Экономические науки/ 10. Экономика предприятия

Левошко Н.В. Шукліна В.Є.

Полтавський національний технічний університет ім. Ю.Кондратюка, Україна

РИЗИК ЯК СКЛАДОВА ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ПІДПРИЄМСТВА

Важливою функцією управління суб’єктом господарювання є внутрішній контроль, суб’єкти якого здійснюють порівняння планових і фактичних значень параметрів, проводять аналогію з зовнішнім економіко-правовим середовищем, виявляють відхилення в параметрах. Такий контроль є самостійною системою контролю, що входить до складу управління підприємством, контролює за допомогою спеціальних процедур всі питання фінансово-господарської діяльності та створює умови для ефективної роботи підприємства, є важливим засобом попередження нестач і розкрадання цінностей.Внутрішній контроль є важливою функцією управління, яка охоплює облік, фінансовий аналіз, порівняння і оцінку фактично досягнутого результату з поставленою метою і задачами підприємства. Головною метою внутрішнього контролю є забезпечення ефективного проведення бізнесу – виконання виробничих, фінансових та інших планів, раціональне використання робочої сили, впровадження сучасних методів праці і прогресивної технології у підрозділах . Організація внутрішнього контролю як функції управління підприємством має на увазі строгу регламентацію своєї діяльності, визначення прав, обов'язків і відповідальності фахівців, кваліфікаційні вимоги, взаємостосунків з підрозділами і персоналом підприємства. [5]

Коли ми здійснюємо обробку економічних показників ми в першу чергу враховуємо ризики що можуть виникнути. Під ризиком взагалі слід розуміти можливу небезпеку втрат, зумовлених специфікою тих чи інших явищ природи і видів діяльності людського суспільства.

Оцінка ризику — це процес прийняття рішення виходячи з можливостей відхилень у фінансових документах. Такий ризик має дві складові — властивий ризик і ризик при здійсненні контролю. Контролер оцінює їх у контексті обставин, що склалися.[4]

Підставою для оцінки контролером рівня внутрішнього ризику і ризику при здійсненні контролю є інформація про клієнта та його бізнес. Значна частина такої інформації має загальний характер і залежить від особливостей діяльності підприємства, галузі промисловості, в якій воно працює, законодавчих та нормативних документів, які стосуються галузі промисловості, а також особливостей фінансової діяльності підприємства і зв'язку між даними фінансового й оперативного характеру. Контролер повинен також розуміти структуру контролю на підприємстві, що необхідно для правильної оцінки ризику при проведенні контролю та складанні плану проведення перевірки.

Властивий ризик виникає за умов, не пов'язаних з особливостями контролю на підприємстві. Умови для нього існують на макроекономічному рівні, і визначений вплив справляють зовнішні чинники, наприклад, зміни обставин, пов'язаних із веденням бізнесу, урядових рішень та ін. Такий вид ризику характерний для різноманітних господарських операцій підприємства.

Розуміння системи внутрішнього контролю разом з оцінкою внутрішнього ризику, інші міркування дають змогу контролеру встановити види суттєвої недостовірної інформації, що могла існувати у фінансовій звітності, проаналізувати фактори, котрі впливають на ризик можливості припущення суттєвих відхилень; підготувати відповідні процедури перевірки.

Контролер не бере до уваги ті рішення і процедури в межах систем внутрішнього контролю, що не належать до фінансової інформації. Наприклад, рішення і процедури, що стосуються ефективності певних управлінських процесів прийняття рішень (визначення цін послуг або витрат на дослідження і розвиток), котрі хоч і є важливими для підприємства, але не належать до процесу перевірки.[3]

Контролеру слід отримати вичерпні пояснення стосовно порядку процедур контролю, щоб правильно спланувати свою перевірку, отримати необхідні знання процедур контролю. Наприклад, під час отримання пояснень про систему економічних показників контролер отримує уявлення про стан справ на рахунках підприємства.

Після отримання пояснень про систему внутрішнього контролю контролер повинен зробити попереднє оцінювання ризику внутрішнього контролю за конкретними позиціями фінансової звітності.

Як правило, управлінням ризиками на підприємствах займаються спеціальні підрозділи. У випадку якщо таких на підприємстві не існує, то за рішенням керівництва можуть найматися штатні (ризик - менеджери) або позаштатні (консультанти) спеціалісти. Проте, як показує практика, зазвичай обов’язки по управлінню ризиками делегуються іншим відділам. Це може бути відділ внутрішнього контролю, аналітична служба — незалежно від назви сутність роботи відділу не змінюється. При такому положенні справ ризики виявляються і усуваються в ході щоденної роботи до того, як підприємство зазнає серйозних збитків.[2]

Тобто, в роботі будь якого підприємства де створений відділ внутрішнього контролю і перевіряється економічна діяльність організації, потрібно завжди враховувати ризики, як внутрішні так і зовнішні.

Література

1. Бутинець Ф.Ф.- Історія бухгалтерського обліку : навч.посібн. : в 2-х частинах. Бутинець Ф. Ф. – Житомир : ПП „Рута”, 2001. – 512 с.

2. Виговська Н.Г. Господарський контроль в соціально орієнтованій економіці:проблеми теорії і методології:монографія/ Н.Г.Виговська. – Ж.:ЖДТУ,2006.-288с.

3. Дорош Н.І. Аудит: Методологія і організація. Монографія. – К.: Знання, КОО, 2001.

4. Максімова В.Ф. Внутрішній контроль економічної діяльності промислового підприємства – системний підхід до розвитку – К.: АВРІО, 2005. – 264 с.

5. Конспект лекцій Серія а 4 Київ 2005 Головний редактор Ярослав Головко