К.е.н., доцент Супрун С. Д., студентка IV курсу Глухова Н.В.Глухова Н.В.

Вінницький торговельно-економічного інституту КНТЕУ, Україна

РОЗВИТОК ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Актуальність проблеми. Оптова торгівля як галузь товарного обігу є важливим важелем маневрування матеріальними ресурсами, сприяє скороченню зайвих запасів продукції на всіх рівнях і усуненню товарного дефіциту, бере участь у формуванні регіональних і галузевих товарних ринків. Адже вона виконує роль економічного двигуна для підтримання вітчизняного виробника, забезпечує бюджетоутворення та громадський добробут, є дієвим механізмом економічного розвитку. Через оптову торгівлю посилюється вплив споживачів на виробників; в свою чергу виробник сам підбирає споживачів. Тому, на сьогодні, оптова торгівля набуває актуальності саме через посилення її ролі в національному господарстві України.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питанням проблеми та розвитку оптової торгівлі, її ролі та місця в українській економіці були присвячені наукові публікації таких науковців, як: Н. Голошубова, А. Мазаракі, О. Пустовойт, В. Торопков, та інші.

Виклад основного матеріалу. Оптова торгівля – це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю, для виробничого споживання та надання пов’язаних із цим послуг.

Слід зауважити, що оптова торгівля є частиною внутрішньої торгівлі, яка охоплює продаж товарів як великими, так і малими партіями з метою їх перепродажу або виробничого споживання. Вона здійснюється за цінами, які нижчі від роздрібних цін, але вони повинні забезпечувати нормально працюючому промисловому та торговельному підприємству відшкодування витрат, внесення платежів до бюджету, створення фондів економічного стимулювання та формування прибутку. Даний вид торгівлі стимулює збут товарів, формує їх асортимент і забезпечує транспортування. Найбільш впливовими оптовими торговельними структурами є великі торговельні підприємства, торгові доми, дистриб'юторські фірми тощо.

В сучасних умовах, коли вже не існує системи централізованого розподілу товарних ресурсів і прикріплення покупці в до постачальників товарів, особливо зростає роль оптової ланки як посередника між виробництвом і роздрібною торгівлею.

За підсумками опрацювання даних державних статистичних спостережень за минулий рік основним видом економічної діяльності третини підприємств – юридичних осіб Вінницької області є торговельна діяльність. Серед підприємств торгівлі більше половини (55,1%) займаються оптовою торгівлею та посередництвом в оптовій торгівлі, понад третина (34,3%) – роздрібною торгівлею та ремонтом побутових виробів та предметів особистого вжитку. За розмірами підприємств 96,1% підприємств торгівлі складають малі підприємства, 3,7% – середні підприємства, 0,2% – великі підприємства. Так, протягом січня–березня 2013 року оптовою торгівлею займались 744 підприємства. Оптовий товарооборот цих підприємств за січень–березень 2013 р. становив 1730,9 млн.грн., і збільшився проти січня–березня відповідного періоду попереднього року за фактичними цінами на 14,5%.

В оптовому товарообороті області в I кварталі 2013 року переважала торгівля товарами непродовольчої групи. Їх реалізовано  на суму 1280,5 млн.грн., питома вага в оптовому товарообороті становила 74,0%, що на 7,7 в.п. більше відповідного періоду минулого року. У товарній структурі оптового товарообороту переважали мазути паливні важкі – 225,8 млн.грн. (13,0%), культури зернові – 138,2 млн.грн. (7,9%),  парфумерні та косметичні засоби – 124,0 млн. грн. (7,2%), газойлі (паливо дизельне) – 75,0 млн.грн. (4,3%), товари спортивні – 55,5 млн.грн. (3,2%), фармацевтичні – 46,4 млн.грн. (2,7%), бензин – 40,6 млн.грн. (2,3%), засоби для чищення та полірування – 26,7 млн.грн. (1,5%), пропан і бутан скраплений – 18,8 млн.грн. (1,0%).

Обсяг оптового товарообороту продовольчих товарів склав 450,4 млн. грн.,  питома вага продовольчих товарів в оптовому  товарообороті становила 26,0%. Серед товарів продовольчої групи найбільшим попитом користувались: шоколад та  кондитерські  цукрові вироби – 59,9 млн.грн.(3,5%), борошно – 56,0 млн.грн. (3,2%), олії рослинні – 39,9 млн.грн. (2,3%), м'ясо та м’ясопродукти – 39,0 млн.грн. (2,3%), молоко та молочні продукти –  31,6 млн.грн. (1,8%), цукор – 26,0 млн.грн. (1,5%), кава – 19,2 млн.грн. (1,1%).

