Економічні науки /13. Регіональна економіка.

Медецька М. В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Фінансова самостійність й автономія

органів місцевого самоврядування регіону

Економічний розвиток регіону є важливою складовою економічного розвитку держави в цілому. Успішний регіональний розвиток це функція багатьох змінних, головною з яких є його фінансова самостійність, що є якісною характеристикою його фінансової спроможності. Тому пошук нових джерел та шляхів фінансування регіону є надзвичайно актуальним завданням, після вирішення якого більшість органів місцевого самоврядування регіонів почнуть виконувати покладені на них завдання та функції, що підвищить фінансову незалежність та стійкість регіону

Проблеми, що пов’язані з фінансовою самостійністю регіону, були відображені у дослідженнях таких вчених як: О. О. Сунцової, О. С. Дрезденської, Б. А. Карпінського, О. В. Величко, В. Оутса, Ч. Тібо та ін. Проте проблема визначення змісту фінансової самостійності регіону залишаються недостатньо визначеними й потребують більш детального дослідження, для пошуків розв’язання даної проблеми.

Виходячи з цього, метою написання даної статті є теоретичне обґрунтування фінансової самостійності регіону та розробка рекомендації щодо підняття її рівня.

Фінансова автономія регіону, включає в себе право органів місцевого самоврядування володіти і розпоряджатись коштами регіону,що необхідні для виконання повноважень і функцій цих органів. Відповідно до положень Європейської хартії місцевого самоврядування фінансова незалежність органів місцевого самоврядування ґрунтується на таких важливих положеннях, як: 1) достатні власні фінансові ресурси; 2) право вільно розпоряджатися цими ресурсами у рамках власних повноважень; 3) певна частина цих доходів має надходити за рахунок місцевих податків та зборів [3, 282c.].

Проте слід, звичайно, розуміти, що закріплена законодавчо фінансова незалежність та самостійність не означає стовідсотково повноцінну фінансову спроможність органів місцевого самоврядування. Ця теза, на жаль, підтверджується практикою діяльності органів місцевого самоврядування більшості країн світу. Майже завжди закріплена незалежність залишається лише конституційним положенням. І майже весь час таке буде існувати, адже регіони потребують додаткового фінансування, для свого подальшого економічного розвитку, оскільки від держави вони отримують зовсім малу частку коштів. В такому випадку існує ряд проблем, які необхідно вирішити, здійснюючи зміни у системі формування місцевих бюджетів:

- нестача коштів для фінансування органів місцевого самоврядування (виникає внаслідок недостатності власних джерел надходжень та нерегульованістю механізму розподілу міжбюджетних трансфертів).

- відсутність стабільного джерела надходжень до місцевих бюджетів.

- зростання частки дотацій і трансфертів вирівнювання.

Традиційно в обсязі трансфертів частка дотацій збільшується, а субвенцій зменшується. Це свідчить про те, що органи місцевого самоврядування, стають більш залежними від вищих органів державної влади.

Зараз до 80% надходжень до місцевих бюджетів забезпечує податок на доходи фізичних осіб, який є загальнодержавним. Причому цей податок не відповідає принципу справедливості оподаткування, оскільки місце проживання громадянина не відповідає місцю сплати податку, тому потужніша фінансова база формується в тих регіонах, де більша кількість зайнятого населення. Це стає причиною відсутності фінансового вирівнювання території, тому це завдання перепадає на вирішення державного бюджету. Другим джерелом надходжень для місцевих бюджетів є плата за землю. Розмір цієї плати визначають ставки на оренду, які не відповідають ринковим стандартам і давно не змінювались.

Через те, що фінансова незалежність не породжує фінансову спроможність, держава повинна сприяти розвитку фінансової, матеріальної, економічної основи регіону. Також держава гарантує органам місцевого самоврядування захист бюджетних прав та підтримку відповідно до програм розвитку.

О. В. Величко пише, що «фінансову незалежність місцевого самоврядування треба розглядати насамперед як економічний простір для його діяльності в межах певної території на принципах економічної ефективності та економічної доцільності. Пріоритетною умовою в цьому випадку повинна бути сукупність територіальних інтересів, що відображають особливості економічних і соціальних умов регіону. Отже, під фінансовою незалежністю місцевого самоврядування розуміється можливість самостійного вирішення питань комплексного фінансового забезпечення економічного й соціального розвитку цієї території, що входять до компетенції відповідного рівня місцевого управління». Також автор доводить, що передумовою фінансової незалежності місцевого самоврядування є «розумна з погляду економічної доцільності децентралізація влади й адекватний розподіл повноважень, відповідальності, а отже, і фінансово-економічної бази між центром і регіонами, місцевими органами управління. Межі фінансової незалежності місцевого самоврядування зажди повинні визначатись у законодавчому порядку, тобто закон повинен чітко окреслювати функції місцевого самоврядування і відповідно до них джерела ресурсів, які становитимуть фінансове забезпечення цих функцій» [4, с. 87].

Показником успішного розвитку регіону є його фінансова стійкість. Вона показує здатність регіону стабільно забезпечувати розвиток, а тому є запорукою безпеки, платоспроможності й своєчасного виконання фінансових зобов’язань.

Інколи, для характеристики органів місцевого самоврядування, вживається також і термін «фінансова автономія», який є тотожним поняттю фінансова самостійність [3, с. 19]. Фінансова автономія місцевих органів влади – це фінансова незалежність цих органів при виконанні покладених на них функцій.

Фінансова автономія, на думку Л. Є. Клець, – це, по-перше, наявність в органів місцевого самоврядування прав самостійного прийняття рішень щодо формування своїх бюджетів; по-друге – це реальна можливість місцевих органів за рахунок наявних в них матеріально-фінансових ресурсів забезпечувати населення суспільними товарами та послугами Відповідно до цього, слід зазначити, що фінансова незалежність певною мірою визначається обсягом наявних фінансових ресурсів у розпорядженні місцевих органів управління [5, с. 46].

Вважається також, що фінансова автономія є основною формою реалізації принципів місцевого самоврядування. Відповідно до ст. 4 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» до принципів місцевого самоврядування віднесені такі: 1) народовладдя; 2) законності; 3) гласності; 4) колегіальності; 5) поєднання місцевих і державних інтересів; 6) виборності; 7) правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених законами; 8) підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; 9) державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; 10) судового захисту прав місцевого самоврядування.[2]

Головним положенням, який засвідчує фінансову автономію місцевих органів влади, є наявність у них прав прийняття рішень у сфері власних фінансів. Тобто, якщо це право не закріплене законом, то місцева влада незалежності не має. До головних рішень у сфері місцевих фінансів входять рішення щодо бюджету, податків та зборів.

В економічній науці виділяють такі показники фінансової незалежності:

1. Показник автономії місцевих органів влади від державної влади, що показує обсяг функцій, які забезпечуються органами місцевого самоврядування самостійно, без втручання органів державної влади.

2. Показник втручання державної влади у сферу діяльності місцевих органів влади, який характеризує обсяг завдань, що забезпечуються місцевими органами влади під керівництвом державної влади.

3. Показник рівня самостійності місцевих бюджетів з урахуванням переданих доходів

4. Показник рівня податкової ініціативи місцевих органів влади, який з’ясовує частину доходів місцевого бюджету, що формується за рахунок місцевих податків та зборів, встановлених місцевими органами влади відповідно до діючого законодавства.

5. Показник реальної фінансової автономії місцевих органів влади,

5. показує можливість її досягнення.

Окрім цих показників, існують й різного роду додаткові показників фінансової автономії місцевих органів влади, такі як фінансової самостійності, фінансової залежності, фінансової самодостатності місцевого самоврядування, стійкості доходної бази, якості доходів, стабільності дохідної частини бюджету, незалежності від фінансової допомоги.

Фінансова незалежність і самостійність у сучасних умовах розвитку суспільства є об’єктивною необхідністю при вирішенні питань, що знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування. Самостійність нині – це основний принцип публічної фінансової діяльності.

Отже, беручи до уваги різноманітні шляхи щодо визначення фінансової самостійності, незалежності й автономії органів місцевого самоврядування, можна висловити такі думки. Найчастіше ці терміни не розмежовують, вживають як синоніми. Фінансова самостійність місцевих органів влади є об'єктивно необхідною складовою, організованою за принципом розподілу функцій державної влади. Саме існування органів місцевого самоврядування ставиться під сумнів без фінансової автономії місцевих органів влади. Протягом декількох останніх десятиліть обговорення різноманітних питань місцевого самоврядування помітно пожвавилось, є записи, присвячені фінансово-правовим проблемам, з якими нині зустрічаються органи місцевого самоврядування. Без належної фінансово-економічної основи місцеве самоврядування як таке залишатиметься лише видумкою, так само, як і їхня участь у бюджетних правовідносинах.

Література

1. Воронова Л. К. Фінансове право України: підручник / Л. К. Воронова. – К.: Прецедент; Моя книга, 2006. – 448с.

2. Закон України від 21.05.1997 «Про місцеве самоврядування в Україні» ( Із змінами, внесеними згідно із Законом N 163-XIV ( 163-14 ) від 06.10.98, ВВР, 1998, N 48, ст.292 ). // ВРУ.- 1997.- ст. 4.

3. Петренко Ю. В. Місцеві фінанси : опорний конспект лекцій / Ю. В. Петленко, О. Д. Рожко. – К. : Кондор, 2003. – 282 с.

4. Величко О. В. Бюджетна політика та особливості її формування в умовах нестабільності соціально-економічного розвитку / О. В. Величко // Економічний вісник Донбасу. – 2010. – № 1 (19). – С. 83–87.

5. Клець Л.. Система кількісних показників фінансової автономії місцевих органів влади / Л. Клець // Вісник Донецького інституту економіки та господарського права. – 2009. – № 1. – С. 46–57.

5.