Гостєва Н. Є.

студ.гр.МЗД-09-М

Донбаський державний технічний університет

Науковий керівник:Ульяницька О.В.

Кандидат економічних наук,доцент

Сучасний стан та перспективи розвитку інвестицій в Україні

Виходячи з реалій сьогодення, іноземні інвестиції є тим ресурсом, який безпосередньо впливає на величину ВВП, сприяє створенню робочих місць, інтеграції України до європейського і світового господарства. У макроекономічному аспекті інвестиційна діяльність є процесом закладання майбутнього економіки країни.Чим більші обсяги інвестицій у поточному році, тим більшим може бути обсяг валового внутрішнього продукту країни в майбутньому періоді.

Ключові слова:інвестиційна привабливість, стимулювання інвестиційної діяльності, інвестиційна активність, рівень інвестування.

І ВСТУП

Сьогодні, українській економіці вкрай не вистачає фінансових ресурсів. Важливим джерелом могли б стати іноземні інвестиції, але несприятлива фінансово – економічна ситуація в Україні, корупція, а також відсутність фіскальної політики є факторами, які сприяють значному скороченню іноземних інвестицій в Україну. Причиною наявності цих факторів є відсутність чіткої державної політики щодо економічного розвитку взагалі, і залучення інвестицій.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про режим іноземного інвестування» визначає іноземних інвесторів як суб'єктів, які провадять інвестиційну діяльність на території України, а саме: юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України; фізичні особи-іноземці, які не мають постійного місця на території України і не обмежені у дієздатності; іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації; інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, які визнаються такими відповідно до законодавства України. Тобто український законодавець наводить невичерпний перелік осіб, які можуть бути іноземними інвесторами, та зазначає, що ці суб'єкти провадять інвестиційну діяльність на території України [4]. Вирішуючи питання про визнання інвестора іноземним, зауважує В. В. Поєдинок, поряд із критеріями, закріпленими в ст. 1 Закону України «Про режим іноземного інвестування», необхідно враховувати критерії, закріплені в численних двосторонніх угодах України про взаємне заохочення та захист інвестицій (у випадку розбіжностей останні матимуть пріоритет), Аналіз чинних двосторонніх угод виявляє широке розмаїття підходів до формулювання критеріїв державної належності інвестора [9].

Залучення іноземних інвестицій до економіки країни є актуальною темою, яку вивчали такі вчені як Шик Л. М., Скоробогатова Н. Є. [14], Пересада А. А., Балануца О. О., Захарін С. В., Рогач О. І., Козловський С. В., Губський Б. В., Чернишова А. О [13].

ІІ Постановка завдання

Метою даної статті є визначення проблем іноземного інвестування в Україні та пошук можливих шляхів їх вирішення.

ІІІ.Результати

Невисокий рівень інвестування в економіку країни свідчить про недовіру збоку іноземних інвесторів, а також про проблеми у функціонуванні окремих державних органів.

Пріоритетним напрямом розвитку економіки України є зростання обсягів залучених іноземних інвестицій протягом десятиріч, але протягом останнього часу рівень надходжень іноземних інвестицій значно впав. Наша країна значно відстає від розвинених країн світу за рівнем добробуту населення.

За допомогою даних Держкомстату можна побачити, що вкладення іноземних інвесторів залишаються не значними. На 2012 рік іноземними інвесторами вкладено 6013,1 млн. дол. США прямих інвестицій, а їх загальний обсяг на кінець грудня 2012 року становив 54462,4 млн. дол. США, що на 8,2% більше обсягів інвестицій на початок року, (рис. 1) [11].

Рис. 1. Динаміка прямих іноземних інвестицій в Україну наростаючим підсумком, млн. дол. США

(складено за даними Держкомстату України)

На сьогоднішній день, в середньому на одного українця припадає 1137 доларів прямих іноземних інвестицій і це, слід сказати, дуже слабкий показник. Тоді, наприклад, як на громадянина Румунії припадає 4209 доларів США, Чехії – 7418 доларів США,Болгарії – 6226 доларів США, Казахстані – 3706 доларів США, Угорщини – 8222 доларів США, Словаччини – 9587 доларів США [8].

У структурі іноземних капіталовкладень головним інвестором в економіку України залишається Європейський Союз. Так, у 2012 році з країн ЄС унесено 42979,3 млн. дол. США інвестицій, що становить 78,9% загального обсягу акціонерного капіталу; із країн СНД – 4269,0 млн. дол. США (7,8%), з інших країн світу – 7214,1 млн. дол. США (13,3%) [6].

