Экономические науки/10. Экономика предприятия

Левошко Н.В., Шаповал М.В.

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, Україна

Діючі механізми фінансування енергоефективних проектів підприємств

Термін “фінансування” характеризує всі заходи, спрямовані на покриття потреби підприємства в капіталі, які включають мобілізацію фінансових ресурсів (грошових коштів, їх еквівалентів та майнових активів), їх повернення, а також відносини між підприємством та капіталодавцями, які з цього випливають (платіжні відносини, контроль та забезпечення) [1, с. 58].

Україна знаходиться на заключному етапі перехідного періоду від командно-адміністративної до ринкової моделі розвитку економіки. Звичайно, зміна економічних умов господарювання, здійснення політичної, адміністративної та судової реформи потребує відповідних змін і в механізмах державного управління економікою, в тому числі, і в механізмах стимулювання енергоефективності.

На сьогодні питання підвищення ефективності використання енергоресурсів в регіонах України стає одним з пріоритетних завдань органів державної влади. Зменшення обсягів використання енергоресурсів розглядається як шлях до скорочення фінансових витрат на закупівлю енергоресурсів і відповідно збільшення обсягу доходів місцевих бюджетів [2].

Світовий досвід показує існування наступних основних типів інвестиційних механізмів для енергоефективних проектів [3]:

1. Кредитне фінансування та схеми часткових гарантій. Відбувається комерційними банківськими установами, або спеціалізованими агенціями, або фондами револьверного фінансування.

Використання кредитування енергозберігаючих проектів, як механізму стимулювання енергозбереження, передбачено у Законі України “Про енергозбереження”.

Для впровадження найбільш доцільної та ефективної енергозберігаючої техніки і технологій, поширення цих технологій на підприємствах національної економіки держава може використовувати такий механізм як пільгове кредитування енергозберігаючих проектів збоку Національного банку України через мережу комерційних банків. Держава - зменшить потребу у імпортуванні енергоносіїв та підвищить конкурентоспроможність вітчизняної економіки, державний бюджет - цільове та ефективне використання бюджетних коштів з їх поверненням та прибутком у вигляді надходжень від користування кредитом, комерційні банки - отримають свою частину прибутку від обслуговування наданого кредиту, підприємство - доступ до кредитів з невисокими ставками для модернізації виробництва та зменшення енергоємності продукції [2].

2. Використання енергосервісних компаній. ЕСКО, це такі компанії, що використовують контракти гарантування результатів енергозаощаджень для здійснення інвестицій на об’єктах комунальної чи приватної власності.

Самофінансування енергозберігаючих проектів на основі перфоманс-контрактингу (схема фінансування проектів енергозбереження) полягає в утворенні механізму інвестування коштів у сферу енергозбереження через енергосервісні компанії (ЕСКО) чи інших фінансових посередників з поверненням коштів повністю чи частково за рахунок отриманої економії паливно-енергетичних ресурсів.

В ході реалізації енергозберігаючих заходів на основі перфоманс - контрактингу бюджетна установа (в особі відповідного центрального або місцевого органу влади) заключає контракт з ЕСКО на проведення енергетичного обстеження і впровадження, на його основі, енергозберігаючого проекту. Згідно контракту, ЕСКО гарантує замовнику обіцяний рівень економії коштів, яка досягається в результаті втілення енергозберігаючого проекту.

Запровадження механізмів самофінансування енергозберігаючих заходів у бюджетній сфері з використанням коштів державного бюджету або приватних інвестицій та поверненням інвестицій за рахунок отриманої економії паливно-енергетичних ресурсів дозволить утворити додаткові джерела фінансового забезпечення енергозбереження та зменшити навантаження на державний бюджет [2].

3. Використання компаніями схем Demand-Side-Management. В програмах DSM, впровадження енергоефективних проектів у споживачів, забезпечуючи фінансування, технічні рішення, та контрактні відносини з споживачами.

Наприклад: В електроенергетиці це один з найбільш дешевих методів оптимізації роботи та підвищення енергоефективності системи. Суть проблеми полягає в тому, що добовий графік навантаження в енергосистемі має досить нерівномірний характер з максимальними (піковими) значеннями в ранішні та вечірні години і мінімальними – у нічні. Такий режим роботи енергосистеми є нераціональним, бо вимагає наявності маневрених потужностей, що працюють у режимі вмикання-вимикання, збільшуючи питомі витрати палива на виробництво електроенергії. Для стимулювання вирівнювання графіка звичайно застосовують диференційовані за зонами доби тарифи на електричну енергію.

4. Інші види фінансування у формі Публічно-Приватного Партнерства, грантів або Альянсів Глобального Розвитку, фінансування у форматі Кіотського Протоколу.

Таким чином, формування ринкових механізмів фінансування енергозберігаючих проектів безумовно потребує часу, терпіння та праці. Формування таких механізмів фінансування проектів потребує політичної та економічної стабільності. Проте період стабільного зростання економіки, що розпочався, дає надію на подальший успіх та підтримку запропонованих механізмів стимулювання енергоефективності.

Література:

1. Опарін В. М. Фінанси (загальна теорія) : навч. посіб. / В. М. Опарін. — К. : КНЕУ, 2002. — 240 с.

2. http://esco-ecosys.ru/2003_12/art03.htm

3. http://www.mishor.esco.co.ua/2010/art13.pdf