Экономические науки /15. Государственное регулирование экономики

студентка кафедри фінансів Фіногєєва В.Є.

Донбаський державний технічний університет, Україна

ст. викладач кафедри фінансів Черкаська Г.І.

Донбаський державний технічний університет, Україна

Стан платіжного балансу України та заходи його державного регулювання

У роботі досліджено сутність та значення платіжного балансу як фактору, що визначає ефективність зовнішньоекономічної діяльності країни. Проаналізовано його стан та основні чинники порушення рівноваги платіжного балансу України. Визначено основні проблеми рахунків платіжного балансу та можливі варіанти їх розв'язання.

Платіжний баланс відіграє важливу роль у розробленні та реалізації валютної політики держави, яка безпосередньо впливає на стан економіки. Як модель зовнішньоекономічних зв'язків країни, він дає ґрунтовну інформаційну базу для оцінки стану та перспектив розвитку зовнішньоекономічних відносин. Зокрема, рівень та динаміка його збалансованості за звітний рік надають можливість визначити причини покращення/погіршення кон'юнктури валютного ринку та курсу національної валюти у відповідному році та ймовірну динаміку їх у подальшому, перспективні та проблемні галузі національної економіки, стабільність законодавчої бази, рівень довіри до вітчизняного політикуму. Ось чому слід ретельно планувати та аналізувати статті платіжного балансу, щоб спрогнозувати на перспективу джерела та обсяги надходження валютних коштів у країну та визначити ефективні напрямки витрачання їх за певний період.

Дослідженню проблем платіжного балансу присвячені праці таких вітчизняних і зарубіжних вчених, як Т. Алєксєевої, А. Барсєгяна, С. Боринця, В. Будкіна, О. Василика, С. Гасіма, В. Гейця, В. Гондюла, О. Довгаля, В. Засадко, Є. Корнієнко, Ю. Козака, В. Левківського, І. Пузанова, О. Рогача та ін.

Метою дослідження є виявлення впливу чинників на формування платіжного балансу країни, характеристика його теперішнього стану в Україні та дослідження особливостей регулювання.

Платіжний баланс є важливим показником економічного розвитку в усіх країнах. Він відображає, наскільки країна технічно розвинена і конкурентоспроможна на світовому ринку. Необхідними умовами наявності рівноважного стану національної економіки (макроекономічної рівноваги) є прийнятні рівні основних макроекономічних показників (ВВП, інфляція та обмінний курс). Достатніми умовами макроекономічної рівноваги можна вважати проведення на основі стратегічної економічної політики держави структурних реформ, спрямованих на підвищення ефективності економічних відносин у національній економіці та, як наслідок, забезпечення стійкості рівноважного стану. Як правило, платіжний баланс поділяється на дві складові:

- поточний рахунок – показує міжнародні потоки товарів, послуг, доходів і трансфертів;

- операції з капіталом та фінансові операції, що відображає міжнародні капітальні трансферти, іноземні прямі інвестиції, портфельні інвестиції та інші інвестиції.

Рахунок поточних операцій є важливим показником сильних і слабких сторін країни в міжнародній економіці. На рівень поточного рахунку суттєво впливає валовий внутрішній продукт, рівень безробіття, обсяг промислового виробництва, доходи громадян та інші економічні змінні [1].

Дефіцит рахунку поточних операцій, не покритий позитивним фінансовим рахунком, зберігається в Україні з 2008 року. Це означає, що в Україні міжнародні витрати перевищують міжнародні доходи і цей розрив фінансується за рахунок припливу іноземного капіталу. Дефіцит поточного рахунку є проблемою для економічного розвитку і стабільності гривні, проте це один з найбільш значущих чинників ризику для економіки України. В останні роки питання про небезпеку дефіциту поточного рахунку виникає більше і частіше.

Дефіцит поточного рахунку вважається прийнятним, якщо він не наражає на небезпеку платоспроможність країни, тобто не веде до надмірного накопичення зовнішніх зобов'язань. Окремі економісти вважають, що рівень дефіциту поточного рахунку є прийнятним, якщо він не перевищує поріг в 5% від ВВП, його перевищення означатиме для України високу ймовірність настання нової кризи. Для утримання дефіциту поточного рахунку не вище прийнятного рівня необхідна виважена макроекономічна політика (зокрема, перехід до режиму більш гнучкого обмінного курсу, стабілізація фінансової системи, збалансований державний бюджет) та структурні реформи, спрямовані на стимулювання високотехнологічного експорту, запровадження енергозберігаючих технологій та заміщення споживчого імпорту вітчизняними товарами [2].

Наявність позитивного чи від’ємного сальдо свідчить про значні диспропорції в платіжному балансі. Такі системні диспропорції платіжного балансу можуть бути викликані зміною рівня цін на товари та послуги, структурними диспропорціями економіки в цілому, зміною рівня доходу населення, незалежним рухом великих мас капіталу.

Регулювання платіжного балансу належить до найважливіших завдань валютної політики центрального банку, оскільки рівновага платіжного балансу безпосередньо позначається на стабільності валютного курсу та грошового обігу всередині країни. Цей вплив реалізується через можливість різких коливань попиту на іноземну валюту зовнішніми чинниками, зокрема впливом світової економічної кризи та факторами внутрішнього валютного ринку країни, що є наслідком змін у обсягах та структурі відповідних зовнішньоекономічних операцій, які показуються у платіжному балансі й адекватний аналіз яких дає змогу центральному банку виробити правильні заходи валютного регулювання для забезпечення стабільності валютного ринку та досягнення цілей валютної політики.