За статистикою та проведеними даним вітчизняних та зарубіжних експертів, низькій активності суб’єктів інвестиційної діяльності та несприятливість інвестиційного клімату обумовлена наступними причинами:

1. нерозвиненість інвестиційного ринку та інвестиційної інфраструктури;

2. недосконале законодавство щодо захисту прав власності, звідси несприятливі умови інвестування.

3. відсутність правових засад та дієвих механізмів державного-приватного партнерства в інвестуванні.

Також, серед проблем і суперечок інвестиційних процесів можна відмітити незначний економічний та соціальний (незабезпечення ефективної зайнятості) результат від капіталовкладень для економіки – в першу чергу через те, що інвестиції вкладаються до сфер зі швидким оборотом капіталу, позбавляють економіку можливостей акумуляції суттєвої частини потенційних інвестиційних ресурсів обмежені можливості іпотечного кредитування, нерозвиненість фондового ринку.

Якщо раніше влада уникала коментарів щодо місця України у різних важливих міжнародних рейтингах, то сьогодні чиновники вже відкрито звинувачують закордонних експертів у некомпетентності.

Помітно, чим нижче рейтинг України, тим гостріша критика з боку влади. При цьому довіра до офіціальної статистики з кожним роком падає все нижче.

Однак, порівняльна оцінка ситуації в Україні з іншими країнами Східної і Центральної Європи висвітлює багато важливих фактів.

По-перше, один з найкращих результатів продемонструвала Польща. Завдяки появі інвесторів створено найбільша кількість робочих місць – більше 85 тисяч. Також високі показники мають Румунія та Угорщина – близько 50 тисяч.

При цьому в Україні створено лише 7,5 тисяч.

Найбільше інвестиційних проектів започатковано у Росії – 740. Успішною можна назвати діяльність щодо залучення інвесторів у Польщі – 719 проектів, Румунії – 572, Угорщини – 495 та Чехії – 416.

Протягом зазначеного періоду у сфері фінансів України було створено 24 інвестиційні проекти та створено 590 робочих місць, у сфері логістики – 17 проектів та 361 робоче місце, у сфері харчування 16 проектів та 1895 робочих місць [15].

Значні обсяги інвестицій внесено в підприємства з такими видами економічної діяльності, як хімічна та нафтохімічна промисловість – 140,9 млн дол. США, будівництво – 70,9 млн дол. США, металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів – 24,0 млн дол. США, торгівля автомобілями та мотоциклами, їх технічне обслуговування та ремонт – 19,9 млн дол. США, транспорт і зв’язок – 15,4 млн дол. США, оптова торгівля та посередництво в оптовій торгівлі–13,6 млн дол. США, добувна промисловість – 13,0 млн дол. США, операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям – 8,4 млн дол. США [12].

Незначну кількість іноземних інвесторів залучено до автомобільної галузі України – лише 5 проектів, у яких створено 2030 робочих місць.

Доволі контрастно виглядає ситуація в Україні, якщо її порівняти із Сербією з її 7,1 мільйона населення де завдяки інвестиційним проектам створено 25,6 тисяч робочих місць або із Словаччиною з населенням у 5,4 мільйона чоловік, де створено 37,2 тисячі робочих місць.

Представники іноземних компаній вже неодноразово заявляли про слабку захищеність їхнього бізнесу в Україні та часті зміни законодавства, що регулює підприємницьку діяльність.

Під час прийняття Податкового кодексу неодноразово лунали заклики щодо дотримання у подальшому незмінності податкових норм, однак, ситуація так і не стала кращою.

Нині норми податкового кодексу продовжують зазнавати частих змін, що негативно впливає на роботу українських та іноземних компаній. Наприклад, у 2011 році Верховною Радою України ухвалено 16 законів, що змінили текст кодексу. Станом на жовтень 2012 року відбулось 10 таких змін [15].

Для сприяння залученню інвесторів до фінансово-затратних для країни робіт по видобутку окремих видів корисних копалин Податковим кодексом України встановлено особливий порядок оподаткування результатів виконання угод про розподіл продукції.

З 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць», який визначає особливості оподаткування ввізним митом суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, зокрема, звільнення від сплати податку на прибуток до 2017 року та звільнення від сплати ввізного мита [5].

Залученню іноземних інвестицій сприятимуть положення Митного кодексу, який набув чинності з 01.06.2012 року. Так, згідно із статтею 251, митне оформлення товарів, що ввозяться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, здійснюється в першочерговому порядку. Згідно з частиною другою статті 287, товари, що ввозяться на митну територію України на строк не менше трьох років з метою інвестування, звільняються від сплати ввізного мита [8].

Визначення інвестиційної привабливості України, а також дослідження процесу залучення інвестицій в національну економіку здійснювали сучасні науковці Малюкін О.К. [7], Дрич А. [2], Череп А.В. [10]. Проте формування інвестиційного клімату у країні – це досить складне багатопланове завдання, яке потребує додаткового дослідження.

Рівень інвестування в Україну порівняно невеликий, набагато нижчий від країн Європейського Союзу. За вісімнадцять років незалежності України в її економіку залучено трохи більше, ніж 20 млрд.дол. США прямих інвестицій, тоді як за найскромнішими оцінками потрібно не менше 40 млрд. дол. США. За підрахунками Міністерства економіки України, загальна потреба в інвестиціях для структурної перебудови економіки становить від 140 до 200 млрд. дол. США, а щорічна потреба в інвестиціях – від 30 до 40 млрд. дол. США [3].

Загалом низький рівень інвестиційної активності України особливо загострився в умовах світової фінансової кризи і був спричинений:

- високим рівнем зовнішнього боргу;

- загостренням фінансової та іпотечної криз;

- невиконанням Україною зобов’язань перед міжнародними організаціями у сфері легалізації тіньових капіталів та повернення вкладених інвестицій.

Проте, незважаючи на все це, один із найбільших інвестиційних банків світу MorganStanley (США) в березні цього року включив Україну до списку найпривабливіших для інвестування країн [10]. Це пояснюється посиленою увагою збоку інвесторів до ринків Східної Європи, Центральної Азії і, звичайно, Росії, а географічне положення України сприяє цим інвестиційним потокам [1].

Таблиця 1

Інвестиційно – привабливі країни

Місце	Країна	Місце	Країна
1	Китай	11	Німеччина
2	Індія	12	Таїланд
3	Сша	13	Франція
4	Російська Федерація	14	Малайзія
5	Бразилія	15	Індонезія

Продовження табл. 1

6	В'єтнам	16	Сінгапур
7	Великобританія	17	Італія
8	Австралія	18	Україна
9	Мексика	19	Японія
10	Польща	20	Канада

Таблицю побудовано за даними Організації Об’єднаних Націй.

Аналізуючи інвестиційну привабливість України, варто виділити такі передумови для залучення інвестицій:

- стратегічне розташування в Європі;

- значний природо-ресурсний потенціал;

- наявність передових технологій;

- висококваліфікованість і професіоналізм українських кадрів.

Проте інвестори все ще уникають інвестування в основний капітал, а тенденція їх спрямування зберігається здебільшого в галузях із швидким оборотом капіталу чи у непромисловий сектор [1].

Сучасні умови економічного розвитку вимагають активної політики залучення іноземних інвестицій. При цьому важливо враховувати особливості світового ринку інвестицій, його технологічний потенціал і склад головних учасників. Варто зазначити, що попит на іноземні інвестиції у світі вцілому значно перевищує їх пропозицію. Тож Україна має вести боротьбу за залучення цих капіталовкладень у вугільну промисловість, в авіаційну, лісову і деревообробну промисловості. Вони зможуть розвиватися краще при їх інвестуванні і будуть приносити значний прибуток інвесторам.

Найбільш привабливою для інвесторів в Україні може стати сфера туризму. Туризм зараз є одним із найдинамічніших секторів як української, так і світової економіки, та вже давно входить у трійку найприбутковіших видів економічної діяльності. Географічні умови сприяють розвитку туризму в нашій країні. Загальна площа цінних з туристично-рекреаційної точки зору природних ландшафтів України становить 9,4 млн. га. або 15,5 % її території [3]. Розвитку туризму сприяють значні курортно-рекреаційні ресурси, історико-культурна і природна спадщина, вигідне географічне положення, ринкова економіка, наявність значних земельних ресурсів, які можуть використовуватися інвесторами для розбудови туристичної інфраструктури. Україна має величезний інвестиційний потенціал. Розвиток туризму в Україні дозволить створити тисячі робочих місць, що має особливе значення з огляду на наслідки економічної кризи.

Інвесторами в українську економіку можуть стати транснаціональні комплекси, велика кількість яких функціонує в країнах Європейського союзу. Cаме ТНК невеликих країн, таких як Нідерланди, Швейцарія, Бельгія, на відміну від великих держав, здебільшого проводять свою діяльність на зовнішніх ринках. Відповідно й Україні в своїй політиці необхідно орієнтуватися не лише на великі країни-інвестори, а й на невеликі держави [7].

