Економічні науки/Государственное регулирование экономики

К.е.н. Яременко М.О., Стариков Д.К.

Криворізький економічний інститут

ДВНЗ «Криворізький національний університет», Україна

США: промислова та структурна політика

На сьогоднішній день структурна політика США знаходиться на межі кризи та має глибокі проблеми в економіці, що пов’язані з ситуацією, коли державний борг необхідно збільшувати 1-2 рази на рік. 17 жовтня 2013 року був прийнятий черговий законопроект про підвищення державного боргу США, який перевищує 17 трильйонів та кожен день зростає на мільярди доларів. Це дало змогу уникнути технічного дефолту, але не скасувати його можливість у подальшому. Національні економіки різних країн світу досить інтегровані в економіку США, тому дефолт у Сполучених Штатах призведе до суттєвих наслідків не тільки для американців, а і для багатьох країн.

Структурної трансформації економіка США зазнала у часи науково-технічного прогресу. Відбувалося прискорення його темпів, поява новітніх форм і методів організації, а також управління інноваційними процесами, розширення можливостей адаптації різних сфер господарства країни до нововведень. Структурна переорієнтація господарства та підвищення ефективності його функціонування супроводжувались посиленням ролі і значенням нематеріальних елементів виробничих ресурсів американського суспільства — наукових знань, інформації, кваліфікації. Радикальні зміни відбувались у складі та змісті праці, у функціях робочої сили, у співвідношенні об’єктивного та суб’єктивного чинників виробництва, у комбінації його ресурсів.

Технологічне переозброєння американського господарства дедалі більшою мірою здійснювалось на базі передової електронної та електрифікованої техніки [3].

Нині в основі промислової політики Сполучених Штатів лежить система експортної індустріалізації президента Барака Обами, яка досягла успіхів за підсумками 2012 року та першої половини 2013 року, що в свою чергу досить дивно, так як при підвищенні рентабельності компаній, промислових фірм, спостерігається колосальне зростання державного боргу.

Щоразу, коли постає питання з приводу збільшення порогу державного боргу, США намагається вирішити питання на внутрішньому рівні. Наприклад, цього разу президент Б. Обама, вирішив діяти радикально та призупинив роботу уряду: відправив майже 800 тис. чиновників та державних службовців у нечергову відпустку за власний рахунок, що призвело до зведення витрат держави до мінімуму. Як наслідок, ці події мали негативний вплив на промислову політику, адже без фінансування будь які дії з боку уряду не можливі.

Якщо подивитися на промислову політику в цілому можна помітити, що в США немає офіційно державного органу та затвердженого документа під назвою «Державна промислова політика», що відповідає за реалізацію промислової політики. В США функціонують важливі елементи промислової політики: науково-технічна, енергетична, військово-промислова політика, політика закупівлі товарів і послуг для федеральних потреб, інвестиційна, бюджетна, включаючи федеральні програми фінансування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт. Функціонує 14 Міністерств для вирішення загальнонаціональних проблем [1].

За основу промислової політики США взято ідеї підвищення міжнародної конкурентоспроможності промислової продукції.

В 60-х pp., коли тиск міжнародної конкуренції різко посилився, уряд і Конгрес надали підтримку тим галузям промисловості, що несли найбільші втрати від закордонних фірм. В основі державної промислової політики США у 80-х рр. лежить створення та розвиток нових наукомістких виробництв за рахунок припинення підтримки традиційних галузей. Для реалізації нової державної промислової політики був забезпечений вільний перелив капіталу і робочої сили з одних корпорацій в інші. Основним інструментом державного регулювання була податкова політика. Було вдосконалено патентне законодавство і підвищено роль штатів в розвитку наукомістких галузей промисловості [2]. З 90-х рр. XX ст. підвищилась роль держави і державного регулювання в соціально-економічному розвитку країни. З кінця 90-х рр. було створено могутні системи державних інститутів, сформульовано нову економічну філософію взаємостосунків між державою і ринком, що і було початком для створення змін в державному регулюванні економічного і промислового розвитку країни [1].

Перспективи індустріального розвитку США, який зараз набирає обертів, полягають в тому, щоб стимулювати ряд великих ТНК інвестувати в промислові об'єкти на території Сполучених Штатів, відновити позиції лідера на світовому ринку національному автопрому, знизити безробіття і забезпечити стабільне зростання зайнятості в промислових галузях. Так як після фінансової кризи 2008-2009 рр., досягти успіхів в індустріалізації було дуже складно і більш того потребувало значних капіталовкладень, влада країни просто не могла собі дозволити не підписати законопроект про підвищення ліміту держборгу, щоб не поставити країну на межу дефолту.

Промислова політика Сполучених Штатів залежить від політичної ситуації в країні, а структурна політика передається з покоління в покоління. Головною проблемою на даний час є врегулювання питання пов’язаного з державним боргом, так як колись в уряду закінчаться гроші та він не в змозі буде покрити витрати, навіть частково. Але уряд покладає надію, що швидкий розвиток індустріальної політики та правильно підібране законодавство, принесуть значні кошти, що дасть змогу стабілізувати ситуацію в країні та уникнути дефолту у подальшому. Якщо раніше США виступала в ролі локомотива світової економіки, то в теперішній час коли на неї звалені ці проблеми більшість країн світу стурбовані, що скоро стане тягарем, який призведе до світової кризи глобальних масштабів.

Література :

1. Пельтек Л.В. Розвиток регіональної промислової політики держави: теорія, методологія, механізми / Л.В. Пельтек //2006. – C.40.

2. Жаліло Я. А. Теорія та практика формування промислової політики: монографія./ Я.А. Жаліло// 2009. – C. 336.

3. Стеченко Д.М.  Державне регулювання економіки / Стеченко Д.М.// – [Електронний ресурс]- Режим доступу: http://chitalka.net.ua/zmist/109.html