господарюючого суб’єкта [3, с. 15].

Головне завдання трансформації національній системи бухгалтерського обліку полягає в прискоренні процесу її проведення у відповідність з вимогами ринкової економіки і міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, і наданої суб'єктам господарювання можливостей визначити рамки і форми управлінського обліку.

Приведення національної системи бухгалтерського обліку у відповідність з вимогами ринкової економіки і міжнародними стандартами бухгалтерського обліку здійснюється за такими напрямками:

- законодавче закріплення принципів ведення бухгалтерського обліку;

- формування нормативної бази положення (стандарти); методичне забезпечення (інструкції, методичні вказівки, коментарії);

- кадрове забезпечення (підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів бухгалтерського обліку);

- міжнародне співробітництво (вступ і активна робота в міжнародних спеціалізованих професійних організаціях).

Мінімізувати різницю між звітністю, складеною власними бухгалтерськими службами та незалежними аудиторами, дозволить проведення процесу трансформації у такій послідовності [3, с. 154]:

1) розробка облікової політики щодо складання МСФЗ та викладення її основних принципів;

2) складання Регламенту трансформації з докладним викладенням усіх практичних моментів;

3) узгодження з незалежними аудиторами методик та підходів, які використовуватимуться при оцінці статей звітності;

4) автоматизація процесу трансформації;

5) максимально можливе наближення методологічних засад за національними та міжнародними стандартами бухгалтерського обліку;

6) проведення консультацій незалежними аудиторськими компаніями.

Отже, звітність завжди посідала особливе місце в управлінні як окремого суб’єкта підприємницької діяльності, так і держави в цілому, що зумовлено зведеним характером її даних. На основі звітності розкривається стан виробничо-фінансової діяльності юридичних осіб та пізнається складність суспільного життя.

Література:

1. Закон України«Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996 – XIV (зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ligazakon.ua.

2. Про схвалення Стратегії застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні, затверджена постановою Кабінету міністрів України від 24 жовтня 2007 р. № 911-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua

3. Камлик М.І. Бухгалтерський облік та звітність в Україні: закони, постанови, інструкції, стандарти бухгалтерського обліку, документація та інвентаризація, основнізасоби, грошові кошти, матеріальні цінності / М.І.Камлик. – К.:Атіка, 2008. – 800 с.