Панасевич Юлія

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Чернівці

Проблеми аналізу результатів фінансової діяльності підприємства

В умовах ринкової економіки діяльність суб’єктів господарювання спрямована на отримання максимально можливої економічної вигоди, що знаходить свій прояв у фінансових результатах.

На сьогодні великого значення набуває дослідження причинно-наслідкових зв’язків, пов’язаних з процесом формування фінансових результатів підприємств України, їх оцінкою, прогнозуванням та забезпеченням позитивного результату – прибутку, який є одним з основних власних джерел формування фінансових ресурсів підприємств, необхідних для забезпечення їх поточної діяльності та подальшого розвитку. Збільшення прибутку підприємницьких структур впливає на темпи економічного розвитку країни, її адміністративно-територіальних одиниць, зростання суспільного багатства та підвищення життєвого рівня населення [1, c. 146].

У науковій літературі питання аналізу фінансових результатів досліджували Савицька Г. В. [1], Єфімова О. В., Сайфулін А. Д., Мец В. О. [2], Грищенко О. В., Маркорян Е. А., Шеремет А. Д. [3], Русак Н. А., Лахтіонова Л. А. [4], Павловська О. В., Ковальов В. В. [5], Цал-Цалко Ю. С., Іванієнко В. В., Ященко В. А., Балабанов І. Т., Калина А. В. [7] та інші науковці.

Надаючи важливе значення дослідженням вітчизняних і зарубіжних вчених, слід зазначити, що в питаннях аналізу фінансових результатів залишається чимало невирішених проблем, котрі потребують детального дослідження. Щодо інформаційної бази забезпечення аналізу фінансових результатів, то слід відзначити, що на сьогоднішній день залишаються нез’ясованими питання обліку витрат, доходів і фінансових результатів, має місце неузгодженість фінансового, управлінського та податкового обліку на галузевому рівні.

Метою даної статті є розробка науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення методики аналізу фінансових результатів.

Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

Методика фінансового аналізу включає три взаємозв'язаних блоки:

1) аналіз фінансових результатів діяльності підприємства;

2) аналіз фінансового стану підприємства;

3) аналіз ефективності фінансово-господарської діяльності підприєм-ства [2, c. 193].

Алгоритм проведення аналізу фінансових результатів доречно представити наступним чином:

Ø Структурно-динамічний аналіз фінансових результатів за видами діяльності (операційна, фінансова, інвестиційна);

Ø Проведення факторного аналізу валового прибутку (збитку);

Ø Структурно-динамічний аналіз операційних витрат;

Ø Структурно-динамічний аналіз доходів;

Ø Оцінка коефіцієнтів росту доходів, витрат, активів, зобов’язань, власного капіталу в динаміці;

Ø Аналіз показників рентабельності;

Ø Інтегральний аналіз.

Щодо першого етапу аналізу фінансових результатів, якщо підприємство за результатами звітного періоду має збиток від операційної діяльності, потрібно проаналізувати структуру операційних витрат за економічними елементами. Якщо ж наявний збиток від інвестиційної діяльності, то мають бути проаналізовані фактори, що вплинули на утворення таких збитків, та визначені заходи щодо ліквідації збитковості або певних змін чи скорочення інвестиційної діяльності. При наявності збитків від фінансової діяльності аналізується склад фінансових доходів та фінансових витрат. У результаті проведеного аналізу мають бути визначені можливі шляхи скорочення фінансових витрат. Механізм управління ефективністю операційної діяльності підприємства заснований на взаємозв’язку факторів обсягу реалізації та змінних і постійних операційних витрат [3, c. 76].

Другий етап – проведення факторного аналізу валового прибутку чи збитку. На цьому етапі важливим є вивчення змін валового прибутку, який залежить від співвідношення цін, обсягу продажів і собівартості проданої продукції. При проведенні розрахунків потрібно враховувати, що всі складові моделі за поточний рік у порівнянні з попереднім містять інфляційну складову. Аналіз проводиться за адитивною моделлю шляхом порівняння змін звітного і попереднього періодів і дає можливість установити вплив об’ємних і цінових факторів.

Наступний крок – аналіз операційних витрат за економічними елементами, з характеристикою динаміки їх змін за звітний період проти попереднього, та виявленням елементів, які значно вплинули на зростання витрат операційної діяльності на одну гривню реалізованої продукції. Потрібно враховувати, що за умови переважаючого росту коефіцієнту витрат на оплату праці над коефіцієнтом чистого доходу, має місце зниження продуктивності праці, що потребує більш детального вивчення цього питання. Негативно характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства випереджальні темпи зростання адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат та загалом операційних витрат порівняно з темпами зростання собівартості реалізованої продукції.

Наступний етап аналізу фінансових результатів – аналіз доходів, який передбачає проведення їх структурно-динамічного аналізу. Інформаційною основою проведення цього етапу аналізу слугують як дані Звіту про фінансові результати, так і Приміток до фінансової звітності.

Доцільно виконати аналіз зміни коефіцієнтів росту доходів, витрат, активів, зобов’язань, власного капіталу в динаміці. Збільшення коефіцієнтів зростання доходів, активів, власного капіталу та зменшення коефіцієнта зростання зобов'язань свідчить про ефективне використання активів, а його зменшення та збільшення коефіцієнта зростання витрат і зобов'язань свідчить про можливість втрати платоспроможності.

