Экономические науки/3. Финансовые отношения

Асист. Сисюк Людмила Петрівна

Студ. Гапченко Денис В’ячеславович

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Про деякі аспекти фінансових відносин України з МВФ

На даний момент можна спостерігати значну нестачу фінансових ресурсів, необхідність залучення коштів для сприяння збільшенню виробництва й товарообігу, реалізації інновацій, відтворення, а також створення своєрідної опори, звідки вона могла б отримати додаткові фінансові ресурси. Україна, як і інші держави потрапила у смугу глибокої фінансової залежності перед МФВ, тому постало питання про забезпечення стійкості фінансового стану країни.

Однією з найгостріших проблем, яку необхідно вирішити сьогодні – знаходження коштів для свого подальшого успішного розвитку. Досвід взаємодії України з міжнародними фінансовими інституціями підтверджує необхідність істотного удосконалення її реформ та механізмів. Головним у цьому контексті має стати мінімізація державного боргу. В основі фінансової стратегії необхідно покласти досягнення оптимального співвідношення між внутрішніми та зовнішніми джерелами фінансування потреб економічного та соціального розвитку. Взаємовідносини України з МВФ є вкрай важливими не тільки для поточного стану розвитку держави, але й можливостей побудови довгострокової моделі стійкого економічного розвитку.

Визначають три шляхи у подальшій формі співпраці: пошук нових можливостей залучення коштів МВФ за одним з механізмів, або відмова від кредитів з боку МВФ і запровадження програм консультаційної підтримки експертами МВФ і супроводження ними програм уряду України, або використання права в будь-який час припинити своє членство у Фонді [1].

На підтримку України Міжнародний валютний фонд (МВФ) в 2012 році виділив трохи більше 15 млрд. доларів. Рекордну позику в історії національної економіки. Цих грошей Україні могло б вистачити на будівництво розвиненого капіталізму. Нарощуючи таким чином розмір позики, МВФ перетворює Україну на свого найбільшого боржника. Згідно з матеріалами фонду, вже в 2013 році рекорд виплат 2012 року, пов'язаний з настанням термінів платежів короткострокових кредитів, вирізнявся після кризи 2008 року, повинен бути перевершений: Україні необхідно буде перерахувати 77 млрд ($ 5,8 млрд), в тому числі 11 млрд відсотків. До того ж в обмін на гроші МВФ Міжнародний валютний фонд, як і раніше, вимагає підвищення ціни на газ і тарифів для населення приблизно на 40%, зобов'язання заморожування базової, мінімальної, загальної номінальної заробітної плати на поточному рівні, істотне скорочення видатків бюджету, зниження субсидій в енергетиці, поступове згортання звільнення від сплати ПДВ для сільського господарства та інших галузей тощо.

Співпраця з МВФ розглядається світовою фінансовою спільнотою як фактор довіри та підтвердження кредитоспроможності держави. Саме тому аналіз етапів співпраці України з Фондом може бути зроблений одночасно і з точки зору надходження до України приватного капіталу.

В умовах розвитку глобальної фінансової кризи 2008-2009 років, з боку МВФ проведена трансформація основних принципів співробітництва з країнами-реципієнтами на базі створення нових механізмів фінансування.

За період зниження фінансового становища країн МВФ розробляє такі пріоритети фінансово-економічної політики [2]:

1)     оздоровлення балансів фінансового сектора;

2)     рекапіталізація комерційних банків шляхом їх реструктуризації;

3)     забезпечення повноцінного функціонування кредитних ринків;

4)     підтримка грошово-кредитної політики з урахуванням специфіки внутрішнього ринку.

Для активізації бюджетних стимулів глобального значення, МВФ рекомендує країнам-членам, які мають відповідний бюджетний потенціал, використання інструментів стимулювання сукупного попиту. Нинішнє становище країн підтверджує важливість бюджетного потенціалу, що дозволяє вживати заходи антикризового макроекономічного регулювання [3].

У липні 2010 року МВФ схвалив програму stand-by для України, в рамках якої у липні після декількох місяців напружених переговорів МВФ з владою було схвалено стабілізаційну кредитну програму stand-by на 10 мільярдів SDR (близько 15,5 мільярда доларів), розраховану на 2,5 року. Одночасно було виділено перший транш на 1,89 мільярда доларів. А у грудні рада директорів МВФ виділила Києву другий транш кредиту stand-by на 1,5 мільярда доларів.

У 2011 році фонд заморожує фінансову допомогу Україні, яка відмовилася підвищити тарифи до ринкового рівня, аби збалансувати фінансове становище «Нафтогазу».

У січні 2012 року делегація уряду України у Вашингтоні робить спробу відновити перерваний діалог з МВФ і вже на початку березня Нацбанк повідомляє про погашення МВФ 575 мільйонів доларів за першим траншем кредиту stand-by, одержаним ще у 2008 році.

Експерти МВФ вважають, що український уряд виявляє здатність до адаптації і наполегливість у вирішенні багатьох обумовлених кризою проблем в сфері фінансово-економічної політики і координації дій. Йдеться про зниження процентних ставок, нестандартні заходи в грошово-кредитній сфері і стрімке збільшення бюджетного дефіциту, що в цілому сприяє призупиненню падінню економічної активності в країні. Численні інтервенції у кредитно-фінансовому секторі також дозволяють знизити системні ризики і підвищити ціни активів, навіть незважаючи на складнощі в проведенні та координації таких інтервенцій на початковому етапі.

Зміни в основі кредитування МВФ включають: модернізацію пропонованих умов МВФ для всіх позичальників; введення нової гнучкої кредитної лінії (ГКЛ); підвищення гнучкості традиційної домовленості Фонду про кредит «стенд-бай»; подвоєння звичайних лімітів доступу до ресурсів; спрощення структур вартості й строків кредитування; ліквідацію деяких рідко використовуваних механізмів.

Головним є те, що Україна завершила розрахунки з Міжнародним валютним фондом 2013 року, зробивши свій останній платіж у поточному році - близько 360 млн. доларів.

Загалом за рік Україна повернула МВФ понад 5 млрд 600 млн доларів. У наступному році, як повідомили в НБУ, платіж буде меншим на 2 млрд доларів. А в 2015-му - останньому році виконання кредитних зобов'язань.

Підписання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС не гарантує відновлення фінансування з боку Міжнародного валютного фонду, водночас представники МВФ нагадують про ризики, з якими зіткнеться Україна, якщо відкладатиме впровадження рекомендацій МВФ.

З європейських ЗМІ відомо, що США тисне на МВФ, щоб він дав Україні наступний кредит. ЄС запланував виділити Україні макроекономічну допомогу, яку, проте, надасть після відновлення співпраці з МВФ.

Відновлення співпраці України з Міжнародним валютним фондом не вимагає нічого нового і залежить від готовності влади країни вирішувати завдання, обумовлені в діючій, але замороженої в даний час, програмі.

Найбільш очевидним результатом отримання грошей МВФ для багатьох аналітиків стало те, що Україна опинилася в числі найбільших позичальників фонду. Але експерти не схильні драматизувати ситуацію. Навіть країни з ситою економікою не можуть вижити без позик.

Література:

1. Галабуда Г. Україна і МВФ: досвід і перспективи співпраці // Економіст //-2003.- №8.- 6-9 с.

2. Саакадзе Л.В., Панфілова Т.О. Аналітичний матеріал щодо огляду Центру економічних і політичних досліджень (Вашингтон, США) «Макроекономічна політика, яка підтримується МВФ та світова рецесія». - Київ: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2009. - 14 с.

3. Regional Economic Outlook: Europe. Securing Recovery. - Wash., D.C.: IMF, 2009. - October 2009. - 80 р.