асист. Чайка І.В., Бусілкова Н.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Зовнішньоторговельні відносини України з Європейським Союзом на сучасному етапі

Важливим та ключовим аспектом відносин України з іншими державами є зовнішня торгівля, яка є не тільки показником розвитку держави, а й основним джерелом одержання прибутку, становлення авторитетної позиції на міжнародній арені, що формує не тільки економіку в цілому, а і створює відповідний імідж держави.

На сучасному етапі розвитку зовнішньої торгівлі питання про захист власних торгівельних інтересів набуває надзвичайно важливого характеру, так як сприяє розвитку держави в цілому.

Актуальність даної теми зумовлена необхідністю вирішення основних проблем торговельно-економічного співробітництва та подальшого розвитку відносин України з країнами ЄС як одним з найголовніших партнерів у зовнішньоторговельному співробітництві.

Питаннями торговельно-економічних відносин України з Європейським Союзом займались багато науковців, серед яких Безуглий В.А., Храмов В.О., Дж. Ланґбейн, Усенко О.А. та ін.

Як невід’ємна частина Європи, Україна об’єктивно орієнтується на наявну в провідних європейських країнах модель соціально-економічних відносин та забезпечення належного добробуту своїх громадян [1, с. 184]. Провідними формами співробітництва між Україною та ЄС є торгівля, інвестиційна діяльність, науково-технічна сфера, регулювання трудової міграції та ін.

Обсяг торгівлі товарами між Україною та країнами ЄС збільшився у 2012 р. щодо попереднього року на 36,9 % і склав 10 361,3 млн. дол. США, або 22,5 % усього зовнішньоторговельного обороту країни.

Спостерігається тенденція перевищення імпорту над експортом у торгівлі України з ЄС, що свідчить про більшу відкритість українського ринку для виробників з ЄС порівняно з рівнем відкритості ринку країн ЄС для вітчизняних експортерів.

Провідною країною в ролі торговельного партнера України серед країн ЄС є Німеччина (31,22 %), потім Італія (27,8 %), на Нідерланди припадає трохи більше 10,5 % і Великобританії – 6,8 %. На інші західноєвропейські країни (окремо) припадає ще менше, що явно не відповідає потенційним економічним можливостям торговельних партнерів.

Безумовно, за останні роки відбувалися певні позитивні зрушення в аспекті присутності України на ринку Євросоюзу. Так, протягом 2008–2012 рр. зовнішня торгівля товарами і послугами України та ЄС зросла на 4,3 млрд. дол. США, або в 1,9 рази. При цьому експорт збільшився в 2,1 рази, а імпорт – в 1,5 рази [5].

Здійсненню об’єктивної експортної політики перешкоджає низка факторів, серед яких:

– низька конкурентоспроможність більшості готових виробів;

– повільний перехід на випуск нових товарів;

– відставання якості промислової продукції від світових аналогів;

– висока собівартість багатьох товарів (частина вище світової ціни);

– невідповідність продукції світовим стандартам [2, с. 136].

Найбільшу питому вагу в загальному обсязі українського експорту послуг до країн ЄС у 2008–2012 рр. мали транспортні послуги (в середньому 80,8 %), а імпорту – різні ділові, професійні та технічні (21,5 %), транспорті (20,7 %), державні (17,3 %) та фінансові (10,2 %) послуги. Імпорт послуг України більш диверсифікований, а експорт має більш моноспрямований характер.

Щодо 2012 року, то обсяг торгівлі товарами між країнами-членами ЄС та Україною за січень – вересень 2013 р. збільшився в порівнянні з аналогічним періодом 2012 р. на 44,71 % та склав 32,05 млрд. дол. США, у тому числі:

- експорт – на 53,18 % і склав 13,75 млрд. дол. США;

- імпорт – на 38,94 % і склав 18,29 млрд. дол. США;

- від‘ємне для України сальдо – 4,54 млрд. дол. США [4].

Україна підтримує зовнішньоторговельні стосунки з 27 країнами Європейського Союзу.

Експортно-імпортні операції з торгівлі товарами та послугами, так само як прямі інвестиції до нашої країни та з неї, географічно диверсифіковані.

Так, головними партнерами, як в експорті, так і в імпорті товарів залишаються Німеччина (19,2 %), Італія (8,9 %), Польща (18,8 %), Франція (5,3 %) та Угорщина (5,3 %). В експорті та імпорті послуг лідирує Сполучене Королівство (19,7 %), Кіпр (18,8 %), Німеччина (12,2 %), Австрія (6,5 %) та Франція (6,5 %) [3].

Отже, аналіз зв’язків України з основними зовнішньоторговельними партнерами в межах ЄС дав змогу виявити саме географічний розподіл торговельно-економічних зв’язків між Україною та ЄС.

Основними торговельними партнерами серед країн ЄС для України є Німеччина, Франція, Італія, Великобританія та Нідерланди. Серед найбільших іноземних інвесторів української економіки серед країн ЄС виділяються Великобританія, Кіпр, Швеція, Німеччина, Італія та Австрія. Британські, Віргінські острови та Кіпр – це широко відомі офшорні зони, де потік капіталів із України відбувається через них. Це вказує на наявність недосконалого законодавства в нашій країні, тіньової економіки та тіньових схем ведення бізнесу, що негативно відбивається на економічному та соціальному розвитку України.

Література:

1. Колосова Ю. В. Оптимізація структури зовнішньої торгівлі, як основа підвищення добробуту держави / Ю. В. Колосова // Управління підприємствами: проблеми та шляхи їх вирішення: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. Т. 1. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2011. – С. 184.

2. Шнирков О. І. Торговельна політика Європейського Союзу: монографія / Шнирков О. І. – К.: Вид.-поліграф. центр “Київ. ун-т”, 2010. – 152 с.

3. Офіційний сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України // Економічне співробітництво [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrexport.gov.ua

4. Урядовий портал [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua

5. Інтернет сайт Держкомстату України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua