Податкове планування

Вступ. При централізованій системі управління народним господарством така важливі сфера управлінських дій, як податкове планування, є жорстко регламентованим. Це забезпечує досяжність мети за будь-яку ціну, тобто виконати директивно встановлюваний план.

Державний податковий менеджмент як особливий науково-практичний процес надзвичайно місткий за своїм змістом, умовами організації і цільовими установками.

В даний час особливою гостротою відчувається необхідність систематизованого аналізу надходження податків, тенденцій розвитку податкової бази і її елементів та науково - обґрунтоване прогнозування поступлень платежів до бюджету. Від того наскільки вміло і послідовно буде вирішуватися це завдання в значній мірі залежить ефективність податкової системи в цілому. Питання прогнозування надходжень актуальні у зв’язку із недостатньою їх науковою розробкою. На сьогодні податкові

органи не мають достатніх методичних розробок по аналізу поступлень, а особливо аналізу бази оподаткування.

Вітчизняні українські компанії, що не здійснюють експортно – імпортних операцій і не потребують значних інвестицій, все одно мають можливість застосувати методи міжнародного податкового планування для зменшення податку на прибуток через виплати офшорним компаніям платежів роялті, гонорарів і орендної плати. Ефективність такого податкового планування залежить від можливості віднесення таких платежів до валових витрат або амортизації, необхідності нарахування ПДВ і змісту податку на репарацію [1,С.26].

Податкового планування й оптимізація оподаткування відіграють важливу роль в діяльності будь – якого підприємства. Підприємці та засновники підприємств відкривають свій бізнес для того, щоб отримати прибуток, а сплатити податки в бюджет – це вже їхні зобов’язання перед суспільством. Сплата податків – це обов’язок суб’єктів господарювання, за невиконання якої держава карає платників податків. Але будь – яке підприємство вправі використовувати законні методи, спрямовані на зменшення обсягів податкових платежів. Тому існують певні суперечності між різними теоретичними аспектами податкового планування, потребують вирішення [2,С.115].

Податкове планування включає процес податкової оптимізації – заходи, пов’язані з досягненням необхідних пропозицій усіх фінансових аспектах операцій. Податкове планування полягає в розробці і впровадження різних законних схем зниження податкових відрахувань, за рахунок застосування методів стратегічного планування фінансово – господарської діяльності підприємства. В умовах жорсткої фіскальної політики держави податкове планування – це той інструмент, який може підприємству допомогти успішно працювати.

У нашому суспільстві існує думка, що податкова оптимізація проводиться лише з метою максимального зниження податкового тягаря, тому розглядається вона лише через призму протистояння платника податків, з одного боку, і органів ДПС України – з іншого. Науковці мають досить різні та суперечливі думки з цього приводу [2,С.115].

Основна мета управління податковими платежами не зводиться до абсолютної мінімізації податкових платежів: вона полягає в активному впливі на максимізацію чистого прибутку підприємства при заданих параметрах податкового середовища і ринкової кон’юктури. На думку більшості науковців, податкова політика підприємства може бути:

- нелегальна, що припускає ухилення від сплати податків на основі свідомого використання кримінально – карних методів одліку доходів і майна й навмисного викривлення бухгалтерської й податкової звітності;

- легальна, заснована на корегування господарської діяльності й методів вереття обліку й використання можливостей, наданих законодавством;

- напівлегальна, що використовує колізії, недоробки й протиріччя чинних законів і підзаконних актів [2,С.116].

Найбільш цивілізованим способом оптимізації податкового менеджменту слід визначити другий варіант. При цьому, у рамках даного варіанта оптимізації податкового менеджменту можна виділити зовнішні та внутрішні фактори.

Із загальної сукупності наведених фактичних, на нашу думку, найбільшу зацікавленість у практичному плані представляє система оподаткування та вибір організаційно – правової форми підприємства.

Огляд різних систем оподаткування, особливості сплати податків і їх сукупний рівень у кожній системі, їх динамічна оцінка, зіставлення між собою й розрахунки початкової ефективності дозволяють розробити досить універсальні практичні рекомендації для широкого кола користувачів. Інші зовнішні фактори оптимізації податкового менеджменту (вибір юрисдикції, організаційно – правової форми, складу засновників, виду діяльності й стратегії) не піддаються узагальненню, індивідуальні в кожному конкретному випадку й можуть розглядатися головним чином у консалтинговій практиці [2,С.117].

