Герасимчук Я.Б., к.е.н., доцент Ковальчук С.Я.

Вінницький національний аграрний університет

Митне законодавство європейських країн: досвід для України

Інтернаціоналізація господарського життя у другій половині XX ст. стала провідною тенденцією розвитку світового господарства. Вона є результатом розвитку міжнародного поділу праці й міжнародної кооперації виробництва і таким процесом, при якому виробництво переростає національні межі. Інтернаціоналізація господарського життя є основою розвитку інтеграції. Інтеграція виявляється в утворенні великих зон впливу тієї чи іншої держави або групи найбільш розвинутих країн. Схематично процеси, що ведуть до економічної інтеграції, можна виразити таким взаємопов’язаним ланцюгом: розвиток продуктивних сил – міжнародний поділ праці (МПП) – інтернаціоналізація виробництва й капіталу – економічна інтеграція.

Важливою інновацією стало визначення кінцевих цілей митної політики України (ст. 5 МКУ), яку спрямовано на забезпечення національних митних інтересів і безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі й захист внутрішнього ринку, розвиток національної економіки та її інтеграцію до світової економіки, наповнення Державного бюджету.

МКУ визначив (ст. 6), що митні інтереси України – це її національні інтереси, забезпечення та реалізація яких досягаються шляхом здійснення державної митної справи, митна безпека – це стан захищеності митних інтересів України.

Забезпечення митних інтересів саме й дозволить сформувати баланс інтересів держави та бізнесу у світі європейського вектору інтеграції України. Для цього доцільно використовувати концепцію задоволеного інтересу, яка містить цілі митної політики, стратегії розвитку митної справи, алгоритми митних процедур, стимули й обмеження суб’єктів митних інтересів.

Новим Митним кодексом передбачено приведення митного законодавства України до Європейських стандартів. Однією з головних новацій Закону стали зміни до порядку визначення та коригування митної вартості товарів і розширення права заявника при вирішенні відповідних спірних питань із митними органами. Зокрема, встановлюється чіткий перелік підстав для відмови в митному оформленні товарів за заявленою декларантом вартістю товарної партії.

Для поліпшення умов співпраці з ЄС доцільно розглянути досвід інших країн, які мали певні успіхи на шляху євроінтеграціїї. Однією з таких країн є Польща. Країни Центральної та Східної Європи приєднувались до світової торгівлі напередодні або на початку перехідного періоду, що надало їм низку переваг. Це в першу чергу високий рівень підтримки внутрішнього агропродовольчого ринку, оскільки базовий період припадав на роки ще неринкової економіки, при якому рівень захисту внутрішнього ринку був високий і переважали нетарифні методи захисту. За базовий період у Польщі було взято 1986-1988 рр., у результаті якого рівень захисту внутрішнього агропродовольчого ринку за деякими продуктами перевищував рівень ЄС. Розмір дотацій на дану галузь обмежується, але підтримку можна здійснювати за рахунок так званої "зеленої скриньки", що не пов'язується з підтримкою конкретних виробників, а включає витрати на наукові дослідження, підготовку й перепідготовку кадрів, фінансування ветеринарних і фіто-санітарних заходів, контроль за безпекою продуктів харчування, вдосконалення інфраструктури, поліпшення землекористування й ін. Зі сторони COT найбільш обмежується й одним із найважчих питань є фінансування з так званої "жовтої скриньки", що безпосередньо пов'язані з підтримкою сільгоспвиробників: компенсація облікової ставки за користування кредитами, списання державних боргів, доплати за здачу продукції належної якості тощо. Ще 10 років тому, 9 квітня 2003 р., Європарламент переважною більшістю голосів (за – 509 депутатів, проти – 25, утрималися – 31) затвердив пропозицію щодо входження Польщі до Європейського Союзу 1 травня 2004 р.

Польщі, на відміну від інших країн регіону, не довелося пережити економічний спад, її валюта не стала предметом спекулятивних атак. Успіх економічної трансформації цієї держави пояснюється добре узгодженою комбінацією розумної фінансової політики й наполегливих структурних реформ. Одним із найважливіших питань для більшості країн є митна політика. Загалом митну політику Польщі можна охарактеризувати як «поміркований протекціонізм». На початку 90-х років XX ст. Польщею було встановлено високі ставки мита на продукцію промислового виробництва та сільського господарства для забезпечення підтримки власного товаровиробника. Із 1995 р. Польща є членом COT і митна політика країни формується відповідно до вимог цієї організації. Так, до 2000 р. ставки на промислову продукцію були знижені в середньому на 40%, а на сільськогосподарську – на 36%. Деякі країни, у тому числі й Польща, лібералізували свої ринки ще до вступу, і в більшості із них рівень захисту внутрішніх ринків виявився низьким. Значних успіхів у процесі переговорів досягли Болгарія і Румунія, що спромоглися "зв'язати" ставки ввізного мита на досить високому рівні. Сьогодні Польща є членом Європейського Союзу і не може самостійно визначати митну політику та встановлювати митні тарифи. Крім того, значна частка зібраних митних зборів перераховується до бюджету ЄС. Це було досить сильним ударом по польській легкій та харчовій промисловостях, адже митні ставки ЄС на момент їх встановлення в Польщі були в середньому нижчими на 6%, що і стало фактором значного зростання імпорту взуття та текстильної продукції з Китаю, а також продукції харчової промисловості з країн колишнього СРСР. У 2010 р. відбувалося поступове відтворення зовнішньо-торговельного обігу Польщі після різкого спаду у 2009 р. У 2010 р. від’ємне сальдо торговельного балансу зросло до 17,9 млрд дол, у 2011 р. – до 2,7 млрд дол., у 2012 р. частково зменшилося до 1,4 млрд дол. Таким чином, значна лібералізація імпорту та світова криза призвела до від'ємного сальдо торговельного балансу. Слід зазначити, що основними торговельними партнерами Польщі є країни ЄС (у 2012 р. – 77,41% в експорті Польщі та 56,43% у її імпорті), хоча їх частка за період 2008-2012 рр. дещо знизилась.

