К

К.е.н., с.н.с., докторант Нікішина О.В.

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень

НАН України (м. Одеса)

Механізми стимулювання експорту

української борошномельної продукції

Розвиток стратегічного соціально значимого ринку борошна стримує наявність низки невирішених проблем: зменшення обсягів виробництва продовольчих культур та зростання їх вартості, скорочення внутрішнього попиту, жорстка конкуренція виробників, невисока доходність виробництв внаслідок фіксованих рівнів рентабельності соціальних сортів борошна та хліба. У 2012 р. обсяги виробництва борошна склали всього 33,9 % від рівня 1990 р. (2,6 млн. т). Валовий збір пшениці та жита зменшився порівняно з 1990 р. на 48,1 % і 46,8 % відповідно, незважаючи на зростання загального зерновиробництва (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка виробництва зерна та борошна в Україні^*

Товари	Роки							2012 р. у % до:
Товари	1990	2005	2008	2009	2010	2011	2012	1990р.	2011р.
1.Зернові культури, млн. т., у т. ч:	51,01	38,02	53,29	46,03	39,27	56,75	46,22	90,6	81,4
1.1.Пшениця	30,38	18,70	25,89	20,89	16,85	22,32	15,76	51,9	70,6
1.2.Жито	1,26	1,05	1,05	0,95	0,46	0,58	0,67	53,2	115,5
2. Борошно, тис. т	7671	2944	3030	2734	2632	2595	2603	33,9	100,3

^* Розраховано автором за даними Державної служби статистики України [1]

Частка експорту борошномельно-круп’яної продукції (БКП) у вартості продуктів рослинного походження зменшилися з 4,27 % у 2007 р. до 1,14 % у 2012 р. за одночасного зростання питомої ваги зерна з 44,24 % до 76 % (табл. 2), сигналізуючи про посилення сировинної орієнтації українського агроекспорту. В умовах перенасичення внутрішнього ринку продукцією, 30 %-го завантаження потужностей промислових підприємств, недостатності коштів для їх модернізації, пошук і освоєння зовнішніх ринків збуту борошномельної продукції стає першочерговим завданням розвитку ринку, актуалізуючи прикладні дослідження механізмів стимулювання експорту українського борошна.

Таблиця 2. Питома вага експорту зерна та борошномельно-круп’яної продукції у вартості продуктів рослинного походження, %^*

Код і назва товарів згідно з УКТЗЕД	Роки
Код і назва товарів згідно з УКТЗЕД	2001	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012
10. Зернові культури	69,78	81,62	69,41	44,24	66,41	70,63	62,04	65,39	76,00
11. БКП	1,84	1,72	1,86	4,27	3,23	1,78	2,04	2,01	1,14

^* Розраховано автором за даними Державної служби статистики України [2]

За результатами проведених досліджень автором розроблено комплекс регуляторних заходів, орієнтованих на стимулювання борошняного експорту. Їх сутність та вектори впливу на розвиток ринку представлено в табл. 3.

Таблиця 3. Механізми стимулювання експорту українського борошна ^*

Напрями	Заходи державного впливу	Вплив на розвиток ринку
Дворівневий механізм експортних мит на пшеницю
І рівень: Регулятивна складова	Запровадження прогресивного мита на експорт пшениці, починаючи з 2 євро/т, із наступним збільшенням на 1 євро/т щорічно	Зменшення експорту пшениці Активізація експорту борошна Підвищення рівня завантаження борошномельних підприємств, підвищення якості продукції
ІІ рівень: Компенсаційна складова	Повернення коштів, отриманих від вивізних мит, виробникам продовольчої пшениці. Умови отримання компенсації: наявність договору реалізації пшениці із Аграрним фондом або борошномельним підприємством	Розвиток вітчизняної селекції та насінництва Розвиток прозорих збутових каналів реалізації зерна Зменшення імпорту хлібопродуктів
Заходи державної підтримки експорту борошна
Освоєння зовнішніх ринків збуту українського борошна	1. 50 %-ва компенсація вартості міжнародної сертифікації борошномельних підприємств-експортерів 2. Переорієнтація ДПЗКУ^** з експорту зерна на експорт борошна 3. Ефективна діяльність Борошномельного союзу України, розробка національної програми збагачення борошна мікронутрієнтами	Підвищення доходності експорту борошномельної продукції Зміна сировинної орієнтації українського агроекспорту Економічний (зростання частки доданої вартості товару), соціальний (збільшення кількості робочих місць) і бюджетний (зростання податків) ефекти

^* Розроблено автором; ^**ДПЗКУ – Державна продовольчо-зернова корпорація України

Ядром комплексу прикладних заходів постає дворівневий механізм експортних мит на пшеницю. Регулятивна складова передбачає запровадження прогресивного мита на експорт пшениці, починаючи із 2 євро/т, із наступним збільшенням на 1євро/т щорічно. Компенсаційна складова передбачає повернення коштів, отриманих від вивізних мит, виробникам продовольчої пшениці. Головною умовою отримання компенсації є наявність договору реалізації пшениці із Аграрним фондом або борошномельним підприємством. Така умова передбачає підтримку виробництва продовольчої пшениці не для експорту, а для внутрішніх потреб хлібопекарських і макаронних підприємств, забезпечуючи реалізацію зерна за прозорим зернопереробним каналом замість посередницького «іншого» каналу. Запровадження прогресивного мита на експорт пшениці покликано вирішити ще одне важливе завдання – переорієнтувати частину трейдерів з експорту зерна на експорт борошна. Цьому мають сприяти також заходи державної підтримки борошняного експорту (табл. 3).

Успішна реалізація даних заходів передбачає консолідацію загальних зусиль держави, Державної продовольчо-зернової корпорації (ДПЗКУ), переробних підприємств та Борошномельного союзу України. Маючи значний виробничий потенціал (45 філій, у т.ч. 18 КХП і 17 млинів), ДПЗКУ повинна стати провідним підприємством для ведення переговорів щодо постачання української зернопереробної продукції на зовнішні ринки, що дозволить ідентифікувати проблеми зовнішніх поставок та методи їх вирішення за активного сприяння Борошномельного союзу. Україна, порівняно з Казахстаном та Туреччиною, має потужніший ресурсний, виробничий та інфраструктурний потенціал борошняного ринку, раціональне використання якого спроможне розширити присутність нашої держави на ринках СНД, Індонезії, Африки. Важливим етапом для їх освоєння, поряд із сертифікацією, є збагачення борошна мікронутрієнтами. Завдання реалізації національної програми вітамінізації борошна доцільно покласти на Борошномельний союз. Загальна дія комплексу прикладних заходів покликана активізувати відтворювальну функцію борошняного ринку, згенерувати економічний, соціальний та бюджетний ефекти для його сталого розвитку.

Література:

1. Статистичний щорічник України за 2012 рік / За ред. О. Г. Осауленко. – К.: ТОВ «Август Трейд», 2013. – 551 с.

2. Офіційний сайт Державної служби статистики України. [Електронний ресурс] – Режим доступу: //http://www.ukrstat.gov.ua/