К.е.н., доц. Нікітішин А. О., Черватюк О. Г.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

НАСЛІДКИ ПРИЙНЯТОГО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ

Найбільшим прагненням України в сфері розбудови правової держави за роки її незалежності, мабуть, було прийняття нового Податкового кодексу, яке відбулося досить таки проблематично та з певними недоліками та негативними сторонами. В результаті цього ми стали свідками бурхливих перипетій навколо, новоприйнятого 2 грудня 2010 року Верховною Радою, Податкового кодексу. Його затвердження викликало протести підприємців з усієї країни. Тому, хто читав зміни, які прийдуть з новим Кодексом, а особливо дрібним підприємцям зрозуміло, що тепер вести прибутковий бізнес для них буде набагато важче, ніж було до того.

З економічної теорії відомо, що податок спричинить ріст цін і ляже як на плечі продавців, так і покупців, у мірі того на скільки попит на даний товар є гнучким до зміни ціни. Очевидно, що в першу чергу нам доведеться більше платити за їжу і одяг, які подорожчають на 50%-100% від різниці між даним і попереднім податком. Певний податковий тягар впаде на плечі продавців, що крім цього зіткнуться ще й зі зменшенням попиту, особливо на непродовольчі товари. У виграші залишиться лише бюджет, хоча тут теж можуть бути сумніви (різке скорочення ринку наприклад) [1].

Ще один відомий факт, що від податку суспільство програє в цілому. Його загальний добробут зменшується.

То чому ж в новій редакції Кодексу крім всього іншого ми бачимо суттєве підвищення податків для малого бізнесу і зміни у правилах регуляції його діяльності?

Очевидно влада бачить, що дрібні підприємці мають "потенціал" заплатити за новими правилами; фіскальні органи розуміють, що вони не "витягають" максимуму з даного сектора економіки; уряд усвідомлює, що він потребує ресурсів для наповнення бюджету.

З другої сторони, такі заходи можуть мати на меті скорочення імпорту, який і перепродається здебільшого через так званий внутрішньо-український маркетинговий ланцюг. Крім цього, є бажання скоротити розмір ринку і перенаправити його учасників в "реальні" сектори економіки чи за кордон. Можливо, також присутня спроба реорганізації ринку в крупніші одиниці, зробити його більш цивілізованим, зрозумілим і контрольованим.

У цілому те, що пропонує новий Кодекс, є болісним, але правильним. У короткій перспективі виникнуть певні проблеми з безробіттям, але потім все вгамується. Роздрібний бізнес має цивілізуватися [2].

З іншої сторони, така політика влади є правильною лише у випадку істотного зменшення хабарництва і махінацій з податками (як у випадку самої фіскальної структури, так і підприємців). А саме тінізованість ринку активно спостерігалась до цього моменту і була вигідною всім. Бо підприємці, наприклад, не організовували масові страйки з метою подолання корупції серед податківців.

Аналізуючи власне ці зміни, що вступили в силу з 01.01.2011р. можна виділити основні:

Податок на прибуток

Якщо раніше ставка податку на прибуток складала 25%, то проектом нового кодексу встановлюється, що ставку податку на прибуток буде поетапно зменшено (з 01.01.2011 по 31.12.2012 - 19%, з 01.01.2013 по 31.12.2014 - 18%, з 01.01.2015 по 31.12.2015 - 17%, з 2016 - 16%). Крім того, кодекс змінив систему нарахування податку на прибуток ПДВ. Раніше зобов'язання по податку на прибуток у підприємства фактично виникали при першому "контакті" з контрагентом (проплаті грошей або постачанню товарів або послуг) то тепер зобов'язання виникатимуть за фактом постачання товарів незалежно від проплати.

Податок на додану вартість

До сьогодні ставка податку становила 20%, а зараз введено автоматичне відшкодування ПДВ. Для отримання відшкодування потрібна буде перевірка, а компанії-одержувачу потрібно буде відповідати ряду критеріїв, а саме:

- не проходити процедуру банкрутства;

- не менше двох років виплачувати своїм співробітникам З\П в 2.5 рази більше мінімальної;

- не мати боргів стосовно податків.

За невідшкодування ПДВ автоматично кодексом передбачена відповідальність посадових осіб органів державної податкової служби та державного казначейства [3].

Податок на прибуток фізичних осіб

До 2011 року основна ставка податку була 15%. Дана ставка вираховувалася майже з усіх видів прибутку починаючи з заробітної плати до виграшу в лотерею.

В новому виданні Податкового кодексу відмінено податок щодо банківських вкладів та кредитних союзів до 2015 року. Проте введено додатковий податок на великі суми доходів. Наприклад, прибутки до 10 мінімальних заробітних плат в місяць, з яких вираховуватиметься 15%, а якщо сума складатиме більше за 10 мінімальних заробітних плат, то податок складатиме 17%.

