Экономические науки / 14. Экономическая теория
Антоненко Ганна Ігорівна
Науковий керівник : к.е.н. доц. Невмержицький В.І.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
Україна
Головний виклик процесові глобалізації
Людству тісно на землі. Але зовсім не тому, що людей забагато, і не тому, що людям не
вистачає сировини чи їжі. Все це є, навіть з надлишком. Природа чи бог
приготували для людства велику простору планету і надали їй мінеральних ресурсів і родючої землі. Наша планета та
вмілі руки прогодують і забезпечать ще багато міліярдів людей. У нас інша
проблема. Людям тісно один з одним. Сто років назад людей було на планеті у
п’ять разів менше, ніж сьогодні, - але їм було тісно, і люди знищували один
одного снарядами, газами, спалювали собі подібних з вогнеметів. Людей було
менше тисячу років назад – але вони різали один одного сталевими мечами. Людей
налічувалось менше п’ять тисяч років назад –
але і тоді вони відчайдушно билися за території бронзовими мечами. Людям не
території не вистачає, люди не за ресурси чи хліб б’ються – усього завжди на планеті було
і буде достатньо. Люди б’ються за владу над собі подібними. Тому навіть останім
людям на Землі буде тісно, допоки один з них не підкорить собі іншого. Саме
потому і грядить вже у наші дні новий глобальний перерозподіл світу.
Той, хто вважає, що на третій планеті Сонячної
системи вже немає що ділити, глибоко помиляється. Більше двох третин поверхні
Землі залишаються нічийними. Йдеться про дно Світового океану і про полярні
шапки . Ресурсів на планеті достатньо, але людям не подобається ті, хто ними
розпоряджається. Заходу не подобається, що нафту доводиться купувати в Ірані і
Венесуелі, від того треба терпіти правителів цих країн. Європа бажає не
залежати від російського газу, тому що їй не дуже комфортні відносини з
теперішніми господарями Кремля. Китай
не бажає схилятись перед спекулянтами з товарно-сировинних бірж Заходу і Сходу,
він хоче отримувати ресурси для своїх підприємств на пряму, з власних копалин і
родовищ. Цим і буде обумовлений новий етап перерозподілу. Не потреба у сировині
гонить людство до перерозподілу Антарктиди та арктичного шельфу. Людей гонить
пожадливість та амбіції та жагучість до домінування. Люди не нові території
збираються ділити – вони хочуть перекроїти усталений на планеті розклад сил,
існуючий порядок речей. Тому перерозподіл є неминучим. Бажано лишень обійтись
без великих війн.
До цих причин можна додати ще одну досить
тривожну.
У Давньому Римі, наприклад, триумвир Марк Ліціній
Красс у середині I століття до нової ери вважався
найбільш багатим громадянином Риму. Його статок дорівнювалось середньому
річному доходу 32000 римлян. Бенефіліари початку промислової, а потім ринкової
революції кінця XX
століття залишили Красса далеко позаду.
Багатство Джона Ракфеллера у 1937 році дорівнювалось річному доходу
116 000 американців, а мексиканця Карлоса Сліма (магнат у сфері mass-media) – більше ніж
4 000 000 мексиканців.
Теоритично у над багатстві як
такому нема нічого поганого: люди реагують на стимули, і приклад для початківців - більшість сучасних над
багатіїв – не рант’є, а інтенсивно та ефективно
працюючих осіб. Це є відмінним стимулом
для молодих підприємців працювати багато і результативно. Однак проблема існує,
і проблема серйозна, актуальна, що у США, Євросоюзі, що і в Україні.
Глобалізація нанесла нещівний удар по старому середньому класу, який був
основою політичного порядку, який склався після Другої світової війни. Світ
переживає колосальну соціальну трансформацію.
За даними британської благодійної організації Ox Fam, 100 найбагатіших
мешканців планети в минулому році ( 2012 ) заробили достатньо, аби назавжди
покінчити у світі зі злиднями. Власне, для виколення злиднів серед найбідніших
верств населення світу було б досить 25% минулорічних доходів першої сотні
супер багатих у 2012 році. За словами Ox Fam
чисті доходи цієї сотні у 2012 році досягли 240 млрд. доларів. Таким чином,
відмічає організація, найбідніші верстви населення заробляють менше 1,25 дол.
Вдень на одну людину. На останьому Всесвітньому форумі у швейцарському місті
Давос Ox Fam закликали
крупний бізнес та світових лідерів
прикласти всіх зусиль для боротьби з бідностю та нерівностю. За остані 20 років
доходи найбагатіших людей планети за даними організації збільшились на 60 %. Як
говориться у доповіді Ox Fam: «Вартість нерівності:
Як екстримально високі доходи шкодять ним усім «теперішню глобальну екологічну
систему потрібно реформувати таким
чином» щоб вони запрацювали в інтересах всього людства». Серед пропозицій Ox Fam визначаються такі: закрити
всі податкові оазиси у світі, запровадити глобальний рівень корпоративного
податку та збільшити інвестиції у розвиток суспільних служб.
Чи не є події на Кіпрі, що пов’язані з руйнацією
найбільш відомої оффморної зони в Європі початком цих реформ?
Література :
1.
Білорус О. Глобалізація. Прийняти виклик часу // Віче. – 2000. - № 12. – С.
131 – 147.
2.
Воронкова В. Г. Соціально-економічне прогнозування: Навчальний посібник.: -
К.: ВД «Професіонал», 2004.
3.
Малюк А. Дискурс глобалізації з точки зору світ-системного аналізу //
Соціологія: теорія, методи, маркетинг – 2005. – № 2.
4.
Савелко Т.В. Уточнення економічного змісту й особливостей глобалізації //
Фінанси України. – 2004. – № 7. – С. 20-26.