Попович О. В.

Наук. кер. - Березовська В.О.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Значення макрологістичних та мікрологістичних систем у рекреаційному секторі

В даний час існує безліч видів послуг і одним з напрямків діяльності в сфері надання послуг населенню є рекреаційний сектор, який виконує найважливішу суспільну функцію з оздоровлення та відпочинку населення[1].

Територіально-рекреаційна система – це географічна система, що включає в себе природні та соціокультурні комплекси, інженерні споруди, обслуговуючі організації і персонал, а також рекреантів, тобто споживачів рекреаційних послуг [3].

Рекреаційний сектор є невід'ємною ланкою в системі забезпечення здоров'я населення, на базі курортно-рекреаційного комплексу здійснюється велика робота з профілактики захворювань, їх лікування на ранніх стадіях. Широка мережа спеціалізованих санаторіїв і таборів зміцнює здоров'я, значно впливає на рівень економічного розвитку регіону і держави, оскільки знижує витрати на охорону здоров'я, соціальне забезпечення, відновлює працездатність працюючого населення, забезпечує місцеве населення робочими місцями і значно поповнює бюджет країни [4].

За умов посилення глобалізації економічних процесів та конкурентної боротьби, особливого значення набуває мікрологістична та макрологістична логістика. Використання методів логістики в діяльності рекреаційних підприємств дозволяє значно знизити витрати без погіршення якості наданих послуг, а також за умови ефективного використання фінансових ресурсів. Логістичні системи у сфері туризму слід розглядати на макро- і мікрорівні[2].

Об'єктом логістики рекреаційного сектору є матеріальні, людські, інформаційні, фінансові та сервісні потоки, пов'язані з формуванням продукту та наданням послуг клієнтам. Предметом дослідження в логістиці рекреаційного сектору є проектування нових макрологістичних і мікрологістичних систем або вдосконалення діючих систем.

Керування транспортними, людськими та інформаційними потоками на макрорівні полягає в організації переміщення клієнтів від місць їх проживання до місць відпочинку, від вокзалу в санаторії або переміщення клієнтів усередині територіально-рекреаційної системи при організації екскурсій, а також створення конкурентоспроможних систем в туристичної індустрії за рахунок вдосконалення інформаційного обміну між учасниками логістичного процесу.

У відповідності зі структурою географічних територіально-рекреаційних систем розрізняють такі етапи формування туристичного продукту: 1. збір туроператором інформації про виробників послуг і формування готового туристичного продукту, передача інформації про туристичний продукт турагентам; 2. пропозицію туристичного продукту кінцевим споживачам агентствами та оформлення відповідних документів, оплата продукту; 3. переміщення клієнта до місця відпочинку, розміщення його в готелі або будинку відпочинку; 4. отримання послуг клієнтом відповідно до вказаних умов в договорі, організація екскурсійних турів в територіально-рекреаційних системах; 5. повернення клієнта в місце проживання; реакція клієнтів на спожиті послуги ( зворотній зв'язок)[3].

Перший і другий етапи пов'язані з інформаційним обміном між виробниками, туроператорами і клієнтами, тому на цих етапах потрібно звернути увагу на своєчасність надходження інформації та її доступність. Інформаційні потоки на другому етапі – між клієнтом і турагентствами характеризуються дискретністю, нерегулярністю і нерівномірністю. Тому при організації потоків між агентствами і клієнтами доцільно залучати клієнтів за допомогою інтернет технологій .

Третій , четвертий і п'ятий етапи крім надання послуги включають в себе фізичні процеси, пов'язані з переміщенням людей у просторі, тому на цих етапах необхідно використовувати технології логістики.

У цілому вивчення матеріальних і супутніх потоків у логістичних системах в туристичній індустрії дозволяє здійснювати оптимізацію існуючих систем та підвищення якості обслуговування клієнтів на всіх етапах надання послуги.

При формуванні логістичної системи в сфері обігу туристичних продуктів слід виділяти керуючу і керовану підсистеми. Керуюча підсистема (суб'єкти логістики) – це туроператори, які формують туристичний продукт і координують роботу попередніх і наступних по відношенню до них учасників процесу надання послуг.

У керовану підсистему частково входять туристичні агентства, транспортні системи і клієнти.

Завданням логістики у рекреаційної сфері є ефективна організація діяльності суб'єктів логістики та підвищення надійності функціонування логістичних систем на макрорівні та мікрорівні.

Таким чином, найважливішою складовою послуг рекреаційного сектору в процесі обслуговування є розміщення клієнтів у санаторіях, їхнє харчування, надання оздоровчо-профілактичних послуг.

Література:

1. Смирнов І.Г. Логістика туризму : Навчальний посібник. (2009, 444 с.).

2. Одинцова Т.Н. Управление логистической системой турфирм / Т.Н. Одинцова // Материалы II Всероссийской научно-практической конференции «Современные тенденции развития теории и практики управления отечественными предприятиями». Ставрополь, 2008

3. Фролова Л.В. Механізми логістичного управління торговельним підприємством: монографія / Л.В. Фролова. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. – 322 с.

4. Авдеева К. В. Управление потоками в рекреационном секторе на основе логистического моделирования / К. В.Авдеева // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Экономика и управление». Том 23 (62). 2010 г. № 1. С. 14-21.