Обґрунтована система податкового планування підприємства здатна достатньою мірою мінімізувати ризики, що виникають у зв’язку з оподаткуванням господарської діяльності. А при прийнятті управлінських рішень податкове планування є обов’язковим інструментом керівництва підприємства.

Прийняття Податкового кодексу України зумовило внесення змін не лише в систему оподаткування, а також й в ряд галузей права. Зокрема, зі вступом із 1 січня 2011р. у законну силу положень Податкового кодексу України змінився сам підхід щодо визначення вартісних рамок щодо настання кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків.

Податкове планування має групуватися не лише на вивченні текстів Податкового та Кримінального кодексів України, але й на загальній принциповій позиції, яку займають податкові органи з тих чи інших питань, на положеннях проектів податкових законів, дослідженні напрямів і змісту податкових реформ, що розробляються, а також на результатах аналізу напрямів здійснюваної урядом податкової політики.

Ефективність податкового планування завжди слід співвідносити з витратами на його проведення. Слід також співвідносити цілі податкового планування зі стратегічними пріоритетами підприємства [2,С.117].

Набуло подальшого розвитку податкове планування господарської діяльності підприємства. Під час складання калькуляції при плануванні курсів підвищення кваліфікації та випуску газети враховано розмір податку на прибуток та ПДВ. Це дасть змогу посилити фінансову безпеку. Необхідність своєчасної та достовірної інформації в бухгалтерській звітності вимагає від працівників бухгалтерії адекватних рішень при веденні обліку. Адже від того чи володіє керівництво оперативною та достовірною інформацією, отриманою від бухгалтерських служб, залежить стабільність фінансової безпеки підприємства. Не слід ігнорувати бухгалтерською інформацією . оскільки можуть бути прикрі наслідки податкової перевірки [3,С.166].

Прогнозування податкових надходжень дає змогу оцінити глибину розбіжностей між цілями платників податків і фіскальними цілями держави, звести до мінімуму ймовірні витрати [4,С.165].

З метою загальнодержавного прогнозування у податковій службі функціонують підрозділи прогнозування та економічного аналізу, у Міністерстві фінансів України створено Департамент податкової політики і макроекономічного прогнозування.

Основним (базовим) інформаційним джерелом для прогнозного аналізу є ретроспективний аналіз, який здійснюється різними статистичними, математичними та іншими методами [4,С.165].

З теоретичної точки зору податкова перевірка – процесуальна дія податкової адміністрації щодо контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення податкового зобов’язання, своєчасністю і повнотою сплати податків і зборів, що здійснюється шляхом встановлення фактичних даних, отриманих у результаті податкового контролю, з даними податкових декларацій та інших звітних документів, які подаються платниками податків до відповідних податкових органів [5,С.99].

Система податкового контролю в Україні, відповідно до чинного господарства, ґрунтується на трьох основних принципах.

По – перше, оперативність обробки інформації ,зокрема податкових декларацій та звітів платників податків. Це стосується як оперативності виявлення помилок та невідповідності даних у деклараціях іншим джерелам інформації, яку отримує податковий орган, так і оперативності в поверненні зайвих сплачених до бюджету сум податків.

По – друге, під карність платників податків (за приховування джерел оподаткування, несвоєчасну або неповну сплату податків тощо). Це буде відомо з прикладу іншим платників податків, які спілкуються між собою, з джерел масової інформації, дайджестів податкової служби у мережі Інтернет.

По – трете, партнерство. Наприклад, платники, які самі не можуть розраховувати на допомогу податкового органу. У цьому випадку платник залишається задоволений тим, що у нього немає проблем із податковою звітністю, а податкова – одержанням правильної і достовірної інформації [5,С.99].

Увесь процес роботи з платниками складається з таких етапів:

- подання податкової звітності;

- вибір декларації для проведення аналізу (відшкодування ПДВ, збитковість, зменшення платежів до бюджету тощо);

- відбір платника податків для проведення перевірки;

- проведення перевірки;

- оформлення результатів перевірки [5,С.99].

Умовно процеси контрольно – перевірочної роботи можна поділити на такі складові:

- орієнтація – аналіз змістів документів ,які підлягають перевірці;

- панування – перенесення результатів всебічного аналізу в програму перевірки;

- формування програми перевірки;

- оцінка – формування матеріалів акта перевірки на базі фактів відхилень, установлення під час аудиту, та їх обговорення з платником податку;

- підсумок – акт перевірки, де відображена необхідна для нарахування та сплати податків інформація [5,С.99].

