Економічні науки / Економіка підприємства

Пилипенко І.Л.

Донецький державний університет управління, Україна

Управління ризиками в інноваційній діяльності підприємства

Важливою ознакою розвитку господарської діяльності останнього часу є зростання невизначеності умов роботи підприємств через загострення конкуренції, обмеженість ресурсів, ускладнення зовнішнього середовища, падіння попиту тощо. Зростання невизначеності породжує зростання ризиків, з якими підприємства мають справу в своїй повсякденній діяльності, зокрема і в процесі реалізації інноваційних проектів.

Розроблення інноваційних продуктів підприємствами завжди характеризується ризиком, а відмова від інноваційної діяльності може призвести до втрати підприємством своїх ринкових позицій. З огляду на це, проблеми дослідження ризиків інноваційної діяльності підприємств набувають особливої актуальності.

Під ризиком в інноваційній діяльності слід розуміти можливість (загрозу) втрати господарюючим суб'єктом частини своїх ресурсів, недоотримання доходів чи виникнення додаткових витрат у результаті здійснення виробничо-збутової і фінансової діяльності, яка спирається на нові технології, нові продукти, нові способи їхньої реалізації тощо. Інноваційний ризик особливо важливий у сучасній підприємницькій діяльності, яка перебуває на етапі збільшення капіталів, що використовуються як для виробництва існуючих товарів (послуг), так і для створення нових, які раніше не вироблялися. [1]

Інноваційний ризик - це ймовірність втрат, що виникають при вкладенні підприємницькою фірмою коштів у виробництво нових товарів (послуг), які, можливо, не знайдуть очікуваного попиту на ринку, і може виникнути за наступних умов: по-перше, при впровадженні більш дешевого методу виробництва товару або послуги у порівняння з тим, що вже використовується. Подібні інвестиції будуть приносити підприємницькій фірмі тимчасовий надприбуток до того часу, поки вона є єдиним власником даної технології. У подібній ситуації фірма зіштовхується лише з одним видом ризику - можливою неправильною оцінкою попиту на вироблений товар; по-друге, ризик виникає при створенні нового товару (послуги) на старому встаткуванні. У цьому випадку до ризику неправильної оцінки попиту на новий товар або послугу додається ризик невідповідності якості товару (послуги) у зв'язку з використанням старого встаткування. Третьою ситуацією, у якій може виникнути інноваційний ризик, це виробництво нового товару (послуги) за допомогою нової техніки й технології. У даному випадку інноваційний ризик містить у собі такі ризики:

новий товар (послуга) може не знайти покупця;

невідповідність нового обладнання й технології необхідним вимогам для виробництва нового товару (послуги);

неможливість продажу створеного встаткування, тому що воно не підходить для виробництва іншої продукції у випадку невдачі.

Класифікація ризиків повинна надавати можливість робити адекватні висновки щодо оптимальності тієї чи іншої схеми управління ризиками та управління інноваційним проектом у цілому. Таким чином, класифікаційні ознаки визначаються сукупністю параметрів, головними з яких є мета її розробки та особливість природи явища, що класифікується. Вибір параметрів повинен здійснюватися на основі врахування цих факторів. [2]

Методи управління ризиками в інноваційній діяльності прийнято розділяти залежно від природи ризиків: з одного боку - якщо параметри ризиків не залежать від дій команди керуючих проектом (чисті ризики), управління ризиками орієнтовано на пом'якшення наслідків виникнення ризикових ситуацій; а в інших випадках діяльність щодо управління ризиками в інноваційних проектах спрямована на повне виключення або зниження можливості виникнення ризикових ситуацій (профілактика ризиків, тренінг, формування системи управління ризиками тощо).

Найважливішим елементом аналізу інноваційного ризику є усвідомлення всіма учасниками інноваційної діяльності того, що дійсно ризиковою поведінкою підприємства є відмова від реалізації інноваційних проектів, що у майбутній перспективі може призвести до погіршення конкурентоспроможності підприємства, а отже, втраті ринкових позицій.

Таким чином, ризик інноваційного проекту представляє собою складну, багатокомпонентну дефініцію і є сукупністю ризиків, які поєднують у собі елементи, пов'язані конкретно з даним інноваційним проектом, реалізованим у середовищі конкретного економічного суб'єкта і традиційних складових, характерних для стандартних бізнес-процесів. Крім того, даний вид ризику є невід'ємною частиною інноваційного проекту, і його характеристики тісно взаємопов'язані як з природою інноваційного проекту, так і з характеристиками продукуючого його суб'єкта. [3]

Література:

1. Гриньов В.Ф. Инновационный менеджмент: учебн. пособие. – 2-ое изд./ В.Ф. Гриньов//– К.: МАУП, 2001. – 152 с.

2. Жежуха В.Й. Ризики інноваційної діяльності підприємств/ В.Й. Жежуха//– НУ «Львівська політехніка». – 177 с.

3. Ціхановська В.М. Управління ризиками інноваційної діяльності/ В.М. Ціхановська, Д.А. Павлоградський // [Елект. ресурс].- Режим доступу: http://www.rusnauka.com/27_NNM_2009/Economics/52394.doc.htm