Динаміка платіжного балансу України в першому півріччі 2013 року демонструвала тенденцію до покращення (рис. 1). За попередніми оцінками його зведене сальдо в цей період було додатним і становило 2,2 млрд. дол. США порівняно з “мінус” 1,1 млрд. дол. США у відповідному періоді 2012 року. Цьому сприяло як зменшення дефіциту поточного рахунку так і збільшення надходжень за рахунком операцій з капіталом та фінансових операцій.

Дефіцит поточного рахунку в першому півріччі 2013 року зменшився до 3,7 млрд. дол. США порівняно з 5,8 млрд. дол. США у відповідному періоді 2012 року. Це було досягнуто за рахунок більш швидких темпів падіння імпорту товарів (на 13,5 %) порівняно з темпами падіння експорту товарів (на 5,9 %). Профіцит рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій за цей період збільшився до 5,9 млрд. дол. США порівняно з 4,7 млрд. дол. США у першому півріччі 2012 року. Основними чинниками збільшення надходжень за цим рахунком було залучення ресурсів як державним, так і приватним секторами, а також покращення ринкових очікувань, що відповідно сприяло збереженню низького попиту на готівкову іноземну валюту [3].

Рисунок 1 - Динаміка платіжного балансу України

Державне регулювання платіжного балансу зводиться до сукупності економічних (у тому числі фінансових, грошово-кредитних, валютних) заходів, спрямованих на раціональне формування його основних статей, усунення причин та факторів появи неврівноваженого стану. Арсенал методів, які можна застосувати до вирівнювання платіжного балансу, доволі широкий та різноманітний. Їх вибір залежить від валютно-економічного стану країни та стану її міжнародних розрахунків. Для країн з дефіцитним платіжним балансом, до яких належить і Україна, звичайно застосовуються заходи, що стимулюють експорт товарів та ввіз іноземного капіталу і стримують імпорт товарів та обмежують вивіз капіталів [3].

За останні роки спостерігалось значне нарощування обсягів імпорту тих товарів, які або достатньо виробляються в Україні і є основними товарами вітчизняного експорту, або можуть вироблятися в достатній кількості [4].

Водночас організація власного виробництва товарів та послуг з метою заміщення на внутрішньому ринку імпортних аналогів створить умови для підвищення та розширення експортного потенціалу України, збільшення додаткового надходження валютних ресурсів, що, у свою чергу, стане запорукою укріплення вітчизняної фінансової системи та покращення торговельного і платіжного балансів України .

Тому основними заходами щодо регулювання стану платіжного балансу є:

- структурних перетворень підприємств та їх технологічних процесів з метою зниження імпортної залежності галузей народного господарства;

- залучення інвестиційних ресурсів для розвитку перспективних напрямів імпортозаміщення;

- першочергової реалізації проектів, спрямованих на імпортозаміщення, у регіонах, які мають незадіяні виробничі потужності й відповідні трудові ресурси, що дозволить використовувати теперішню соціальну та виробничу інфраструктуру при одночасному вирішенні інших завдань соціально-економічної політики (насамперед, скорочення безробіття, створення нових робочих місць, збільшення доходів населення).

- обмеження імпорту й підвищення експорту, що призведе до досягнення позитивного сальдо платіжного балансу. Застосування прямого контролю (наприклад, через кількісні обмеження), митні та інші збори, заборона або обмеження на перетікання за рубіж доходів від іноземних інвестицій і грошових трансфертів приватних осіб, різке скорочення безвідплатної допомоги, виведення короткострокового і довгострокового капіталу;

- мобілізувати кошти на світовому ринку капіталів у вигляді кредитів банківських консорціумів, облігаційних позик. У зв'язку з цим активно беруть участь комерційні банки (особливо євробанки) в покритті дефіциту платіжного балансу. До тимчасових методів покриття дефіциту платіжного балансу ставляться також пільгові кредити, отримані країною по лінії іноземної допомоги;

- девальвація (зниження курсу національної валюти, що відбувається в Україні), спрямована на стимулювання експорту й стримування імпорту продукції. Слід особливо підкреслити, що така впливовість на національну економіку можлива й доцільна лише за наявності в країні високого експортного потенціалу, тобто конкурентоспроможних товарів і послуг, а також сприятливої ситуації на світовому ринку.

Оскільки платіжний баланс України є відображенням макроекономічної, зовнішньої, торговельної, валютної та інших політик української влади, динаміка його показників стала очевидним результатом відсутності структурних змін. Таким чином, для забезпечення стабільного розвитку економіки України в майбутньому необхідні зміни в структурі українського експорту в напрямі збільшення частки високотехнологічних, наукоємних товарів, а також виконання «Концепції Державної цільової економічної програми імпортозаміщення на період до 2015 року» схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України.

Література:

1. Єрін Д.Л. Статистичне оцінювання рівноваги платіжного балансу: Автореф. дис... канд. економ. наук: спец. 08.03.01 – статистика / Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. – К., 2005. – 18 с

2. Ніколайчук С., Каушан І. Вплив глобальної фінансово-економічної кризи на платіжний баланс України та динаміку його основних показників // Вісник Національного банку України.–2009.– №11. – С. 32–40.5.

3. Статистика платіжного балансу. Національний банк України – Режим доступу http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=3626721

4. Офіційний сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України: «Концепція Державної цільової економічної програми імпортозаміщення на період до 2015 року» схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2011р. – [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.me.gov.ua