Экономические науки/10. Экономика предприятия

Левошко Н. В., Головко С. А.

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка, Україна

Фінансово-кредитні джерела фінансування енергозберігаючих заходів на підприємстві

На сучасному етапі розвитку національна економіка України переживає досить важкі часи і функціонує в умовах обмежених обігових коштів підприємств і банківських кредитів. Енергетична сфера (сфера енергозбереження) не є виключенням і потребує негайних фінансових вливань.

Розробка нових програм і заходів щодо механізмів енергозбереження з кожним роком стають все більш невідкладними. Більшість промислових підприємств мають обмеженість власних фінансових ресурсів, тому проблема джерел фінансування енергозбереження в промисловості набуває пріоритетного значення.

Сьогодні розвинені країни світу використовують приблизно 14 % поновлюваної енергії, а в окремих країнах більше: так, у Фінляндії – 26 %, Швеції – 18. В Україні в загальному балансі енергоспоживання альтернативні джерела енергії становлять лише 0,7 % [4]. Стан енергетичної безпеки підприємств України оцінюється як далекий від оптимального.

Галузева програма підвищення енергоефективності економіки України шляхом впровадження інновацій на 2010-2014 роки, яка була прийнята 25.09.2009 року за № 49, передбачає системне запровадження інновацій з урахуванням специфіки енергозберігаючих технологій та направлена на залучення коштів підприємств та коштів іноземних інвесторів для реалізації інноваційних проектів [2].

Існуючі в Україні проекти в сфері енергетики є поодинокими, однак вони свідчать про потенціал і наявні можливості прикордонних регіонів для вирішення енергетичних проблем і можуть бути прикладом для розробки і реалізації нових проектів, що посилить регіональну і державну енергетичну безпеку.

Спочатку розглянемо які ж основні фінансові джерела можуть бути застосовані при фінансуванні енергозберігаючих заходів на промислових підприємствах.

Перш за все існує Державний фонд  енергозбереження, формується за рахунок коштів, отриманих у вигляді штрафних санкцій за порушення законодавства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, частини зборів за використання природних ресурсів, кошти від видачі дозволів з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів тощо [1].

Другим джерелом фінансування енергозбереження є власні кошти підприємств, отримані з прибутку. Але це джерело фінансування є наймеш можливим, тому що в даний момент існує брак цих коштів і фінансування за власний рахунок може собі дозволити досить мало підприємств.

Поряд з власними коштами потрібно розглядати і позикові кошти. Перш за все це банківські кредити. Це джерело фінансування є одним з найрозповсюдженіших, адже банківська сфера є досить розвинутою. Але поряд з тим, економічна криза сильно «вдарила» по кредитним установам і банкам і можливість взяти банківські кредити стала досить жорсткою.

Четвертим джерелом фінансування енергозбереження є внутрішні та зовнішні інвестиційні ресурси, залучення яких має бути одним з найпріорітетніших напрямів механізму енергозбереження в державі [3].

Міжнародні фінансові установи (МФУ), такі як Група Всесвітнього банку (МБРР і МФК), Європейський банк реконструкції й розвитку (ЄБРР) і Азіатський банк розвитку (АБР) також надають підтримку Україні.

МФУ надають підтримку проектам державного сектора з вигодами в частині енергоефективності, з використанням таких засобів:

1) позикове фінансування (деноміноване в доларах або євро або ж – у виняткових випадках - у місцевій валюті);

2) вкладання засобів в акціонерний капітал - частка участі в ЕСКО або комунальному підприємстві;

3) технічна допомога;

4) часткові гарантії від імені державної організації.

Доцільно буде запровадити економічний механізм енергозбереження, який на відміну від простої зацікавленості виробника у зниженні енергозатратності виробництва через зменшення собівартості продукції, мав би чітко визначений стимулюючий характер, з використанням для фінансування заходів з енергозбереження коштів, заощаджених внаслідок підвищення енергоефективності виробництва. Це дозволить підвищити енергоефективність у виробничій сфері прискореними темпами [1].

Отже, фінансово-кредитні джерела фінансування енергозберігаючих заходів на підприємстві є основою для функціонування економічних механізмів стимулювання програм, проектів та заходів з підвищення енергоефективності та енергозбереження.

Література:

1. Бевз В. В. Механізм фінансування заходів з енергозбереження на підприємствах [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/seru/2010_26-27/11_4211_part_14.pdf

2. Галузева програма підвищення енергоефективності економіки України шляхом впровадження інновацій на 2010 - 2014 роки, затверджена Наказом № 49 від 25.09.2009 року Державного агентства України з інвестицій та інновацій.

3. Проект енергетичної стратегії України на період до 2030 року та дальшу перспективу / А.К.Шидловський та ін.  // Электронный журнал "ЭСКО". – 2005. – №  11. – С. 242.

4. Франчук І.А. Світові тенденції розвитку енергозабезпечення і систем їх державного регулювання / І.А.Франчук // Економіка та держава. – 2008. – №12. – С.66-68.