Податкова система України прагне побудувати таку податкову службу, яка спроможна буде виконати свою основну місію – ефективно і результативно, своєчасно та в повному обсязі зібрати всі податки, передбачені податковим законодавством України. Зазначене зобов’язує Державну податкову службу України організувати податкові перевірки таким чином, щоб вони забезпечували якісну та об’єктивну оцінку фінансового стану платників, спонукали брати участь у проведення і безперешкодного податкового аудиту на підприємствах відповідно до вимог чинного законодавства та збільшувати добровільну сплату податків до бюджету [5,С.101].

Щодо принципів та можливості податкового планування в сучасних умовах, то податкова політика підприємства залежить від багатьох факторів, у т.ч від державної податкової політики, яка істотно впливає на рівень податкового навантаження. Під податковою політикою підприємства розуміють систему заходів, щ о проводяться ним у сфері податкового обліку, нарахування і сплати податкових платежів, податкового планування. Ефективність сучасного бізнесу визначається не тільки рентабельністю, а й обсягами витрат на його ведення. Податкове планування дає змогу знизити витрати на сплату податків на основі оптимізації податкових платежів. Через нестабільність і недосконалість податкового законодавства України на шляху створення успішного бізнесу постає ряд проблем і перепон. Більшість зарубіжних компаній у подібній ситуації використовують ефективний метод зниження податкових виплат – оптимізацію податків. Оскільки з оподаткуванням пов’язана виробнича, фінансова, господарська діяльність підприємства на всіх етапах ( від прийняття рішень про його створення до його повної ліквідації), податкове планування є невід’ємною частиною системи фінансового управління на підприємстві.

Можна виділити два підходи до визначення податкового планування. В основі першого лежить мінімізація податкових зобов’язань платника податків, в основі другого податкова оптимізація. Також слід розрізняти податкове планування як більш широке поняття і планування видатків як більш вузьке поняття.

Податкове планування на рівні господарюючого суб’єкта – це від’ємна частина управління його фінансово-господарською діяльністю в рамках єдиної стратегії його економічного розвитку, що представляє собою процес системного використання оптимальних законних податкових способів та методів для встановлення бажаного майбутнього фінансового стану об’єкта в умовах обмеженості ресурсів і можливості їх альтернативного використання.

Планування податків – це планування на мінімальному для конкретного господарюючого об’єкта суб’єкта рівні сум окремих податків. Через вплив податків на управління доходами, видатками та кінцевими результатами податкове планування безпосередньо впливає і на інші напрями фінансового менеджменту. Тут необхідно визначити наступне.

По-перше, будучи складовою частиною системи фінансового менеджменту, податкове планування займає в ній специфічне місце, оскільки податковий аспект присутній у будь-якому сегменті управління фінансами господарюючих суб’єктів.

По-друге, оскільки податкові відносини як складова частина фінансових виникають на перерозподільній стадії відтворювального процесу і є завершальною ланкою будь-якого підприємницького рішення, податковому плануванню, як складовій частині фінансового менеджменту властива обмежена самостійність. Як контрольна функція фінансів проявляється лише у процесі формування і використання централізованих та децентралізованих грошових фондів, так і податкове планування проявляється, не маючи чіткого самостійного характеру, тим не менш впливає на прийняття підприємницьких рішень та підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності організацій.

По-третє, податкова економія збільшує власні фінансові ресурси підприємства, тому кінцевою метою податкового планування є не тільки і не стільки оптимізація податків, а, підвищення фінансової стійкості в рамках підприємницької діяльності підприємства [6,C.25].

Слід зауважити, що при визначенні податкового планування застосовується два концептуальних підходи, відповідно до першого під податковим плануванням розуміють процес планування підприємством податкових платежів на майбутній період. При цьому такий процес розглядається як найважливіший етап розробки податкової політики підприємства, спрямованої на визначення планових сум його податкових платежів у майбутньому періоді та розробку графіків їх сплати. Аналогічне визначення платежів у майбутньому періоді та розробку графіків у їх сплати. Аналогічне визначення дає А.Єлісєєв. Другий підхід передбачає зосередження уваги на такій складовій податкового планування на підприємстві, як податкова оптимізація [6,C.26].

