Экономические науки/1. Банки и банковская система

Котковський В.С., Мохамад О.В.

Криворізький економічний інститут

ДВНЗ «Криворізький національний університет», Україна

Інформаційне та нормативне забезпечення процесу ціноутворення на банківські продукти

Одним з найбільш найважливіших факторів підвищення прибутковості діяльності банківської установи є ефективна система ціноутворення, оскільки ціни забезпечують комерційному банку отримання запланованого прибутку, підтримку на достатньо високому рівні своєї конкурентоздатності, а також попиту на банківські продукти.

Забезпечення проведення процесу ціноутворення відіграє важливу роль, так як не маючи основи для проведення аналізу та порівняння, банківська установа не в змозі правильно оцінити не лише свої можливості, а й можливості інших банків з метою підтримки своєї конкурентоздатності [1].

Тому завданнями дослідження є висвітлення інформаційного та нормативного забезпечення процесу ціноутворення на банківські продукти у сучасних умовах.

Інформаційне забезпечення процесу ціноутворення на продукти комерційного банку – сукупність дій щодо збору та обробки інформації, необхідної для встановлення оптимальної ціни на банківські продукти.

Дослідження довели, що інформаційне забезпечення може бути:

1) зовнішнім, тобто це інформація, джерела якої знаходяться поза межами конкретного комерційного банку (рис. 1);

2) внутрішнім, тобто це внутрішньобанківська інформація або та, що формується всередині самого комерційного банку (рис. 2).

Зовнішнє інформаційне забезпечення – це інформація про:

- конкурентів та їхню цінову політику: дані щодо їх процентних ставок, розмірів комісій на аналогічні продукти.

- банківський ринок: його сегментування, взаємодія сегментів між собою, рівень якості банківських продуктів, рівень конкуренції, кон’юнктура даного ринку, ціни на міжбанківському ринку тощо.

- стан економіки країни, в якій функціонує банк: рівень інфляції, розмір бюджетного дефіциту, показники грошового ринку (обсяг грошової маси, розмір облікової ставки НБУ, розмір ставки обов’язкового резервування), рівень безробіття, тощо.

сайти банків-конкурентів; друковані засоби, де наведені ціни на продукцію (брошури, буклети); результати промислового шпіонажу тощо.

засоби масової інформації, дані НБУ, міжнародних фінансових організацій, рейтингових агентств, Асоціації українських банків, Державного комітету статистики України тощо.

дані Державного комітету статистики України, НБУ та засоби масової інформації.

Джерела інформації

Зовнішня – це інформація про:

Рис. 1. Складові зовнішнього інформаційного забезпечення

Крім наведеної інформації на рис. 1, при ціноутворенні на продукти та послуги банківська установа може використовувати інформацію, що характеризує рівень соціальної напруги, політичну стабільність країни, імовірність непрогнозованої зміни законодавства тощо. Така інформація може бути отримана з даних міжнародних організацій, рейтингових агентств, засобів масової інформації тощо.

Складові внутрішньобанківської інформації

цінові політика і стратегія банку, де зазначаються основні правила, принципи та методи встановлення ціни на продукти в конкретному банку.

інформація про витрати банку, зокрема, витрати за напрямами діяльності та підрозділами, механізм їх розподілу та методика розрахунку собівартості продукції.

інформація про доходи і прибутки, співвідношення між ними як за окремими їх видами та окремими видами продуктів, так і по банку загалом.

Основним джерелом інформації є управлінська та фінансова звітність банку

Рис. 2. Складові внутрішнього інформаційного забезпечення

Для ціноутворення банківських продуктів також важливим є нормативне забезпечення. До складу такого забезпечення процесу ціноутворення варто віднести системи законів, різноманітні законодавчі і нормативні акти, що регулюють це питання. Аналогічно до інформаційного, можна виділити дві групи нормативного забезпечення: внутрішнє та зовнішнє.

Необхідно констатувати, що виокремлюють декілька груп зовнішнього нормативного забезпечення, а саме:

- законодавчі та нормативно-правові акти, що регулюють діяльність НБУ, і впливають на ціноутворення банківських продуктів (наприклад – Положення про процентну політику Національного банку України [2]);

- законодавчі і нормативно-правові акти, що визначають певні правила та обмеження щодо встановлення цін на банківські продукти (наприклад – Закон України «Про банки і банківську діяльність» [3], зокрема, статті 47, 49 та 53, у яких зазначені певні обмеження щодо процентної ставки, яку банк може встановлювати на кредитні продукти);

- законодавчі та нормативно-правові акти, що регулюють облік витрат і калькулювання собівартості банківських продуктів (наприклад – Методичні рекомендації щодо організації процесу формування управлінської звітності в банках України [4]).

Внутрішнє нормативне забезпечення становлять внутрішні положення банку щодо формування та реалізації його цінової політики, калькуляції собівартості різних видів продуктів, які розробляються кожним банком самостійно відповідно до його потреб.

Таким чином, інформаційне забезпечення процесу ціноутворення на банківські продукти передбачає збір необхідної інформації щодо зовнішнього та внутрішнього середовищ, в яких працює банківська установа, а також її аналіз з метою виявлення тенденцій банківського ринку країни, сильних та слабких сторін банків-конкурентів, вільних ніш, виявлення можливостей та потенціалу конкретної установи з метою ефективного управління не лише її ціновою політикою, а і в цілому. Нормативне забезпечення покликане створювати рівні умови для всіх комерційних банків, які здійснюють свою діяльність на території країни, забезпечити здорову конкуренцію між ними, не допускаючи монополізацію банківського ринку, що безумовно впливає на рівень процентних ставок за депозитами та кредитами.

Література:

1. Кузнєцова Л.В., Жердецька Л.В., Завадська Д.В., Няньчук Н.Ю. Ціноутворення в банківські справі: [підручник]. – Одеса: Видавництво «Атлант», 2010. – 387 с.

2. Про процентну політику Національного банку України: Постанова Правління Національного Банку України від 18.08.2004 р. №389 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua.

3. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 р. №2121-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua.

4. Методичні рекомендації щодо організації процесу формування управлінської звітності в банках України: Постанова Правлінням Національного банку України від 06.09.2007 р. № 324 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua.