Сіромах Д.С., Головащенко О.М.

кандидат економічних наук,

доцент кафедри бухгалтерського обліку

Донецького Національного університету економіки і

 торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Особливості формування поточної і звітної інформації про наявність та рух основних засобів відповідно до МСФО

 Впродовж декількох десятиліть набули поширення Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ). На сьогодні багато українських підприємств працюють з залученням іноземного капіталу (або мають такі плани на майбутнє)  та ведуть паралельну звітність по МСФЗ. Загалом цього потребують іноземні інвестори. МСФЗ допомогає забезпечити відповідність звітності для підприємств, що ведуть бізнес в декількох країнах, незалежно від особливостей національних стандартів бухгалтерського обліку [1, с. 10].

   Розробкою та виданням Міжнародних стандартів фінансової звітності займається Міжнародний комітет з стандартизації бухгалтерського обліку (МКСБУ).У провідних підприємствах вже зараз використовують МСФЗ паралельно з вітчизняними стандартами бухгалтерського обліку.

Метою даної статті є розгляд особливостей формування поточної і звітної інформації про наявність та рух основних засобів відповідно до МСФО.

Питаннями обліку та складання звітності по МСФЗ займались такі вчені Бутинець Ф.Ф., Горецька Л.Л.,[5] Голов С.Ф., Єфіменко В. Л,[6] Лук'яненко Л. I.[7].

Проблема оцінки та обліку основних засобів  є найбільш важливою для українських підприємств при підготовці звітності, що відповідає міжнародним стандартам (МСФЗ), що викликано високою часткою основних засобів у складі активів для більшості українських компаній. Таким чином, від правильної оцінки основних засобів в кінцевому рахунку  найбільшою мірою залежить балансовий звіт організації.

У фінансовій звітності підлягає розкриттю наступна інформація для кожного виду (групи) основних засобів: 

-         способи оцінки балансової вартості до вирахування амортизації; 

-         використовувані методи амортизації; 

-         застосовувані терміни корисної служби або норми амортизації; 

-         балансова вартість до вирахування амортизації та накопичена амортизація (в сукупності з накопиченими збитками від зменшення корисності) на початок і кінець періоду;

-          звірка балансової вартості за станом на початок і кінець періоду, що відображає: рух основних засобів (надходження, вибуття, придбання шляхом об'єднання); 

-         збільшення або зменшення вартості в результаті переоцінок та збитки від зменшення корисності, визнані або компенсовані на рахунках капіталу; 

-         збитки від зменшення корисності, визнані або компенсовані в звіті про прибутки і збитки; 

-         амортизацію; 

-         чисті курсові різниці та інші зміни. 

         Фінансові звіти мають також розкривати: облікову політику щодо передбачуваних витрат на відновлення природних ресурсів, пов'язаних з експлуатацією основних засобів величину витрат по об'єктах, що знаходяться в процесі будівництва; суму зобов'язань з придбання основних засобів; основні засоби, передані в заставу, а також об'єкти з обмеженням прав власності.

         У відношенні основних засобів, що обліковуються за моделлю обліку за переоціненою вартістю, розкривається додаткова інформація ( Табл. 1).

 

Таблиця 1 - Додаткова інформація про основні засоби

Додаткова інформація про основні засоби, що обліковуються за моделлю обліку за переоціненою вартістю

спосіб і дата переоцінки активів

факт залучення незалежного оцінювача

методи, використані при визначенні відновної вартості (витратам на заміну)

балансова вартість по кожній групі основних засобів, яка відбивалася б у фінансовій звітності, якщо б активи враховувалися за первісною вартістю за вирахуванням амортизації

результат переоцінки, що вказує на зміни за період та обмеження на розподіл залишку резерву переоцінки між акціонерами

 

          

         Для користувачів фінансової звітності може бути надана інформація про балансову вартість основних засобів: тимчасово не використовуваних; повністю амортизованих, але використовуваних; використання яких припинено і які призначені для вибуття [2].

  В системі МСФЗ існують вимоги, що стосуються оцінки вартості активів як для постановки їх на баланс, так і для подальшої підготовки фінансової звітності.

Незважаючи на те, що жодна система стандартів не може охопити всього різноманіття вимог до аналізу вартості, що виникають при підготовці фінансової звітності або наданні послуг з оцінки, все одно практична цінність професійних стандартів фінансової звітності і стандартів оцінки полягає в тому, що, спираючись на них, бухгалтери та оцінювачі отримують можливість краще розуміти один одного [3].

Існують вимоги для оцінювача, що залучаються для оцінки основних засобів підприємства з мето. Відображення їх у фінансовій звітності по МСФЗ схематично представлено на Рис.1.

 

Вимоги для оцінювача, що залучаються для оцінки основних засобів підприємства з метою відображення їх у фінансовій звітності по МСФЗ

Класифікація об'єктів оцінки з точки зору їх обліку за МСФЗ

Вибір бази вартості і методів оцінки, що відповідають цілі оцінки та класифікації

Аналіз економічного і корисного термінів служби об'єктів оцінки

Необхідність проведення тесту на адекватну прибутковість при застосуванні витратного підходу для оцінки спеціалізованих об'єктів
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

Рис.1 - Вимоги для оцінювача, що залучаються для оцінки основних засобів підприємства з метою відображення їх у фінансовій звітності по МСФЗ

 

   На підставі положень МСФО при здійсненні оцінки для фінансової звітності оцінювач повинен узгодити з керівництвом підприємства не тільки перелік оцінюваних об'єктів, але і їх поділ на операційні та інші (не операційні), а також виділити з операційних групи спеціалізованого і неспеціалізованого майна. Розглянута класифікація основних засобів, проведення якої на перший погляд видається "формальною" вимогою, є дуже важливим елементом вартісного аналізу, висновки якого використовуються оцінювачем для вибору бази оцінки і відповідної методології [4, с. 536].

Згідно МСФЗ ринкова вартість як база оцінки справедливої вартості застосовується лише для об'єктів, що продаються на активному ринку, на якому виконуються три умови:

- об'єкти торгівлі є однорідними;

- в будь-який час можна знайти зацікавлених покупців і продавців;

- інформація про ціни відкрита та загальнодоступна.

Такі об'єкти відносяться до групи неспеціалізованого майна, вартість якого визначається за порівняльним підходом, що є пріоритетним згідно МСФО. Для спеціалізованого майна інформація про продажі відсутня тому, що воно рідко представлено на ринку, і найчастіше є лише складовою частиною функціонуючого підприємства (бізнесу). Порівняльний підхід, в даному випадку, практично не використовується, і тому в якості бази оцінки справедливої вартості для таких активів МСФЗ рекомендують застосовувати показник залишкової вартості заміщення. На відміну від МСФЗ, МСФО рекомендують в якості бази оцінки справедливої вартості для фінансового обліку використовувати ринкову вартість незалежно від того, які основні засоби оцінюються і які методологічні підходи оцінювач використовує.

 Аналіз найбільш ефективного використання оцінюваних об’єктів основних засобів є принциповим моментом у розрахунках ринкової вартості для фінансової звітності, оскільки, якщо для майна, що використовується фактичним власником для конкретних виробничих цілей, існує варіант їх більш ефективного альтернативного використання (може бути, навіть при продажу їх на металобрухт), то оцінювач повинен визначити ринкову вартість майна за умови саме такого альтернативного варіанту [5].

    Після того як оцінювач завершив свою роботу, його звіт стає частиною фінансової звітної документації. Однак, тут необхідно мати на увазі, що визначена в ході оцінки ринкова вартість (справедлива вартість з бухгалтерської термінології) часто не є остаточним показником облікової вартості активів. Її остаточну величину приймають фахівці з обліку за результатами зіставлення таких показників, як чиста вартість реалізації активу (справедлива вартість активу за вирахуванням витрат на його вибуття) або його вартість для підприємства (вартість у використанні).

   Встановлення строку корисного використання є специфічною проблемою для обліку основних засобів.  Даний показник потрібен, зокрема, для розрахунку величини амортизаційних відрахувань, що розділені на строк корисного використання основного засобу [6].

Тест на адекватну прибутковість – це, свого роду, нагадування про обмеженість можливостей застосованого оцінювачем витратного підходу для розрахунку показників справедливої вартості спеціалізованих об'єктів основних засобів, проте сам оцінювач не зобов'язаний його проводити. По суті, розраховану оцінювачем ринкову вартість (за МСФО) пропонується порівняти з вартістю у використанні (по МСФЗ). Цілком очевидно, що надійність даної перевірки безпосередньо залежить від надійності розрахунків названих показників вартості.

Детальне знання власних стандартів, доповнене знаннями професійних стандартів своїх закордонних колег, допоможе бухгалтерам і оцінювачам легше вирішувати питання з оцінки вартості основних засобів для цілей фінансової звітності.  

   Отже, висновок з вищесказаного полягає в тому, що в недалекому майбутньому для більшості підприємств складання фінансової звітності відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) стане необхідністю, а для правильного та коректного визначення справедливої вартості основних засобів є обов’язковим залучення оцінювачів, які професійно, з дотриманням вимог МСФО та МСФЗ здійснюватимуть оцінку вартості основних засобів для цілей фінансової звітності.

 

 Список використаних джерел

1) Особливості застосування міжнародних стандартів фінансової звітності: лист Національного банку України, Міністерства фінансів України, Державної служби статистики України від 07.12.2011 р. № 12-208/1757-14830, №  31-08410-06-5/30523, № 04/4-07/702 // Бухгалтерія. – 2012, 6 лют. - №6. – С. 10-11.

2) Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:Закон України від 12.05.2011р. №3332-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=3332-17

3) Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності: постанова Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. №1223 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1223-2011.

4) Міжнародні стандарти фінансової звітності – 2009; пер. з англ..; за ред.. С.Ф. Голова. – Т.1 – К.: Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, 2009. – 1608 с.

5) Бутинець Ф.Ф., Горецька Л.Л. Облік у зарубіжних країнах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних заюіадів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит". / Ф.Ф. Бутинець, Л.Л. Горецька- Житомир: ПП "Рута", 2002. - 544 с.

6) Голов С.Ф. Международньіе стандартьі финансовой отчетности : вопросьі, тестьі, упражнения / С.Ф. Голов, В.Н. Костюченко, Н.Г. Богатко. - К. : Либра, 2007. - 320 с.

7) Єфіменко В. Л, Лук'яненко Л. I. Облік у зарубіжних країнах: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / За ред. В. I. Єфіменка./ В. I. Єфіменко, Л. I. Лук'яненко— К.: КНЕУ, 2005. — 211 с.