Нарощування податкових доходів державного і місцевих бюджетів є найважливішим завданням сучасних податкових реформ, оскільки збільшення податкового потенціалу з часом утілюється в зростання доходів у масштабах національної економіки, а зростання доходів, у свою чергу є реалізацією повноважень державних органів.

Податкові надходження, формуючи бюджет, визначають ресурси відтворення власності, доходів, економічного потенціалу в цілому, тобто рівень податкових надходжень майбутніх періодів. Оскільки Україна є неоднорідною відносно економічних потенціалів регіонів, що обумовлено , передусім, історичними чинниками і значною територіальною розкиданістю, виникає необхідність у механізмі, який дозволить оцінити рівень бюджетної забезпеченості регіонів, з одного боку, і податкової можливості регіонів – з другого [ 7. С.62].

Податкове планування включає роботу з прогнозування об’ємів податкових надходжень з урахуванням валютного курсу, і на цій основі робиться розрахунок надходжень, що включаються в проект на торговий фінансовий рік, визначення частки (нормативів) розподілу податкових ставок по рівнях бюджетної системи, розробку контрольних завдань по податках і зборах, що адмініструють ся Державною податковою службою України (ДПС України).

На основі проведеного аналізу податкового планування й виконання податкових надходжень виникає необхідність розробки єдиної методики планування податкових надходжень ( бюджетних призначень) у податкових органах. Ця методика має бути розроблена з метою:

- створення єдиної системи податкового планування в податкових органах;

- забезпечення зростання договорів держави за рахунок повнішого аналізу й використання показників критеріїв (чинників), що впливають на податкове планування бюджетних призначень;

- скорочення кількості інспекцій ДПС України, що не виконали бюджетні призначення, та інспекції, що легко їх виконали ( понад 105 і більше %);

- підвищення податкової дисципліни і грамотності працівників податкових органів [7,C.63].

Становлення й розвиток вітчизняної податкової системи свідчать про її важливу роль у формуванні та розподілі фінансових ресурсів держави. Система оподаткування має також стимулювати функціонування й ділову активність підприємницьких структур, тобто ту ланку господарської діяльності, де створюється фінансовий потенціал країни. Втім, надмірне податкове навантаження на виробників через мінливість умов господарювання, гостру потребу в наповнені бюджету, нестабільність і громіздкість податкового законодавства, а також недосконалість податкової системи негативно позначаються на діяльності суб’єктів господарювання. Підприємці змушені відмовлятися від легальних методів господарювання та ухилятися від сплати податків. За таких обставин вітчизняним підприємствам не обійтися без податкового планування [8,C.47].

При визначенні податкового планування застосовується два концептуальних підходи: 1) під податковим плануванням розуміють процес планування підприємством податкових платежів на майбутній період; 2) увага зосереджується на такій складовій податкового планування на підприємстві, як оптимізація податкових платежів.

Податкове планування на макрорівні можна охарактеризувати як організацію підприємницької діяльності платника податків у оптимальний, з податкової точки зору, спосіб, а також підбір і застосування методів, що допоможуть оптимізувати податкові обов’язки підприємства правомірними засобами.

Поняття податкового планування й ухилення від сплати податків чітко розмежовується за критерієм законності, тому їх ототожнення є не лише некоректним, а й неприпустимим.

Податкове планування у практичному значенні використовується на корпоративному рівні, а на макрорівні – планування й адміністрування податкових надходжень.

Для оптимізації податкових платежів ( із метою ефективного фінансового управління) підприємство може використовувати як загальні, так і спеціальні методи.

Ефективність податкового планування залежить від використання науково обґрунтованих загальних і спеціальних принципів його організації [8,C.48-49].

Деякі фахівці прирівнюють заходи щодо законної оптимізації податкових платежів до ухилення від сплати податків. Утім, ототожнення цих понять уявляється не лише некоректним, а й абсолютно неприпустимим. Податкове планування й ухилення від сплати податків чітко розмежовується за критерієм законності. Взагалі використовується три поняття: 1) ухилення від сплати податків, під яким мається на увазі незаконне використання підприємством чи фізичною особою податкових пільг, несвоєчасна сплата податків, приховування доходів, ненадання або своєчасне надання документів, потрібних для своєчасного обчислення і плати податків; 2 ) обхід податків, за якого підприємство чи фізична особа не є платником, або його діяльність не підлягає оподаткуванню або його доходи не обкладаються податками, підприємництво при цьому може використовувати такі незаконні способи, як відсутність реєстрації обліку об’єктів оподаткування; 3) податкове планування – активна податкова політика, що проводиться юридичними й фізичними особами та спрямована на мінімізацію негативного впливу оподаткування методами, які не суперечать законодавству [ 8,C.50-51].

