Экономические науки/13.Региональная экономика

К.е.н. Халіна В.Ю.

Харківський національний університет будівництва та архітектури, Україна

Побудова моделі хлібопекарського кластера

у Харківському регіоні

На сьогоднішній день усі учасники системи хлібозабезпечення (виробники зерна, борошна та хлібопекарської продукції) знаходяться у непростому становищі через особливий статус їхньої продукції, а саме соціальну значущість для суспільства. Вони обмежені у своїх діях з боку державного регулювання. Саме тому, можливим виходом з даної ситуації, який призведе до підвищення ефективності діяльності суб’єктів системи хлібозабезпечення та задовольнить інтереси органів місцевого самоврядування та населення, є об’єднання їх у регіональний кластер.

На думку автора, кластер – це виробничо-територіальна концентрація зв’язаних, суміжних та супутніх галузей, які об’єднанні спеціалізованою інфраструктурою, ринками збуту, сировинними базами, робочою силою, науково-технічним розвитком, фінансовими інститутами та законодавчими умовами, мають однакові можливості та ризики функціонування, і спільна діяльність яких спрямована на комунікаційні зв’язки та конструктивний діалог.

Виявлені зв’язки між суб’єктами системи хлібозабезпечення регіону надали можливість обґрунтувати існуючі організаційно-економічні засади щодо створення хлібопекарського кластеру, апробацію якого було проведено на прикладі Харківського регіону (рис. 1).

Дослідження теоретичних та прикладних аспектів функціонування регіонального ринку хлібозабезпечення дозволило об’єднати його суб’єкти у залежності від функціональних зв’язків у певні групи: підприємства, зв’язані з хлібопекарською промисловістю, підприємства суміжних та супутніх галузей

та органи регулювання, контролю й підтримки діяльності суб’єктів кластеру. Центральну роль у запропонованій схемі відіграють зв’язані галузі. Зв’язані (підтримуючі) галузі поєднані ринками збуту, партнерами, постачальниками сировини: виробники зернових, переробна промисловість (виробництво борошна), виробники яєць, олії соняшникової, маргарину, молока, дріжджів. Супутні (допоміжні) галузі виконують обслуговуючі функції, надання послуг, постачання ресурсів: торгівля, освіта, наука, інновації, фінансові структури, енергія, упаковка, виробниче обладнання, торговельне обладнання, транспорт. Суміжні (спорідненні) галузі пов’язані сировинною базою, технікою, технологією: виробництво хлібопродуктів, кормів, кондитерських виробів, заморожених напівфабрикатів.

З точки зору забезпечення споживачів продукцією, провідна роль у кластері відведена системі розподілу, що, виходячи з теоретичних доведень, складається з торговельних, логістичних та комунікаційних посередників, інтеграція яких надасть можливість усім суб’єктам кластеру ефективно забезпечувати населення продовольчими товарами, сприятиме усуненню виявлених в процесі аналізу «вузьких місць» у функціонуванні системи хлібозабезпечення регіону, пов’язаних з недосконалістю систем розподілу продукції кожного окремого підприємства-виробника хлібопекарської продукції.

Об’єднання підприємств у хлібопекарський кластер надасть його учасникам низку переваг: тісна співпраця учасників кластеру забезпечить чітке визначення потреб кожного суб’єкта у сировині, а споживачів у кінцевій продукції, тобто дозволить оптимізувати обсяги виробництва кожного учасника через відповідальність перед іншими; взаємодія торговельних, логістичних та комунікаційних посередників у системі розподілу, споживачів та виробників, дозволить останнім отримувати постійну оперативну інформацію про стан регіонального ринку і відповідно реагувати на зміни.