Заключним етапом аналізу фінансових результатів є загальна оцінка ефективності управління підприємством, яка проводиться за сукупністю коефіцієнтів, що характеризують прибутковість активів, продажу, власного капіталу тощо.

При формуванні активів використовуються два фінансових джерела: позикові і власні. За діючим законодавством процентні платежі за використання позикових коштів включаються до витрат, тоді як дохід прямих інвесторів виплачується з прибутку або залишається на підприємстві для реінвестування в додаткові активи. Сутність показника рентабельності активів полягає в характеристиці рівня ефективності кожної вкладеної грошової одиниці, тому в процесі аналізу для визначення рентабельності активів треба виключити з розгляду доходи – винагороду власникам капіталу, як власного, так і позикового, тобто слід виключити з чистого прибутку величину процентних платежів, сплачених до оподаткування прибутку [4, c. 153].

Зменшення показника рентабельності активів може свідчити про затримання темпів економічного зростання та розвитку підприємства.

За умови визначення ефективності політики ціноутворення доцільним є використання валової рентабельності реалізованої продукції. Показник операційної рентабельності, що визначається за прибутком, розрахованим як різниця між валовим прибутком і адміністративних витрат, витрат на збут і інших операційних витрат, дає можливість оцінити здатність менеджменту підприємства щодо забезпечення прибутку.

Моніторинг показників операційної рентабельності і валової рентабельності дозволяє зрозуміти джерела зміни рентабельності. Серед показників рентабельності продажу найчастіше використовується показник чистої рентабельності продажу.

Незмінність протягом будь-якого періоду показника операційної рентабельності з одночасним зменшенням показника чистої рентабельності може свідчити про ріст фінансових витрат або про одержання збитків від участі в капіталі інших підприємств чи зростання суми сплачених податкових виплат.

В процесі аналізу доцільно вивчити динаміку показників рентабельності і провести їх порівняльний аналіз відносно їх рівня по галузі, а також порівняти з показниками конкурентів [5, c. 92].

Важливою характеристикою ефективності діяльності підприємства є зіставлення характеристик рентабельності його активів і власного капіталу.

Залучаючи позиковий капітал, менеджмент компанії підвищує ефективність використання власних коштів. Це, як правило, є наслідком ефекту податкової економії позикового капіталу (віднесення процентних платежів на собівартість продукції) та відносно низької ціни (процентної ставки) позикових коштів. І якщо перший фактор є об'єктивним і присутнім завжди, то другий залежить від майстерності фінансового менеджера підприємства щодо залучення позикових фінансових ресурсів [6, c. 312].

В процесі оцінки показників рентабельності доцільно провести їх інтегральний аналіз. Розширюючи модель рентабельності власного капіталу, який характеризує інвестиційну привабливість підприємства, шляхом проведення її факторного аналізу, можна визначити залежність рентабельності власного капіталу від чистої рентабельності продажу, ресурсовіддачі і структури джерел, інвестованих в підприємство.

Значимість факторів впливу пояснюється тим, що вони узагальнюють всі сторони фінансово-господарської діяльності, сприяють зростанню інформованості адміністрації підприємства та інших користувачів щодо стану об'єктів, що їх цікавлять.

Запропонований алгоритм проведення аналізу фінансових результатів доцільний для підприємств, незалежно від їх галузевої належності і він є нескладний в застосуванні.

Використання даних періодичної бухгалтерської звітності у сукупності із множинністю параметрів аналізу фінансових результатів не дають значимого ефекту в оперативному ухваленні рішень в складній реальній ситуації, тому проведення аналізу фінансових результатів потребує попереднього вибору обмеженого набору основних, найбільш значимих і не суперечних один одному параметрів, що дадуть можливість своєчасного виявлення певних резервів зростання ефективності діяльності [7, c. 54].

Реалізація наданих рекомендацій дасть можливість забезпечення прозорості процесу формування фінансових результатів підприємств, активізуватиме дію мотиваційних важелів і сприятиме своєчасному прийняттю обґрунтованих управлінських рішень у процесі діяльності суб’єктів господарювання.

Література:

1. Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства: навч. посіб. / Г. В. Савицька. – К.: Знання, 2004. – 302 с.

2. Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства / В. О. Мец. – К.: Вища школа, 2005. – 246 с.

3. Шеремет А. Д. Методика финансового анализа / А. Д. Шеремет, Р. С. Сайфулин, Е. В. Негашев. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА – М, 2001. – 208 с.

4. Лахтiонова Л. А. Фiнансовий аналiз суб'єктiв господарювання / Л. А. Лахтiонова. – К., 2007. – 387 с.

5. Ковалев В. В. Управление денежными потоками, прибылью и рентабельностью / В. В. Ковалев. – М.: Проспект, ТК Велби, 2007. – 336 с.

6. Бланк И. А. Финансовый менеджмент / И. А. Бланк. – К.: Эльга Ника-Центр, 2004. – 653 с.

7. Калина А. В. Современный экономический анализ и прогнозирование (микро и макро уровень): [учеб. пособ.] / А. В. Калина, М. И. Конева, В. А. Ященко. – К.: МАУП, 1998. – 272 с.