Степасюк Катерина Григорівна

Донбаська національна академія будівництва та архітектури, Україна

Морально-етичні основи міської підприємницької діяльності: специфічні прояви на українському ґрунті

Одна з актуальних проблем сьогодення – визначення ролі і значення бізнес-етики в системі підготовки фахівців, що працюють в економіці, бізнесі.

Етика бізнесу – наукова дисципліна, що вивчає етичні засади діяльності людини в бізнесі, є різновидом професійної етики підготовки економістів, менеджерів, та спеціалістів в області управління не тільки на Заході, але і в Україні. Бізнес, як складова сучасного суспільства не тільки передбачає і завжди передбачав моральну основу, але й не був би можливий без неї. Зростання рівня корпоративності та інформаційна революція зумовили необхідність підвищення якості етичної свідомості в економічній сфері.

Необхідність підвищення якості етичної свідомості особливо актуальна у світлі історичних змін в організації сучасного бізнесу, росту рівня корпоративності та інформаційної революції [1, с.14 – 15].

У сучасній науковій літературі етичний бік діяльності розглядають поряд із феноменом культури у широкому діапазоні. Одним із його аспектів є культура підприємництва, від якої залежить рівень не лише цивілізованості ринкових економічних відносин, а й розвитку суспільства в цілому.

Культура підприємництва включає такі складові: правила і норми діяльності, звичаї і традиції, особливості поведінки, взаємовідносин працівників даного підприємства, стилю керівництва, комунікаційні зв'язки у середині підприємства, так і з іншими підприємницькими структурами. Культура організації підприємницької діяльності не тільки забезпечує високий престиж підприємству, а й сприяє підвищенню ефективності виробництва, поліпшенню якості товарів та послуг, збільшенню доходів. Залежно від галузі, регіону, історії підприємства, персоналу кожне підприємство має свою культуру [2, с.262].

Рисами організаційної культури підприємця, крім уміння приймати ефективні рішення, є зовнішній вигляд, грамотність мови, комунікабельність, дружнє ставлення до кожного працівника, гарний настрій, задоволеність працівників умовами праці, позитивний імідж у підприємницькому середовищі.

Елементи підприємницької культури формуються як під впливом досвіду діяльності даного підприємства, так і в результаті настанов його лідерів. Вона складається роками та постійно вдосконалюється. Зміни в культурі підприємництва відбуваються відповідно до нових уявлень про цінності [2, с.264].

У сучасних уявленнях мораль є сукупністю норм і принципів поведінки людей у стосунках один з одним і в суспільстві. При цьому йдеться не тільки про чисто побутову, а й службову, трудову поведінку. Мораль характеризує культуру та етику людських відносин, основою яких є не обов’язкові для виконання юридичні закони і службові принципи, а людське виховання, совість і честь [6].

Однією з ланок, що об'єднує всю суспільну систему, є людина, котра водночас виступає як суб'єктом, так і об'єктом економічних інтересів, потреб та духовно-моральних цінностей, ідеалів, переконань і прагнень тощо.

Моральні цінності істотно впливають на економічну поведінку й діяльність людини, формують всю систему її індивідуально-суспільних відносин. Саме людина як найвища соціальна цінність акумулює в основних формах своєї життєдіяльності взаємозв'язок матеріального й духовного, відображаючи в цілісному вигляді життя як об'єктивну реальність, де виявляються внутрішньо взаємозалежні її економічні інтереси, моральні цінності, ідеали, її культура, релігійні вподобання та суб'єктивне розуміння сенсу життя. Економіка стає тією універсальною матеріально-духовною сферою, в якій особистість реалізує себе цілісно. З іншого боку, разом із економічними трансформаціями на сьогодні в Україні маємо процес переоцінки духовних цінностей, формування нових засад морального поводження, що впливає на процес формування особистості в нових соціально-економічних умовах [7]. В українському суспільстві стає очевидним факт «оголеності» соціального вектору поведінки, вакуум у визначенні мети і змісту життя соціуму. З падінням тоталітарної системи до занепаду прийшла комуністична ідеологія з притаманними їй нормами. Ціннісний вакуум швидко почали заповнювати західні культурні стандарти, у першу чергу – споживання і престижу. Особливої значущості набула система символів економічного процвітання, головним показником якого став грошовий успіх [8].

Моральні принципи та норми організації підприємницької діяльності на світовому рівні передбачають створення суспільних благ і робочих місць, підвищення рівня життя населення; модернізацію технологій, методів виробництва, комунікацій, маркетингу; підвищення довіри до бізнесу; повагу до правових норм і забезпечення рівних можливостей у конкуренції; визнання верховенства етичних норм; сприяння свободи багатосторонньої торгівлі; турботу про довкілля; відмову від протизаконних дій [3].

Однак, як засвідчує підприємницька дійсність нині, в різних країнах, в тому числі в Україні, широко розповсюджений нечесний бізнес. Далеко не всі підприємці здатні встояти перед спокусою отримати доход обманом, присвоєнням чужої праці [6]. Р. Т. де Джордж справедливо зазначає, коли б усі учасники бізнесу – продавці, виробники, менеджери, працівники, споживачі – діяли неморально чи аморально, бізнес невдовзі зазнав би краху [5].

Боротьба з нечесним бізнесом і запобігання його поширенню є гострою суспільною проблемою. Складність викорінення нечесності в бізнесі полягає в тому, що тільки тоді, коли заборонено злочин і порушено юридичні закони, виникає громадянська, адміністративна або кримінальна відповідальність бізнесмена. У менших порушеннях залишається сподіватися тільки на совість людини [6]. Головні моральні принципи, що визначають концептуальні засади бізнесу, передбачають повагу до людської гідності й відповідальність, слідування обов’язку і чесність, справедливість і легітимність, сприяння суспільному благу й екологічну свідомість. Підприємницька діяльність ґрунтується також на таких моральних категоріях, як благородство, надійність, відкритість, порядність, солідарність. Кредо бізнесу можна висловити так: «Прибуток вищий за все, але вище прибутку – честь» [4].

Приклад передових компаній розвінчує міф про непримиренність протиріч між етикою і прагненням отримати прибуток. В Україні на сучасному етапі зростає переконання в тому, що із загостренням конкуренції культура підприємництва з глибоким етичним підґрунтям стане важливою передумовою виживання і прибутковості форм [8].

Таким чином, дотримання морально-етичних основ є запорукою успішного ведення міської підприємницької діяльності в Україні на сучасному етапі, адже мораль є змащувальним і цементуючим матеріалом для суспільного механізму, а отже, і для бізнесу.

Література

1. Баранівський В.Ф., Скворцова Т.Г. Етика бізнесу: Навчальний посібник. – К.: Видавець ПАЛИВОДА А.В., 2008. – 200 с.

2. Гой І. В. Підприємництво: навч. посіб. / І. В. Гой, Т. П. Смелянська – К. : «Центр учбової літератури», 2013. – 368 с.// ftp://lib.sumdu.edu.ua

3. Шпотов Б. Деловая этика и менеджмент: современные подходы// Проблемы теории и практики управления. – 02/2002. – N1. – С.89 - 94.

4. Дятлов А., Плотников М. Этика бизнеса // http: ecsocman. edu. ru.

5. Р. Де Джордж. Деловая этика, Экономическая школа, СПб, 2001 г. В 2х т. 752 с.// http://seinst.ru

6. Романовський О., Романовська Ю. Мораль і етика в підприємницькій діяльності // Пам’ять століть. – 2004. – № 6. – С. 12 - 21.

7. Овсянкіна Л.А. Мораль в системі економічної життєдіяльності людини і суспільства. — К., 2003. — 20 с.

8. Культурологія: Навч. посіб. / Упоряд.: О.І. Погорілий, М.А. Собуцький. – К.: Вид. дім «Києво-Могил. акад.», 2005. – С.217-223.