Экономические науки /10. Экономика предприятия

Левошко Н. В., Гусаренко М.О.

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка, Україна

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ ПРОЕКТІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини — невід’ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження природного середовища, захисту життя і здоров’я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням довкілля, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів. Головним для нашого суспільства має стати ефективне використання обмежених виробничих ресурсів та керування цими процесами з метою найповнішого задоволення потреб людини. [1]

За прогнозними даними до 2020 року в світі передбачається збільшення споживання електро енергії на 50-100%. При цьому вважається, що в наступні десятиріччя головним джерелом енергії залишаються невідновлювані викопні види органічного палива — вугілля, нафта та природний газ. Світових ресурсів викопного палива усіх видів вистачить відповідно: вугілля — на 250-300, нафти — на 30-40, природного газу — на 50-70 років. Той факт, що сьогодні доводиться все більш зростаючими темпами витрачати невідтворювані запаси органічних палив є трагедією нашої цивілізації.[2]

У теперішній час Україна відноситься до енергодефіцитних країн, яка задовільняє свої потреби в енергетичних ресурсах за рахунок власного виробництва менше ніж на 50 % (у тому числі по споживанню імпортованого природного газу на душу населення займає перше місце в світі). Поряд із цим

ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів в економіці країни низька, енер гоємність валового внутрішнього продукту в три рази вища за енергоємність промислово розвинених країн світу. За оцінками, що містяться в Енергетичній стратегії України до 2030 року, загальний потенціал енергозбереження в Україні перевищуватиме у 2030 році 550 млн. т у.п., в тому числі складатиме з урахуванням:

1. галузевого технологічного фактору — понад 300 млн. т у.п.;

2. міжгалузевого технологічного фактору — понад 30 млн. т у.п.;

3. галузевого структурного фактору — понад 100 млн. т у.п.;

4. міжгалузевого структурного фактору — понад 120 млн. т у.п.[3]

Для фінансового аналізу проектів з енергоефективності необхідно скласти прогноз руху коштів, який представляє собою фундаментальну інформацію, необхідну для експертизи проекту фінансовими менеджерами. Він включає в себе три ключових моменти: затрати; прибутки; розподіл прибутків у часі. Для оцінки проектів стосовно їх привабливості реалізації, і, відповідно отриманні кредиту під проценти, використовуються ряд методів:

1. Прості методи оцінки ефективності інвестицій (термін окупності проектів). Це найбільш простий метод оцінки проекту, визначається як період часу, протягом якого вигоди від проекту будуть рівними затратам на проект. Переваги методу простої окупності полягає в простоті та ілюстративності. Вони використовуються для швидкої оцінки інвестицій в енергозберігаючі проекти на попередніх стадіях розробки проекту. До простих методів відносять також розрахунок простої норми прибутку і визначення терміну окупності інвестицій.

2. Методика дисконтування. В більш складних методиках оцінки враховується, що: рух коштів здійснюється на протязі всього періоду реалізації проекту; кошти, які є зараз мають більшу цінність, ніж та ж сама сума коштів в майбутньому і, чим довший період повернення коштів, тим меншу цінність вони мають.

3. Чистий дисконтований прибуток. Метод, в якому враховується часова вартість коштів, представляє собою розрахунок чистої приведеної вартості. В такому методі оцінки враховуються вигоди від проекту протягом всього терміну його життя.

4. Проекти економії енергії. При фінансовому аналізу проектів з енергоефективності слід враховувати, що різні типи таких проектів передбачають різні рівні економії електроенергії, а вдосконалення системи на різних його етапах потребує різних обсягів інвестицій.[2]

Таким чином, енергоефективність полягає у ефективному (раціональному) використанні енергетичних ресурсів – досягненні економічно виправданої ефективності використання паливно енергетичних ресурсів при існуючому рівні розвитку техніки та технології, а також дотриманні вимог до охорони навколишнього середовища.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Андрижиевский А.А. Энергосбережение и энергетический менеджмент / А.А. Андрижиевский, В. И. Володин. – Мн. : Высш. шк., 2009. – 294 с.

2. Дмитриев А. Н. Руководство по оценке эффективности инвестиций в энергосберегающие мероприятия / А. Н. Дмитриев, И.Н. Ковалев, Ю. А. Табунщиков и др. – М. : АВОК-ПРЕСС, 2009. – 120 с.

3. Енергетична стратегія України до 2030 року // Режим доступу: www.aes-ukraine.com, 2013.