IV.Висновки

У висновку, всього вище написаного можна стверджувати, що шляхами вирішення проблем є:

- створення та впровадження освітніх програм, що сприятимуть розвитку винахідницької діяльності та формуванню поваги до права інтелектуальної власності;

- посилення відповідальності за порушення порядку видачі документів дозвільного характеру;

- врегулювання питання відшкодування з Державного бюджету сум податку на додану вартість;

- Покращення інвестиційного клімату шляхом удосконалення загального та спеціального законодавства;

- комплекс заходів щодо стимулювання вільного переміщення товарів, послуг і капіталів між державами;

- Розвиток фінансового сектора, стан фінансового сектора має ключове значення для інвесторів, тому робота у вказаному напрямі є найбільш важливою для поліпшення інвестиційного клімату;

- Формування інвестиційних стимулів, мета дій в цьому напрямі – створення інвестиційних стимулів, аналогічних стимулам торгових партнерів країни;

- Необхідно створити таку систему відносин органів влади та бізнесу, яка мінімізує можливості зловживання державних чиновників, забезпечить послідовність у виконанні прийнятих законів та ухвал, полегшить отримання дозволів, ліцензій та санкцій. Для цього необхідно провести комплекс заходів щодо “профілактики” корупції;

Головними проблемами у залученні іноземних інвестицій на сьогодні є: політична та законодавча нестабільність, значний рівень інфляції в країні та складність реєстраційних, ліцензійних і митних процедур, високий рівень корумпованості, значний податковий та адміністративний тиск. Основними шляхами вирішення даних проблем та збільшення притоку іноземних інвестицій можна лише за умовами розвитку всього комплексу чинників, що формують інвестиційний клімат. Якщо, не врахувати хоч один показник, то це приведе до дисбалансу та напруженості на інвестиційному ринку України.

Без сумніву, інвестиційна привабливість України може зрости тоді, коли буде низький рівень інфляції, а рівень цін буде передбачуваним. Крім того, НБУ необхідно спростити правила залучення інвестицій в Україну, які сьогодні передбачають багато зайвих клопотів. Варто й спростити систему оподаткування, зробити її простою і зрозумілою.

Таким чином, нинішня макроекономічна ситуація в Україні свідчить, що назріла потреба у системних зрушеннях. Окремі або часткові зміни уже нічого не дають, або навіть призводять до негативних наслідків. Пожвавлення інвестиційної, а отже – й економічної діяльності можна досягнути лише шляхом рішучих, комплексних, швидких, прозорих і послідовних реформ, які нададуть економіці стимули для ефективного розвитку.

Література:

1. Вербівська Л.В. Інвестиційна привабливість України в умовах євроінтеграції / Л.В.Вербівська, О.В.Зибарєва // Проблеми і перспективи розвитку національної економіки в умовах євроінтеграції та світової фінансово-економічної кризи: м-ли Ювілейної між нар. наук-практ. конф, 22-23 жовтня 2009р, Чернівці / МФУ, БДФА та ін.; гол. ред. В.В.Прядко - Чернівці, 2009. -с.83-85

2. Дрич А. Основні засоби досягнення інвестиційної привабливості України /А.Дрич // Вісник Національного банку України. - 2010. - №4. - с.40-41

3. Дядечко Л.П. Економіка туристичного бізнесу - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 224 с.

4. Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996р. // ВВР України. – 1996. - № 19. – Ст.80.

5. Закон України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» від 06.09.2012 р. № 5205 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/

6. Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності України у 2012 році від 14.02.2013 р. № 03.5-27/217 [Електронний ресурс] / Державна служба статистики України ; ред. О. Г. Осауленко. – Режим доступу: http://ukrstat.org/

7. Кириченко О.А. Антикризова інвестиційна політика України / О.А.Кириченко, О.І.Харченко // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - №1. - с.64-74

8. Концепція державної цільової економічної програми розвитку інвестиційної діяльності на 2011-2015 роки [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/

9. Котик О. Поняття, ознаки та класифікація інвесторів // Юридична Україна. – 2007. - № 2. – Ст. 79-83

10. Малюткін О.К. Концепція поліпшення інвестиційного клімату в Україні // Фінанси України. - 2008. - №11. - с.64-75

11. Офіційний сайт державного комітету статистики України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

12. Статистичний щорічник Луганської області за 2010 рік / За ред. С.Г.Пєлієва. – Луганськ: Головне управління статистики в Луганській області, 2010. – 850с

13. Чернишова Л. О. Особливості залучення та стимулювання іноземного інвестування в Україні / Л. О. Чернишова, В. В. Сазанова // Бізнес Інформ. – 2013. - № 2. – С. 87-90

14. Шик Л. М. Стан іноземного інвестування в Україну: проблеми та шляхи їх вирішення / Л. М. Шик, Н. Є. Скоробогатова // Вісник Запорізького національного університету. – 2010. - № 3 (7). – С. 217-224.

15. . http://news.finance.ua/ua/~/2/0/all/2012/10/15/289365