Економічні науки/7. Облік та аудит

Лисун І.Ю.

Харківський національний економічний університет, Україна

ЕКОНОМІЧНА СУТЬ ЛІКВІДНОСТІ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ

За останні роки економічна криза погіршила фінансовий стан та діяльність підприємств, і їх не можна характеризувати як стабільними й такими, що мають стійкий фінансовий стан, а більшість з них зазнали суттєвих збитків і опинилися на межі банкрутства.

І щоб вижити в таких умовах, підприємствам необхідно постійно підтримувати і поліпшувати свої фінансові показники. Одними із найважливіших фінансових показників підприємств є показники ліквідності та платоспроможності. Саме в такий час особливо гостро постає питання аналізу та дослідження ліквідності й платоспроможності підприємства, пошуку нових підходів до цієї проблеми. Ліквідність і платоспроможність є об’єктивними умовами забезпечення стабільної діяльності та фінансової стійкості підприємств саме від цих показників залежить саме існування підприємств, адже підприємства припиняють свою діяльність здебільшого внаслідок нестачі грошових коштів, а не через недостатню рентабельність.

Ліквідність і платоспроможність підприємств є об’єктивними складними та багатогранними економічними явищами, і основна проблема яких, полягає в тому, що до цього часу зберігаються суттєві суперечності в трактуванні й розрахунку показників ліквідності й платоспроможності. Застосування різних методик може призводити до абсолютно протилежних результатів, з яких випливають суперечливі висновки. Від того, наскільки якісно проведено фінансовий аналіз, залежить ефективність управлінських рішень, а відтак – ефективність роботи підприємства в цілому. І проблема формування єдиного підходу щодо визначення понять «ліквідності» та «платоспроможності» підприємств, а також організації і методики їх аналізу, який би відповідав об’єктивній економічній сутності даних явищ і обумовлює актуальність статті.

Теоретичним підґрунтям вивчення понять «платоспроможність» і «ліквідність» розглядались у працях М. М.Крейніной, В. В. Ковальова, А. Д. Шеремета, Л. А. Лахтіонової, М. Г. Чумаченко та ін., однак в цих роботах, не зменшуючи їх цінності, слід відзначити недостатнє вивчення теоретико-практичних основ цих понять.

Метою статті є дослідження підходів до визначення понять «ліквідність» і «платоспроможність» та методик розрахунку показників, що характеризують ліквідність та платоспроможність підприємства.

Об'єктом дослідження є показники ліквідності та платоспроможності.

Предметом дослідження є теоретичні та методичні основи показників ліквідності та платоспроможності.

Переважно, вчені визначають платоспроможність підприємства як здатність погашати свої короткострокові фінансові зобов’язання. Так, на думку М. М. Крейніної: «Платоспроможність – це наявність у підприємства коштів, достатніх для сплати боргів за всіма короткостроковими зобов’язаннями й одночасно безперебійного здійснення процесу виробництва та реалізації продукції» [6, с. 14]. Підтримує цей підхід і В. В. Ковальов: «Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових ресурсів та їхніх еквівалентів, достатніх для розрахунків за кредиторською заборгованістю, яка потребує негайного погашення» [5, с. 217].

Треба звернути увагу на те, що в наведених визначеннях платоспроможність стосується лише короткострокових фінансових зобов’язань. І тут хвилює питання, а за рахунок чого повинна погашатися довгострокова заборгованість, яка обліковується у складі поточних зобов’язань.

І одночасно суперечить підхід, за якого окремі автори зазначають, що «одним із найважливіших критеріїв фінансового стану підприємства є оцінка його платоспроможності, під якою розуміють здатність підприємства вчасно й повністю розраховуватися за своїми довгостроковими зобов’язаннями» [12, с. 216], або відносять «до короткострокових зобов’язань … довгострокові кредити та позики, що підлягають погашенню в найближчий період» [8, с. 24]. Цей підхід підтримує і А. Д. Шеремет, стверджуючи, що «…платоспроможність підприємства визначається як здатність покриття усіх зобов’язань підприємства (короткострокових та довгострокових) усіма активами» [16, с.165].

Наприклад, Лахтіонова Л. А. трактує поняття «платоспроможності» так: можливість підприємства наявними грошовими ресурсами своєчасно погасити свої строкові зобов’язання [7, с. 238], Чумаченко М. Г.- наявність у підприємства коштів і еквівалентів, достатніх для розрахунків з кредиторської заборгованості, що потребує негайного погашення [1, с. 237], Федорович Р. В.,та Серединська В. М.- готовність підприємства своєчасно виконувати свої платіжні зобов’язання, тобто підприємство вважається платоспроможним, коли у нього достатньо грошових активів для розрахунку за поточними зобов’язаннями, які вимагають негайного погашення [13, с. 483].

Розглянувши трактування поняття «платоспроможність» різними авторами, можна сказати, що багатьох об’єднує однакове розуміння платоспроможності з позиції достатності грошових коштів.

На мою думку, доцільним запропонували узагальнене визначення цього поняття, В. Вовк та О. Бугай, яке найповніше відображає його сутність. Отже, платоспроможність – це здатність підприємства наявними в нього ресурсами своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за своїми борговими зобов’язаннями. Головною перевагою підходу є заперечення суворої прив’язки до грошових коштів, оскільки за домовленістю сторін підприємство може розрахуватися по своїх боргах й іншим товаром, тобто проводячи бартер [2, с.170].

Далі розглянемо поняття «ліквідність», яке, на думку вчених, не слід ототожнювати з поняттям «платоспроможность», бо кожне з них має власний економічний зміст, тому потрібно звернути увагу на суттєву різницю між цими поняттями:«… поняття «ліквідність» і «платоспроможність» не тотожні [10, с. 280].

Ліквідність підприємства, тобто спроможність своєчасно перетворювати активи на гроші з метою виконання необхідних платежів, становить одну із необхідних умов забезпечення платоспроможності. При цьому окремі вчені стверджують, що «платоспроможність ширше поняття, ніж ліквідність» [3, с. 34], а інші – навпаки «ліквідність більш містке поняття» [11].

Під ліквідністю розуміють спроможність підприємства перетворювати свої активи на гроші без втрат їх ринкової вартості для покриття всіх необхідних платежів у міру настання їх строків і швидкість здійснення цього перетворення [15, c. 88].

Отже, ліквідність можна розглядати, як час, необхідний для продажу активу, і суму, одержану від продажу активу. Чим коротший період, тим вищою є ліквідність даного виду активів.

Більшість науковців, ліквідність трактує як здатність підприємства перетворювати свої активи в гроші з метою забезпечення якомога швидшого покриття платежів, термін сплати за якими уже настав, тому ці аспекти тісно пов’язані між собою.

Таким чином, поняття платоспроможності й ліквідності підприємства дуже близькі, але останнє є більш містким, тому що від ступеня ліквідності залежить платоспроможність, тобто ліквідність становить одну із необхідних умов забезпечення платоспроможності.

Для оцінки ліквідності та платоспроможності зазвичай використовують такі два основні прийоми:

аналіз ліквідності балансу;

оцінка відносних показників ліквідності та платоспроможності.

Ліквідність балансу – це рівень покриття зобов’язань підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші відповідає терміну погашення зобов’язань.

Порівняння

Термінові пасиви - П1

Найліквідніші активи -А1

Високий Високий

Низький Низький

Рис.1.Групування активів і пасивів балансу для аналізу його ліквідності

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні статей активу, що згруповані за ознакою ліквідності та розташовані у порядку її спадання, зі статтями пасиву, що згруповані за ознакою строковості і розміщенні в порядку збільшення термінів погашення зобов’язань [4, с. 307].

Для визначення ліквідності балансу групи активів і пасивів зіставляють між собою.

У залежності від ступеня ліквідності активи підприємства розділяються на наступні групи:

А₁ – найбільш ліквідні активи – грошові кошти підприємства та поточні фінансові інвестиції (р. 220 + р. 230 + р. 240);

А₂ – швидко реалізовані активи – у тому числі дебіторська заборгованість, отримані векселі та інші оборотні активи (рр. 130 ¸ 210);

А₃ – повільно реалізовані активи – у тому числі запаси
(р. 100 + р. 110 + р. 120 + р. 250 + р. 270)

А₄ – важкореалізовані активи – статті І розділу активу балансу. Пасиви балансу групуються за терміновістю їхньої оплати:

П₁ – найбільш термінові зобов'язання – кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (р. 530);

П₂ – короткострокові пасиви, у тому числі короткострокові позикові кошти (р. 620 – р. 530 + р. 430 + р. 630);

П₃ – довгострокові пасиви – довгострокові зобов'язання
(р. 480 + р. 430 + р. 630);

П₄ – постійні пасиви – розділ І "Власний капітал" (р. 380) [9].

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо мають місце наступні співвідношення:А1>=П1; А2>=П2; А3>=П3; А4<=П4.

Необхідною умовою абсолютної ліквідності є виконання перших трьох нерівностей;четверта нерівність має так званий балансуючий характер,її виконання свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів [4, с. 307].

Що стосується відносних показників платоспроможності, то в літературі не існує єдиного підходу щодо їх складу. Одні науковці ототожнюють показники платоспроможності з показниками ліквідності, інші – з показниками фінансової стійкості підприємства. Не зважаючи на це, витрактувана вище економічна суть понять «ліквідність» та «платоспроможність» дозволяє нам виокремити єдиний підхід у формуванні набору цих показників [2].

Для якісної оцінки платоспроможності й ліквідності підприємства крім аналізу ліквідності балансу, необхідний розрахунок наступних коефіцієнтів ліквідності:

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, у якій долі короткострокові зобов'язання підприємства можуть бути погашені за рахунок високо ліквідних активів.

КАЛ =	А1	(1)
	П1 + П2

Нормативне значення 0,2-0,5.

Коефіцієнт термінової (критичної) ліквідності показує, чи зможе підприємство у встановлений термін розрахуватися за своїми короткостроковими зобов'язаннями за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами.

КТЛ =	А1 + А2	(2)
	П1 + П2

Нормативне значення Ктл ³ 1.

Коефіцієнт покриття дає можливість установити, чи досить ліквідних активів для погашення мобільних пасивів.

КП =	АЛ	(3)
	П1 + П2

Нормативне значення 2,0 -2,5 [9].

Для правильних висновків про рівень ліквідності підприємства необхідно брати до уваги наступні фактори: характер діяльності підприємства, стан запасів, умови розрахунків з дебіторами, стан дебіторської заборгованості [14].

Також треба звернути увагу на недоліки цих коефіцієнтів: всі коефіцієнти є статичними; вони часто не дають реальної картини стану ліквідності й платоспроможності; в Україні відсутні орієнтовні (нормативні) величини зазначених вище коефіцієнтів[2].

Підводячи підсумок можна сказати, що наведені трактування понять «ліквідність» та «платоспроможність» дозволяють стверджувати, що їх не слід ототожнювати, оскільки кожне з них має власний економічний зміст. Також відсутність загальновизнаного універсального підходу до організації аналізу та методики розрахунку цих показників.

Тому нагальною задачею є розробка цілісності теоретичної концепції аналізу ліквідності і платоспроможності, яка б відповідала об’єктивній сутності даних явищ, забезпечувала отримання об’єктивної, багатогранної, точної та достовірної інформації про них та забезпечувала розробку і прийняття оптимальних управлінських рішень.

Література:

1) Болюх М.А., Бурчевький В.З., Горбатюк М.І. Економічний аналіз: навч. посібник / за заг. ред. акад.НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. – [Вид. 2-е, перероб. і доп]. – К.: КНЕУ, 2008. – 412 с.

2) Вовк. В. Ліквідність та платоспроможність: економічна суть та експертна оцінка / Вовк В.,Бугай О. // Галицький економічний вісник. — 2011. — №3(32). — с.169-173 - (фінансово-обліково- аналітичні аспекти).

3) Іонін Є. Є. Розв’язання питань методологічного обгрунтування понять «платоспроможність» і «ліквідність» / Є. Є. Іонін // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 6.

4) Кіндрацька Г.І., Білик М.С., Загородній А.Г. Економічний аналіз: теорія і практика: Підручник / за ред..проф. А.Г.Загородного. - Вид. 2-ге,перероб. і доп. – Львів: «Магнолія 2006», 2008. – 440 с.

5) Ковалев В. В. Введение в финансовый менеджмент / В. В. Ковалев. – М. : Финансы и статистика, 2009.

6) Крейнина М. Н. Анализ финансового состояния и инвестиционной привлекательности акционерных обществ в промышленности, строительстве и торговле / М. Н. Крейнина. – М. : АО «ДИС», «МВ – Центр», 2009.

7) Лахтіонова, Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: монографія [Текст] / Л.А. Лахтіонова. – К.:КНЕУ, 2009. – 378 с.

8) Мазурова И. И. Лекции по анализу хозяйственной деятельности / Мазурова И. И., Астапенко З. Н., Брылева Н. Д. – СПб., 2009.

9) Петряєва З.Ф. Організація і методика економічного аналізу. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / З.Ф. Петряєва , Г.Г. Хмеленко. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2009. – 236 с. (Укр.мов.).

10) Прокопенко І. Ф. Курс економічного аналізу : підруч. [для студентів вищих навч. закладів] / Прокопенко І. Ф., Ганін В. І., Петряєв З. Ф. – Х. : Легас, 2008. – 280 c.

11) Тарасенко Н. В. Економічний аналіз промислового підприємства / Н. В. Тарасенкo. – Львів :ЛБІ НБУ, 2010. – 386 с.

12) Уткин З. А. Риск-менеджмент / З. А. Уткин. – М. : Экмос, 2010. – 287 с.

13) Федорович, Р.В. Економічний аналіз: навч. посібник [Текст] / В.М. Серединська, О.М. Загородна, Р.В.Федорович. – Тернопіль: Астон, 2010. – 624 с.

14) Фещенко О.П. Аналіз ліквідності як важливий етап оцінки фінансового стану підприємств // Фінанси, облік і аудит. – 2012. - № 19.-10 с.

15) Чупис А. В., Царенко А. М., Кашенко О. Л., Закоморный С. Н., Борисова В.А. Финансовое положение предприятия (оценка, анализ, планирование). — Сумы: Сумский гос. аграрный ун-т: Университетская книга, 2008. — 331 с.

16) Шеремет А. Д. Методика финансового анализа / А. Д. Шеремет, Р. С. Сайфулин. – М. :Инфра-М, 2008.