Экономические науки/1. Банки и банковская система

Світлична В.В.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «КНУ»

Проблеми та перспективи організації споживчого кредитування в умовах фінансової кризи

З кожним роком кредитування набуває все більш актуального характеру, адже суспільство прагне перш за все розвитку та належного функціонування. А це не є можливим без розвинення банківської сфери, і найголовніше – споживчого кредитування.

Останніми роками кредитування в Україні стало легкодоступним, тим самим спростилась система надання позик майже всім бажаючим. Але, скориставшись такою нагодою, більшість позичальників сьогодні шкодують про це, адже несподівана фінансова криза фактично не дала їм змоги належно сплачувати борги.

На даному етапі актуальності набуває проблема оцінки платоспроможності позичальника, а також правова оцінка способів, які застосовують банки для забезпечення повернення наданих споживчих кредитів.

Вивчення самої системи споживчих кредитів та активна робота банків у галузі обслуговування фізичних осіб є необхідною умовою збільшення ресурсної бази, розширення банків їх успішної конкурентної боротьби небанківськими фінансово-кредитними організаціями.

Дану тему розглядали та написали ряд праць стосовно її актуальності та способів удосконалення такі відомі діячі як: І.О. Барановський, В.В. Корнєєва, С.Кудряшов, М.І. Савлук, Ж. Матук та інші.

Відповідно до п. 23 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживчий кредит – це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції [2].

Одразу є зрозумілим, що банки є зацікавленими у повернені позички вчасно та з урахуванням відсотків, що були встановлені за договором [1]. У ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» чітко прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації кредитодавцеві та споживачеві один про одного та щодо умов кредитування [2].

Починаючи з 2008 року помітне стрімке зростання споживчого кредитування. Але з часом, починаючи з 2009 рогу, обсяги кредитування зменшилися. Такі зміни відбулися через те, що на даний час в нашій державі панує кризова ситуація, яка не дає можливості позичальникам погашати свої позики. Однією з більш суттєвіших проблем є оцінка справжньої платоспроможності позичальника. Згідно з діючим законодавством кредитодавець не має права вимагати від споживача відомостей, які не стосуються визначення його платоспроможності та не є необхідними для надання споживчого кредиту [3].

Останнім часом стало дуже актуальним та розповсюдженим серед українських банків застосовувати кредитний скоринг. Він стає все більш популярним, хоча зарубіжні банки вже давно його застосовують. Скоринг – це математична або статистична модель, за допомогою якої банк визначає, наскільки велика ймовірність того, що даний позичальник поверне кредит в установлений строк. Розробці методик щодо організації споживчого кредитування присвячені дослідження О. Черняка, О, Терещенка, А Камінського та інших.

Хоч серед українських кредиторів і виявилось багато бажаючих зменшити кредитний ризик, та все ж не зникає проблема формалізованої оцінки факторів кредитування в умовах економічної невизначеності.

На даному етапі в Україні майже повністю відсутня законодавча база кредитного процесу. Ця проблема стоїть на одній сходинці з недосконалими організацією споживчого кредитування в банках України та високі процентні ставки за кредитами. Останнє стає на перешкоді між кредиторами та позичальниками, адже саме через це більшість клієнтів не мають змоги взяти кредиту.

Банкам слід розробити нові механізми, що дозволили б адаптувати ставки за кредитами. Можна, спираючись на приклад іноземних банків, ввести плаваючу ставку, розмір якої буде переглядатися щомісячно та яка буде залежати від депозитної ставки.

Отже, споживчий кредит є невід’ємною ланкою банківської системи. Саме тому налагодження цієї сфери буде сприяти покращенню усієї банківської системи України. Завданням вітчизняних банків є вдосконалення внутрішнього ризик-менеджменту, а мотивацією слугує підвищення конкуренції. Щоб це здійснити, державою повинно здійснитися ряд заходів щодо вдосконалення кредитної системи та вирішення ряд питань на законодавчому, загальноекономічному та інформаційному рівні.

Також, не менш важливим є налагодження зв’язку та довіри між державою та громадянами країни, адже недовіра з боку суспільства заважає розвитку кредитної системи.

За останні роки у багатьох українців виникли борги за споживчими кредитами, при цьому юридична обізнаність населення залишається на низькому рівні. Найкращим способом захистити права споживачів є інформування населення. Для цього, споживачі повинні чітко знати свої права та обов’язки. Дотримуючись даних правил, задоволеними залишаться і кредитор і позичальник.

Література:

1. Римар, С. Споживчий кредит – підвищення життєвого рівня споживачів [Текст] / С. Римар//Банківська справа. – 2010. - №4.– С.16-20.

2. Закон України «Про захист справ споживачів» [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua

3. Кредити та депозити домашніх господарств на січень 2013 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.