Макоткіна Л. В., аспірантка

ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського (Україна, м. Донецьк)

Оцінка стану управління робочим капіталом українських підприємств

Власні ресурси підприємства відіграють важливу роль, оскільки забезпечують фінансову стійкість та майнову і операційну самостійність господарюючого суб'єкта, яка є необхідною для рентабельної діяльності. Робочий капітал – це частина власних ресурсів підприємств, авансованих в обігові активи для забезпечення безперервного виробничого процесу.

Наданий момент в економічній літературі не існує термінологічної визначеності і єдиної точки зору на методи визначення величини робочого капіталу. У якості синонімів вживаються терміни «власний оборотний капітал»[1], «функціонуючий капітал» [2]. Управління робочим капіталом істотно залежить від виду економічної діяльності підприємства. Зокрема, вченими розроблено економіко-математичну модель перерозподілу доходів на основі середньої норми прибутку з урахуванням вартості функціонуючого капіталу та швидкості обігу оборотних коштів на підприємствах різних галузей зернопродуктового комплексу [3]. Існують погляди щодо трансформації позичкового капіталу у функціонуючий, зокрема з використанням товарної форми кредиту у формі лізингу [4].

Таким чином, оцінка стану управління робочим капіталом українських підприємств є актуальною з погляду певних видів економічної діяльності. Джерелом інформації для аналізу є дані Державної служби статистики України [5].

Робочий капітал розраховано як різницю оборотних активів і поточних зобов’язань. Маневреність власного капіталу - це відношення величини робочого капіталу до власного капіталу, виражене у відсотках. Маневреність робочого капіталу розраховано відношенням величини грошових коштів та їх еквівалентів до робочого капіталу підприємства, виражене у відсотках. Коефіцієнт забезпеченості запасів робочим капіталом - це відношення робочого капіталу до запасів підприємства, виражене у відсотках. Рентабельність робочого капіталу – це відношення фінансового результату до оподаткування до робочого капіталу підприємства, виражене у відсотках.

Станом на початок 2012 р. вартість робочого капіталу українських підприємств становила - 409,0 млрд. грн. і протягом року скоротилася на 39,3 млрд. грн. Від’ємне значення робочого капіталу означає, що вся вартість оборотних активів і, навіть частина необоротних активів, фінансується за рахунок поточних зобов’язань. Найбільший дефіцит робочого капіталу мають підприємства сільського, лісового та рибного господарства, який протягом 2012 р. збільшився з 68,38 до 81,81 млрд. грн. У підприємств промисловості від’ємне значення власного капіталу на початок року становило 67,31 млрд. грн. і протягом року зросло на 7,25 млрд. грн. У підприємств оптової та роздрібної торгівлі,з ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів величина робочого капіталу на початок і кінець 2012 р. становила відповідно - 65,20 і - 66,74 млрд. грн.

Додатну суму робочого капіталу у розрізі видів економічної діяльності мають лише підприємства, що здійснюють тимчасове розміщування й організацію харчування (відповідно 1,29 і 0,83 млрд. грн. на початок і кінець 2012 р.), займаються інформацією та телекомунікацією (відповідно 1,83 і 6,22 млрд. грн.), операціями з нерухомим майном (14,4 і 24,1 млрд. грн.), охороною здоров'я та наданням соціальної допомоги (0,46 і 0,72 млрд. грн.), мистецтвом, спортом, розвагами та відпочинком (0,53 і 1,60 млрд. грн.).

У цілому по українським підприємствам маневреність власного капіталу становила відповідно на початок і кінець 2012 року -24,73 і -23,53 %. Найгірші показники маневреності власного капіталу мали підприємства, що здійснюють фінансову і страхову діяльність (-84,50 і -83,78%), оптову та роздрібну торгівлю, з ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів (-63,15 і -62,65 %). У підприємств сільського, лісового та рибного господарства коефіцієнт маневреності власного капіталу незначно зріс - із -55,39 до -55,22 %, у промислових підприємств він також збільшився – із -12,79 до -10,96%.

Середнє значення показника маневреності власного капіталу українських підприємств є від’ємним і коливається на рівні 40-42%. На початок 2012 р. найкращі показники маневреності власного капіталу мали підприємства з тимчасового розміщування й організації харчування і підприємства, що здійснюють операції з нерухомим майном - відповідно 10,92% і 10,36%. На кінець 2012 р. найбільше значення коефіцієнта мали підприємства мистецтва, спорту, розваг та відпочинку - 20,34%.

Найгірші показники маневреності власного капіталу банку мали підприємства транспорту, складського господарства, поштової та кур'єрської діяльності - відповідно -660,1 і -221,2% на початок і кінець 2012 року, найкращі – підприємства з тимчасового розміщування й організації харчування – відповідно 102,5 і 126,6%.

У цілому по українським підприємствам коефіцієнт забезпеченості запасів робочим капіталом є від’ємним на рівні 65-66%. Підприємства фінансової та страхової діяльності мали найгірші значення коефіцієнту забезпеченості запасів робочим капіталом – відповідно -205,8 і -223,0 %, підприємства, що здійснюють операції з нерухомим майном, найкращі - 169,7 і 287,7%.

Використання робочого капіталу українських підприємств є прибутковим, але унаслідок від’ємних значень величини робочого капіталу, показник рентабельності робочого капіталу зріс із -29,9% у 2011 р. до - 22,7% у 2012 р. У розрізі видів економічної діяльності найбільші додатні значення фінансового результату підприємств до оподаткування мають сільське, лісове та рибне господарство, промисловість, оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів, транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність. Найбільший рівень збитків мають будівництво, операції з нерухомим майном, мистецтво, спорт, розваги та відпочинок.

Таким чином, стан і динаміку робочого капіталу українських підприємств слід визнати негативними. Для покращення ситуації на краще підприємствам доцільно прийняти такі заходи:

підвищувати в складі капіталу підприємства частку власного капіталу;

застосовувати нормування оборотних активів і здійснювати моніторинг дотримання розроблених норм;

оптимізувати величину запасів;

проводити роботу зі своєчасного погашення дебіторської заборгованості;

покращувати фінансові результати підприємств;

проводити роботу з прискорення оборотності оборотних активів.

Заходи щодо удосконалення управління робочим капіталом підприємства можуть дати позитивні результати лише за умови комплексного, системного та обов'язкового їх застосування.

Література

1. Орєхова А.І. Власний оборотний капітал: методика визначення, динаміка та тенденції структурних змін / А.І. Орєхова // Інноваційна економіка. – 2010. - №4. – С. 141-146.

2. Гринкевич С.С. Фіскально-економічна політика в перехідних умовах: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / С.С. Гринкевич; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2004. - 20 с.

3. Захарчук О.В. Економічні відносини у зернопродуктовому комплексі Вінниччини: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / О.В. Захарчук; Ін-т аграр. економіки УААН. - К., 2002. - 20 с.

4. Бабак Ю.М. Економічні та організаційні методи удосконалення лізингу в становленні технічної бази підприємств АПК: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.00.04 / Ю.М. Бабак; Луган. нац. аграр. ун-т. - Луганськ, 2009. - 20 с.

5. Фінанси [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/