Більш того, нова редакція кодексу передбачила податковий кредит (податкова знижка) – це можливість повернути податок, який ви протягом року витрачали на: навчання дитини; відсотки по іпотечному кредиту і т.д. Для цього необхідно в кінці року подати декларацію про прибутки та документі, які підтверджують ваші витрати.

Транспортний збір

Раніше власники авто платили при першій реєстрації ТЗ на облік, а потім щорічно. Розмір платежу залежав від об'єму двигуна і віку авто, а при щорічних платежах – тільки від об'єму двигуна. Ставка щорічного збору для легкових автомобілів складала від 3 до 40 грн/100 куб.см., а вантажних – від 15 до 25 гр./куб.см. Наприклад, за легковий автомобіль з об’ємом 1800 куб. см. Власники платили 90 гр. (ставка податку 5 гр. за 100 куб.см.).

Сьогодні Податковий кодекс відміняє податок з власників транспортних засобів і вводить збір за першу реєстрацію ТЗ. Він оплачується тільки при постановці на облік автомобіля або іншого ТЗ. Ставка нового збору дещо збільшилася: за легковий автомобіль – 3 – 60 грн/100 куб.см.; за вантажний – податок не змінився 15 – 25 грн/куб.см.

А ось щорічний платіж за ТЗ відмінили, проте підвищили акциз на паливо (182 евро за тону, а було 132 евро). По підрахункам деяких експертів, таке підвищення акцизу призведе до підвищення цін щодо паливо на 50 копійок, тим самим підвищаться витрати щодо утримання автомобілю [4].

Податок на нерухомість

До того часу як прийняли новий Податковий кодекс податку на нерухоме майно не було, але з 2012 року українці повинні будуть сплачувати податок за нерухомість, а саме: квартири площею 240 кв. м. та будинок – 500 кв. м. податок складатиме 1% від мінімальної заробітної плати.

Якщо площа кватири більша 240 кв. м., а будинку за 500 кв. м. то ставка податку складатиме 2.7% мінімальної заробітної плати.

А тепер щодо нюансів нововведень: податок стягується тільки з жилої площі; якщо людина має декілька квартир чи будинків, то податок вираховуватиметься з кожного об’єкту окремо. Наприклад, якщо у вас 2 квартири по 130 кв. м. (усього 260 кв. м.) то ставка податку складатиме не 2,7%, а по 1% за кожний об’єкт.

Важливим внеском до нового податкового кодексу є те, що власники квартир площею 120 кв. м. та будинків – 250 кв. м. мають «знижку» на сплату податку, яка надається лише один раз у рік на той об’єкт у якому власник зареєстрований, або об’єкт на його вибір. Власники квартир чи будинків менші за площею ніж 120 кв.м. та 250 кв. м. взагалі звільняються від сплати податку.

Більш того, з 1 січня 2011 року підприємці сплачують єдиний соціальний внесок у розмірі від 338 до 458 гривень додатково до єдиного податку [5].

Підсумовуючи сказане, слід зазначити:

¾ наявність ефективної системи оподаткування передбачає, що виконання економічних і соціальних функцій держави фінансове забезпечується достатньою мірою, при цьому виконуються основні принципи оподаткування;

¾ всебічна організаційна і просвітницька робота з платниками податків сприятиме створенню ефективної системи оподаткування в Україні;

¾ у ході розробки й прийняття податкових законів необхідно визначати їх цілеспрямованість і систематично аналізувати ефективність функціонування;

¾ ефективність системи оподаткування підвищуватиметься у міру врегулювання і вдосконалення інформаційних потоків між платниками податків та органами контролю за сплатою податків, між останніми та казначейством, а також між іншими елементами бюджетно-податкової системи;

¾ прийняття рішень у галузі оподаткування має ґрунтуватися на врахуванні соціально-культурних і психологічних особливостей громадян країни.

Література:

1. Андрущенко В.Л. Фінансова думка Заходу в ХХ ст. – Л.: Каменяр, 2010 р. – 230 с.

2. Економічна теорія: Політекономія: Підр. / За ред. В.Д. Базилевича. – 7-ме вид. – К.: Знання-Прес,2008. – 719 с.

3. Податковий кодекс України від 04.11.2011р.

4. Соколовська А.М. Податкова політика в Україні у 2009-2010 роках:особливості та уроки на перспективу // Фінанси України. – 2011. - №4 – С.24-38.

5. Соколовська А.М., Луніна І.О. Визначення категорії «податкова пільга» та його практичне значення // Економіка України. – 2005.-№9. – С.21-30.