Оптовий продаж товарів вітчизняного виробництва  у січні-березні 2013 року становив 1197,5 млн.грн. На нього припадало 69,2% оптового товарообороту,  що меньше обсягів минулого року на 0,2 в.п. Питома вага вітчизняних товарів в оптовому продажу продовольчих товарів залишається  доволі високою (85,5%). Стовідсотковою забезпеченістю товарами вітчизняного виробництва характеризується продаж маргарину, молока та молочних  продуктів, м’яса та м’ясних продуктів, міцних спиртових напоїв, лікерів та інших алкогольних напоїв, складових спиртових напівфабрикатів для виробництва напоїв, вин та сусла виноградних, пива солодового, включаючи пиво безалкогольне, цукру, олії, борошна, кондитерські вироби, води мінеральної і соків фруктових та овочевих.

Питома вага вітчизняних продуктів в оптовому продажу непродовольчих товарів збільшилась в порівнянні з минулим роком на 19,5 в. п. і становила 78,6%. Питома вага товарів виробництва України, а саме: культур зернових, з них: кукурудзи, ячменю, жита, вівса, виробів текстильних готових, крім одягу, виробів з кераміки господарсько-побутових та декоративних, вугілля кам’яного, лісоматеріалів, портландцементу, газойлі (палива дизельного), виробів ювелірних коливались в межах 96,9-100,0%.

Із загального обсягу оптового товарообороту протягом січня-березня 2013 року реалізовано товарів іншим підприємствам оптової торгівлі для подальшого їх перепродажу на суму 723,0 млн.грн., що склало 41,7% від оптового товарообороту.

Товарні запаси на підприємствах оптової торгівлі на 1 квітня 2013 року становили 985,8 млн.грн., у тому числі по продовольчій групі – 116,0 млн.грн.,  по непродовольчій – 869,8 млн.грн.. У структурі товарних запасів чільне місце займали непродовольчі товари – 869,8 млн.грн. (88,2% від загального обсягу запасів). Питома вага продовольчих товарів складала 116,0 млн.грн. (11,8% від загального обсягу запасів).

Але, разом з тим, в Україні відбувається тенденція до зростання темпу оптового продажу закордонних товарів та недостатні темпи продажу товарів вітчизняного виробництва, поряд зі збільшенням обсягу оптового товарообігу вітчизняних виробників з кожним роком. Це в свою чергу свідчить про необхідність удосконалення інструментів обмеження імпорту закордонних товарів, розширення банківського кредитування вітчизняних підприємств та стимулювання розвитку оптової торгівлі вітчизняними товарами взагалі. Сучасний стан розвитку оптової торгівлі також потребує і вирішення такої проблеми, як формування елементів ринкової інфраструктури. У справжніх умовах господарювання катастрофічно не вистачає складських і торгових площ. Це пов’язано з тим, що старі площі сконцентровані в руках небагатьох колишніх великих державних організацій, а вони в свою чергу диктують недоступні для торговців високі ціни за оренду цих приміщень.

Тому, для підвищення ефективності функціонування оптової торгівлі необхідно впроваджувати більш дієве державне регулювання, яке передбачає не пряме керівництво, а створення умов для цивілізованих взаємовідносин з незалежними суб’єктами господарювання. Об’єктами такого регулювання повинні бути не оптові підприємства, а самі процеси, які протікають на споживчому ринку.

Висновки. Таким чином, слід виділити такі сфери державного регулювання оптової торгівлі, які мають безпосередній вплив на її розвиток:

- стимулювання розвитку оптової торгівлі шляхом оподаткування, кредитування та надання пільг залежно від виду оптового підприємства чи оптового посередника, їх спеціалізації, тобто від їх місця і ролі у сфері товарного обігу;

- створення різноманітної структури оптових посередників за функціональним призначенням, розмірами, спеціалізацією, зоною діяльності, організаційно-правовими формами господарювання;

- формування логістичних систем на товарних ринках, де оптова ланка повинна відігравати активну роль як організатора, координатора, інтегратора процесу управління товарними, інформаційними та фінансовими потоками;

- впровадження на оптових підприємствах автоматизованого обліку товароруху та системи швидкого реагування на зміни кон'юнктури ринку і своєчасного доведення товару до роздрібної торгівлі;

- удосконалення маркетингової діяльності оптових підприємств;

- удосконалення процесу оптового продажу товарів, розширення номенклатури послуг, що надаватимуть оптові посередники товаровиробникам і підприємствам роздрібної торгівлі;

- розширення банківського кредитування підприємств оптової торгівля для розвитку оптового товарообороту, накопичення товарних запасів.

Список літератури:

1. Голошубова Н. Стратегічні напрями розвитку оптової торгівлі споживчими товарами// Підприємство, господарство і право. – 2003, № 10. – С. 22-26.

2. Кіняк Г.В., Корпанюк Ю.О. Оптова торгівля в Україні// Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности. – 2012, №14. – С.56-58

3. Шведчикова Т.М. Проблеми товарного обігу в Україні// Актуальні проблеми економіки. – 2011, № 11. – С. 34-46.

4. Головне управління статистики у Вінницькій області [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vn.ukrstat.gov.ua