Слід звернути увагу на те, що система податкового планування включає в себе державне податкове планування, тобто податкове планування на макрорівні. Державне податкове планування відбувається при розробці плану державного бюджету на майбутній період. Головним при цьому є аналіз виконання бюджету за попередній період, аналіз витрат держави та розрахунок витратних статей бюджету на майбутній період. Виходячи з витратної частини розраховується й дохідна частина бюджету. В багатьох країнах світу з розвинутою ринковою економікою найбільшу частку в дохідній частині бюджету становлять податкові платежі. Втім оскільки розгляд питання податкового планування на макрорівні не входить до завдань нашого дослідження, детально охарактеризуємо особливості податкового планування на мікрорівні.

Треба зауважити, що велике значення для впровадження заходів податкового планування на підприємстві має формування принципів його здійснення, адже на їх підставі розробляється методика податкового планування. Ю.Іванов вважає, що принципи податкового планування потрібно класифікувати на загальні і спеціальні. До загальних належать принципи й методи, характерні для системи планування на підприємстві в цілому та для податкового планування як її складової, до спеціальних – принципи й методи, що використовуються лише в податковому плануванні.

Дослідивши теоретичне і практичне значення методів податкового планування дійшли висновку, що спеціальні методи податкового планування застосовуються на стадії розробки й вибору альтернативних варіантів оподаткування, за результатами проведеного аналізу ефективність кожного з підібраних варіантів оподаткування та вибирається оптимальний варіант. [8,C.51-52].

Висновки. Отже, державне планування податкових платежів відбувається при розробці плану державного бюджету на майбутній період. Головним при цьому є аналіз виконання бюджету за попередній період, витрат держави та розрахунок витратних статей бюджету на майбутній період. Дохідна частина бюджету розраховується, виходячи з витратної частини.
Головним типом податкового планування на рівні державного та місцевих бюджетів є стратегічне податкове планування. Рішення приймаються на підставі розробленого плану податкових платежів і прогнозування. Основна мета його — економічне обґрунтування якісних і кількісних параметрів для забезпечення фінансування соціально-економічного розвитку держави.
Податкове планування базується на результатах наукових досліджень звітних аналітичних даних, їх збору та обробки, визначенні негативних і та обробки, визначенні негативних і позитивних рис оподаткування в поточному році, їх впливу на різні напрями економічної діяльності.

Література

1. Шевченко І.В. Рекомендації щодо застосування методів міжнародного планування в Україні / І.В. Шевченко // Формування ринкових відносин в Україні. – 2013. - № 3. – С. 26 – 31.

2. Барабанова В. В. Теоретичні аспекти податкового планування підприємств / В. В. Барабанова // Інвестиці: практика та досвід. – 2013. - № 2. – С. 115 – 117.

3. Салига С. Я. Податкове планування господарської діяльності підприємства з метою посилення фінансової безпеки [Текст] / С. Я. Салила, Т. О. Мелехова // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво . – 2011. - № 5. – С. 163 – 166.

4. Булонська В. І. Податкове планування як елемент адміністрування майнових податків [Текст] / В. І. Булонська // Регіональна економіка. – 2010. - № 4. – С. 164 – 170.

5. Васюк Ю. М. Нормативно – методологічні засади планування та організації податкових перевірок в Україні [Текст] / Ю. М. Васюк // Інвестиції: практика та досвід . – 2010. - № 15. – С. 99 – 101.

6. Вилкова О. Принципи та можливості податкового планування в сучасних умовах/О. Вилкова/ фінансовий ринок україни – 2011 - №9 – с.25-26

7. Супруненко Світлана Анатоліївна, Удосконалення методики податкового планування в податкових органах/С.А.Супруненко/Економіка. Фінанси. Право – 2013 - №1 – с.62-65.

8. Поддєрьогін А.М Корпоративне податкове планування у фінансовому управлінні підприємством/А.М поддєрьогін,В.К Червоненко/ Фінанси України 2011 - №4 с,47-54