Домбровська Л.В., Мартинова В.М.

Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини ВНЗ «Університет «Україна»

Стан дебіторської заборгованості підприємств України

У сучасній практиці господарської діяльності, відвантажуючи вироблену продукцію або надаючи послуги, підприємства, як правило, надають покупцям комерційні кредити шляхом відтермінування платежів. Звичайно, таким способом підприємства намагаються збільшити обсяги реалізації продукції, однак при цьому зростають обсяги дебіторської заборгованості, внаслідок чого вилучають із обороту частину оборотного капіталу, відповідно, знижується рівень платоспроможності підприємства.

Таблиця 1

Динаміка оборотних активів підприємств України, млн. грн.

Показник	Станом на 31 грудня			Відхилення , %
	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2011 р. від 2010 р.	2012 р. від 2011 р.
Оборотні активи, всього	2229892,3	2584162,5	2921135,8	15,9	13,0
У тому числі
Обортні активи в запасах товарно-матеріальних цінностей	497195,3	628276,1	688603,5	26,4	9,6
Дебіторська заборгованість	1374810,4	1499971,5	1701397,3	9,1	13,4
Поточні фінансові інвестиції	168691,8	211411,4	259385,2	25,3	22,7
Грошові кошти	126039,8	158270,1	188670,6	22,7	19,2
Інші оборотні активи	63155,0	86233,4	83079,2	36,5	-3,4

Як показало дослідження, впродовж останніх років господарської практики обсяг дебіторської заборгованості та її питома вага у загальній величині оборотних активів підприємств України поступово зростала, що свідчить про деформовану структуру матеріалізованих форм оборотного капіталу (табл. 1).

Так, на кінець 2011 р. сукупна дебіторська заборгованість вітчизняних підприємств зросла на 125161,1 млн. грн., тобто на 9,11%, а на кінець 2012 р. відбулось ще суттєвіше збільшення даного оборотного активу, а саме на 201425,8 млн. грн., що у відносному виразі склало 13,4%.

Збільшення дебіторської заборгованості зумовлює зростання потреби в оборотному капіталі на стадії розрахунків і сповільнює його оборот. Внаслідок цього зростає період перебування оборотного капіталу в сфері обігу.

Отже, оборотний капітал, опосередковуючи сферу виробництва, не змінює свого обсягу, натомість у сфері обігу його частину вилучають із обороту підприємства у формі дебіторської заборгованості, що сповільнює період кругообігу та спливає на ефективність використання оборотного капіталу в сфері виробництва.

Питома вага дебіторської заборгованості у сукупному оборотному капіталі вітчизняних підприємств протягом 2010-2012 рр. залишалася найвищою порівняно з іншими складовими, незважаючи навіть на те, що дещо скоротилася на кінець аналізованого періоду. Домінування у загальній структурі дебіторської заборгованості підтверджує нераціональне використання оборотного капіталу, що, в свою чергу, позначилося й на результатах роботи підприємств.

На підприємствах досить низький рівень контролю за дисципліною розрахунків при реалізації продукції. Водночас зауважимо, що значна частка дебіторської заборгованості може бути обумовлена також багатьма зовнішніми і внутрішніми чинниками.

Зокрема, зовнішніми чинниками є чинний порядок розрахунків у країні, податкова, грошово-кредитна політика, рівень інфляції, обсяг ринку та рівень його насиченості. Вони практично не залежать від діяльності підприємств, і обмежити їх вплив складно. Внутрішні чинники – договірна політика підприємств, застосування різних видів розрахунків, стан контролю за дебіторською заборгованістю – залежать від рівня організації збуту продукції, налагодження контролю за виконанням договірних зобов’язань, цінової та фінансової політики підприємства.

В сучасних умовах ринкової конкуренції суб’єкти підприємницької діяльності змушені реалізовувати продукцію з відтермінуванням платежів, здійснюючи не беззбиткове вилучення з обороту частини власного оборотного капіталу. При цьому одна частина дебіторської заборгованості є закономірною, оскільки так передбачає порядок розрахунків, інша частина – прострочена та безнадійна дебіторська заборгованість, що виникає в результаті порушення платіжної дисципліни.

Зростання обсягів дебіторської заборгованості зумовлює подвійне вилучення оборотного капіталу підприємства, з одного боку, у формі відтермінування платежів покупцям, а, з іншого, - у формі сплати податкових зобов’язань, що виникають при реалізації продукції. Згадані розрахункові операції не тільки обмежують обсяг грошових потоків на підприємстві, а й уповільнюють кругообіг оборотного капіталу.

Дослідження дало можливість зробити висновок, що найбільш актуальною проблемою для вітчизняних підприємств є існування поточної дебіторської заборгованості, тобто суми заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Йдеться про дебіторську заборгованість за товари (роботи, послуги), за векселями, за розрахунками з бюджетом, із внутрішніх розрахунків, зі страхування та іншу поточну заборгованість.

Загальна сума поточної дебіторської заборгованості підприємств України за період 2010-2012 рр. мала теж чітко виражену тенденцію до зростання. Найбільшу частку в складі дебіторської заборгованості поточного характеру займає заборгованість між підприємствами та установами України за товари, роботи, послуги. Так, на кінець 2011 р. ця заборгованість становила 524951,8 млн. грн., що на 47036,2 млн. грн., або на 9,8% більше відносно 2010 р., а на кінець 2012 р. вона вже склала 552227,4 млн. грн., тобто зросла на 27275,6 млн. грн., або на 5,2%.

Зазначимо, що також між підприємствами України виникає й прострочена дебіторська заборгованість. В наступній таблиці (табл. 2) розглянемо динаміку простроченої дебіторської заборгованості вітчизняних суб’єктів господарювання за 2010-2012 рр.