Аналізуючи зовнішньоекономічну співпрацю України і Польщі на сучасному етапі, можна виділити ключові напрями реформування та розширення економічних контактів між Україною та Польщею, інвестиційну співпрацю, підтримку й допомогу Польщі в питаннях інтеграції України у європейську спільноту та скасування для українців візового режиму з країнами ЄС. Двостороння співпраця розвивається на рівні транскордонного співробітництва, регіональних проектів тощо. Щодо перспектив економічної співпраці, варто зазначити безперечні здобутки Польщі хоча б тому, що Польща у 2009 р., коли в усій Європі спостерігався процес падіння економіки, продемонструвала зростання своєї економіки на рівні 2,4% (це був кращий показник по ЄС). Україна та Польща є найбільшими торговельним партнерами серед країн Центральної та Східної Європи. Слід зазначити, що суб’єкти місцевого самоврядування обох країн мають розвинену мережу контрактів на міжрегіональному рівні, які закріплені партнерськими угодами про співпрацю. Найбільші іноземні інвестиції Польща має саме в Україні. Українські інвестиції також мають значну частку і становлять 1,2 млрд дол.

Тому "у чинному митному тарифі Польщі чітко визначено преференції, які захищають автомобілебудування та нафтопереробку: ставки імпортних мит на автомобілі, низку нафтопродуктів із країн, яким Польща надала режим найбільшого сприяння, залишаються на високому рівні". З іншого боку, захист національних ринків від недобросовісної конкуренції досягається завдяки антидемпінговим інструментам. Слід зазначити, що Міністерство фінансів Польщі внесло зміни до порядку сплати митних зборів.

Уніфікація та спрощення митних процедур є передумовою активізації глобалізаційних процесів. Вступ України до ЄС передбачає уніфікацію та врегулювання питань здійснення митної справи. Ступінь уніфікації залежить від міжнародних домовленостей України. Під час домовленостей уряду України необхідно внести корективи в Угоду про зону вільної торгівлі з метою зменшення загроз від уніфікації митної справи. Для адаптаційного періоду до вимог ЄС доцільно використовувати досвід інших країн, таких як Польща. Під час удосконалення митного законодавства України необхідно враховувати свої національні інтереси щодо захисту вітчизняних товаровиробників і реалізовувати їх при забезпеченні митних інтересів. Першим етапом євроінтеграції є адаптація митно-тарифного регулювання до умов СОТ, далі приведення у відповідність Митного кодексу України до умов Всесвітньої митної організації, потім уже модифікувати Митний кодекс до вимог ЄС. Але вимоги Всесвітньої митної організації не всі враховані в митному законодавстві України, що перешкоджає подальшій інтеграції до міжнародної спільноти й передбачає подальше вдосконалення митного законодавства України.

У подальших дослідженнях необхідно проаналізувати митне законодавство Польщі, особливо в частині торговельного захисту, і визначити ті аспекти, які можна використовувати у процесі формування й удосконалення інституційного середовища України.

Література:

1. Інформація щодо змін у податковій, митно-тарифній політиці Республіки Польща [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrexport.gov.ua/ukr/pravovi_pitannja/pol/3 3 0.html.

2. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації / [Я.А. Жаліло, Я.Б. Базилюк, Я.В. Белінська та ін.]; за ред. Я.А. Жаліла. – К.: НІСД, 2011. – 388 с.

3. Копистира А.М. Створення поглибленої зони вільної між Україною та ЄС: передумови та наслідки / А.М. Копистира, О.І. Шнирков // Відносини Україна – ЄС: у вимірі року. – 2008. №1(5).

4. Зіньковський С.В. Перспективи інтеграції України до Євросоюзу на сучасному етапі розвитку / С.В. Зіньковський // Інвести-ції: практика та досвід. – 2012. – № 5. – С. 40-43.