Горбатова Є.Ф.

Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України

Аналіз діючих державних програм розвитку туристичної галузі АР Крим

Туристична галузь України на теперішній час, безумовно, потребує постійної та ефективної підтримки з боку державних органів влади. Прикладом такої підтримки при формуванні комплексного розвитку туристичної галузі повинні стати лише розроблення державних цільових програм.

Розглянемо існуючі та діючі програми в АР Крим.

У рамках прийнятої «Стратегії економічного й соціального розвитку Автономної Республіки Крим на 2011 – 2020 роки» у розділі «Стратегічні пріоритети й завдання соціально-економічного розвитку АР Крим» її розроблювачами передбачалася модернізація санаторно-курортного й туристичного сектору. Метою такої модернізації є створення сучасної конкурентоспроможної високоефективної туристсько-рекреаційної галузі загальнодержавного й міжнародного значення, відновлення статусу Криму як сучасного санаторно-курортного й туристського господарського комплексу [1].

Модернізація санаторно-курортного й туристичного сектору містить такі основні положення:

1. Стан і ресурсний потенціал.

2. Основні проблеми, що потребують вирішення.

3. Стратегічні пріоритети й завдання по їхній реалізації: 1 – зниження гостроти екологічних проблем і забезпечення належного екологічного стану регіону; 2 – удосконалення регулювання сфери використання ресурсів прибережної зони; 3 – збереження об'єктів культурної спадщини, біологічного різноманіття, флори й фауни, природних ландшафтів і місць проживання біологічних видів; 4 – забезпечення просторової рівномірності використання туристсько-рекреаційного потенціалу Автономної Республіки Крим, вирівнювання попиту на ресурси прибережної зони; 5 – збільшення тривалості активного курортного сезону; 6 – зменшення частки тінізації послуг, надаваних у рекреаційній сфері; 7 – формування якісного, конкурентоспроможного туристського продукту, відповідного до світових стандартів якості; 8 – забезпечення планомірності перспективного розвитку рекреаційного комплексу й інфраструктури курортно-оздоровчих і рекреаційних територій.

Кожний з восьми перерахованих стратегічних пріоритетів передбачає рішення цілого ряду завдань по їхній реалізації і очікуваний економічний ефект (рис. 1) [1].

Рис. 1. Економічний ефект від реалізації стратегічних пріоритетів модернізації санаторно-курортного й туристичного сектору

Таким чином, у пропонованій модернізації санаторно-курортного й туристичного сектору АР Крим була приділена особлива увага підвищенню конкурентоспроможності об'єктів туристської інфраструктури й виділене в окремий пріоритет.

На підставі «Стратегії економічного та соціального розвитку Автономної Республіки Крим на 2011–2020 роки» [1] було розроблено «Програму розвитку та реформування рекреаційного комплексу Автономної Республіки Крим на 2012 – 2013 роки» [2]. Вона направлена на вирішення основного завдання I етапу реалізації Стратегії – подолання кризових тенденцій і формування передумов для структурних зрушень шляхом комплексного реформування рекреаційного комплексу АР Крим [2]. В Програмі [2] епізодично проаналізовані проблеми розвитку та реформування рекреаційного комплексу АР Крим серед яких зазначені такі (табл. 1).

Таблиця 1

Проблеми розвитку та реформування рекреаційного комплексу АР Крим [2]

Проблема галузі	Сутність проблеми
1. Відсутність нормативно-правової бази для реформу-вання й розвитку рекреаційного комплексу АР Крим	Законодавство України не передбачає дієвих важелів реалізації структурних змін. Не врегульовано низку питань у діяльності суб’єктів санаторно-курортної й туристичної сфери. Необхідне приведення законодавчої і нормативної бази у відповідність із потребами галузі й сучасних світових стандартів у рекреаційній сфері
2. Низький рівень розвитку інфраструктури	Більша частина туристичної інфраструктури Автономної Республіки Крим не відповідає сучасним вимогам. У незадовільному стані перебувають під’їзні шляхи до пам’яток історії, культури, природи, що мають підвищений попит у туристів. Туристичні маршрути, як правило, не обладнані, їхнє маркування, в основному, не відповідає міжнародним стандартам. Не повною мірою використовується потенціал наявних морських портів та аеропортів
3. Низька тривалість курортного сезону	невміння надавати комплекс додаткових послуг в осінньо-весняний період призводять до повного припинення діяльності у міжсезоння, підвищується рівень безробіття, знижується рівень економічної активності в суміжних галузях
4. Відсутність системної іміджевої політики в рекреаційній сфері	Протягом останніх 20 років Крим втрачав імідж всесоюзної здравниці, заміняючи його іміджем пляжного курорту. У результаті потік туристів в «пляжні» літні місяці досягає піка поточних можливостей інфраструктури, водночас як потенціал курортного лікування для збереження турпотоку в міжсезоння реалізований слабко. Склався імідж дорогого й неякісного сервісу, пляжного курорту, місця для відпочинку дикунами і т.д.
5. Скорочення обсягу державних закупівель у сфері санаторно-курортного лікування	Протягом останніх 20 років ринок санаторно-курортного лікування формувався за рахунок попиту з боку фондів соціального страхування й інших державних структур. Останніми роками обсяги таких замовлень постійно скорочуються
6. Невідповідність міжнародним стандартам рівня професійної підготовки персоналу галузі	У зв’язку із сезонністю роботи на підприємствах галузі висока плинність кадрів, прийом на роботу фахівців із профільною освітою має епізодичний характер, існуючі програми навчання не завжди відповідають реальним потребам галузі
7. Відсутність ефективних методик обліку статистичних даних і галузевого аналізу у сфері курортів і туризму	Існуючі механізми підрахунку туристів і статистичні методи аналізу діяльності санаторно-курортних установ і туристських підприємств не дають змоги об’єктивно й вірогідно оцінити реальні показники туристичного потоку, приросту ВВП і надходжень до зведеного бюджету від рекреаційної галузі.

Основним цілями Програми є подолання кризових тенденцій у галузі, формування передумов для створення конкурентоспроможного, цілорічного рекреаційного комплексу як основного бюджетоутворюючого сектору економіки Автономної Республіки Крим і забезпечення на цій основі комплексного розвитку курортних регіонів Криму за умови збереження екологічної рівноваги й культурної спадщини [2]. Цілі Програми орієнтовані на вирішення основної проблеми рекреаційного комплексу Автономної Республіки Крим – перехід від пострадянської економічної системи до сучасної, ринкової, конкурентоспроможної моделі економіки [2]. Досягнення цілей Програми здійснюється шляхом реалізації такого комплексу завдань, направлених на вирішення семи основних проблем, зазначених вище [2]: 1) розробка й впровадження науково обґрунтованої цілісної системи регулювання, що забезпечує реформування й розвиток санаторно-курортного і туристичного сектору економіки Автономної Республіки Крим; 2) розвиток інфраструктури; 3) здійснення ефективної іміджевої і маркетингової політики, направленої на популяризацію кримського курорту й збільшення тривалості сезону; 4) підвищення рівня професійної підготовки кадрів у галузі.

Реалізовувати фінансування Програми передбачається за допомогою коштів бюджету АР Крим, коштів місцевих бюджетів, коштів інвесторів, залучених для реалізації конкретних інвестиційних проектів (табл. 1).

Таблиця 1

Обсяги фінансування Програми розвитку та реформування рекреаційного комплексу АР Крим на 2012 – 2013 роки, млн грн [2]

Показники реалізації Програми	Усього	2012 р.	2013 р.
Фінансові витрати	100,402	46,333	54,069
у тому числі: бюджет АР Крим	21,54	7,53	14,01
місцеві бюджети	7,961	3,278	4,683
інші джерела	70,901	35,525	35,376

Як видно з табл. 1 на реалізацію Програми передбачається більш ніж 100 млн грн упродовж 2012 – 2013 рр. Треба також відмітити, що у межах реалізації заходів програми передбачається залучення коштів міжнародної технічної допомоги, направлене на гармонізацію стандартів у сфері курортів і туризму із загальноприйнятими міжнародними нормами, однак порядок цього детально не прописаний.

Аналіз наявних програм підтримки туристичної галузі Криму та особливостей їх реального впровадження дозволив зробити висновок про їх некомплексний, переважно декларативний характер, обмежену кількість та вузкість охоплених проблем, неспроможність вирішувати пріоритети національної програми розвитку галузі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Стратегия экономического и социального развития Автономной Республики Крым на 2011 – 2020 гг. (Утверждена 15.12.2010 г.). [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ark.gov.ua/blog/2010/12/15/ strategiya-ekonomicheskogo-i-socialnogo-razvitiya-avtonomnoj-respubliki-krym-na-2011-2020-gody/

2. Програма розвитку та реформування рекреаційного комплексу Автономної Республіки Крим на 2012–2013 роки». [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.rada.crimea.ua/textdoc/ua/6/act/631pr.pdf