Таблиця 2

Динаміка простроченої дебіторської заборгованості підприємств України, млн. грн.

Показник	Станом на 31 грудня			Відхилення , %
	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2011 р. від 2010 р.	2012 р. від 2011 р.
Прострочена дебіторська заборгованість, всього	154518,5	144788,1	160097,3	-6,3	10,6
У тому числі
Між підприємствами та установами України	150208,4	139121,3	152744,2	-7,4	9,8
- за товари, роботи, послуги	85514,6	90416,1	102555,1	5,7	13,4
- за векселями	852,0	607,0	433,9	-28,8	-28,5
- з бюджетом	2931,5	3237,5	3796,8	10,4	17,3
- із внутрішніх розрахунків	25835,8	14711,3	15858,0	-43,1	7,8
- зі страхування	7,5	2,8	3,1	-62,7	10,7
- інша поточна заборгованість	35067,0	30146,6	30097,3	-14,0	-0,2
З суб’єктами господарської діяльності інших країн	4310,1	5666,8	7353,1	31,5	29,8
у тому числі з країнами СНД	2472,2	2728,6	3017,9	10,4	10,6

З таблиці слідує, що прострочена дебіторська заборгованість протягом досліджуваного періоду по Україні незначно скоротилася у 2011 р. (на 6,3%), проте вже у 2012 р. помітно збільшилася (на 15309,2 млн. грн., або на 10,6%).

Значну частину простроченої дебіторської заборгованості займає прострочена заборгованість за товари, роботи, послуги. Так у 2011 р. вона становила 90416,1 млн. грн., зрісши на 5,7% відносно 2010 р., а у 2012 р. її обсяг склав 152744,2 млн. грн., тобто на 13,4% більше попереднього року.

Прострочена дебіторська заборгованість за векселями протягом трьох років значно зменшилась, а саме у 2011 р. вона становила 607,0 млн. грн., що на 28,8% менше порівняно з 2010 р., а у 2012 р. її обсяг скоротився ще на 28,5% порівняно з 2011 р. і у вартісному виразі склав 433,9 млн. грн.

Зменшення відбулося і в простроченій дебіторській заборгованості із внутрішніх розрахунків у 2011 р. порівняно з 2010 р. (на 43,1%), хоча у 2012 р. спостерігається деяке збільшення простроченої заборгованості за даною складової дебіторської заборгованості (на 7,8%).

Прострочена інша дебіторська заборгованість поступово скоротилася протягом аналізованого ряду років – на 14,0% у 2011 р. та на 0,25 у 2012 р.

Протягом 2010-2012 рр. спостерігається зростання простроченої дебіторської заборгованості за операціями з суб’єктами господарської діяльності інших країн. В цілому за три роки дана заборгованість зросла на 3043,0 млн. грн., тобто на 70,6%.

Виконане дослідження дозволило виявити щорічне зростання дебіторської заборгованості майже за всіма видами економічної діяльності. При цьому темпи приросту дебіторської заборгованості підприємств переважної частини видів економічної діяльності у 2012 р. були значно вищими, ніж у 2011 р.

Найбільш високими темпами зросла дебіторська заборгованість підприємств, які працюють у сфері будівництва. Якщо у 2011 р. відносне відхилення склало 13,6%, то вже у 2012 р. – 49,8%. Даний вид економічної діяльності вирізняється серед усіх інших значними вкладеннями оборотного капіталу, а відповідно і високою вартістю реалізованих такими підприємствами робіт та послуг. За таких умов виникнення дебіторської заборгованості по відношенню до замовників є неминучою особливістю діяльності будівельних підприємств.

Помітно зросла дебіторська заборгованість такого виду економічної діяльності як діяльність готелів і ресторанів (на 12,6% у 2011 р. та на 42,5% у 2012 р.). Вважаємо, що дана ситуація пов’язана із підвищенням активності українців до різних видів відпочинку та широким спектром пропозицій готелів і ресторанів щодо форм та порядку розрахунку за надані ними послуги. Йдеться, зокрема, про популярні на сьогодні системи бронювання та резервування в Інтернет-мережі, які дозволяють клієнтам суб’єктам готельного і ресторанного бізнесу заздалегідь здійснити замовлення, щоб гарантовано отримати бажану послугу. Водночас здійснене замовлення та неповна оплата послуги веде до виникнення у підприємства дебіторської заборгованості.

Суттєво зросла дебіторська заборгованість підприємств, які працюють на ринку фінансових послуг (на 28,6% у 2012 р. порівняно з 2011 р.). Виявлена динаміка є цілком закономірною для даного виду економічної діяльності, адже згідно КВЕД він включає грошове посередництво, діяльність холдингових компаній, фінансовий лізинг, інші види кредитів. Саме перелічені види фінансової діяльності у 2012 р. набрали високих темпів після подолання вітчизняними суб’єктами даного виду економічної діяльності наслідків світової фінансової кризи.

Майже рівномірними темпами зростала протягом 2010-2012 рр. дебіторська заборгованість промислових підприємств, підприємств торгівлі та тих, які займаються ремонтом автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, транспортних підприємств та підприємств зв’язку, освітніх закладів.

Для ефективного управління дебіторською заборгованістю необхідно, враховуючи специфіку підприємств окремих видів економічної діяльності, необхідно розширювати систему авансових платежів, впроваджувати знижки при достроковій оплаті, використовувати вексельну форму розрахунків із споживачами продукції, практикувати використання факторингу та форфейтингу як форм рефінансування дебіторської заборгованості. На нашу думку, перелічені заходи дозволять прискорити швидкість обороту оборотного капіталу, сприятимуть зростанню гарантії погашення дебіторської заборгованості, а також забезпечать прискорення її трансформації у грошові активи.