к.п.н. Лобачева І.Ф., Хоменко А.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Теоретичні аспекти аналізу дебіторської заборгованості в системі управління підприємством

Постановка проблеми. У процесі діяльності підприємства не завжди здійснюють розрахунки з іншими підприємствами або фізичними особами одночасно з передачею майна, виконанням робіт, наданням послуг. У зв’язку з цим виникає дебіторська заборгованість. Аналіз і управління дебіторською заборгованістю має дуже велике значення для підприємств, що функціонують в умовах ринку. Вміле й ефективне управління цією частиною поточних активів є невід'ємною умовою підтримки необхідного рівня ліквідності і платоспроможності підприємства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням проблеми аналізу дебіторською заборгованістю займається багато вітчизняних та зарубіжних науковців і практиків – Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов, М.Д. Білик, І.О. Власов, Т.П. Головченко, І.В. Подольський, І.А. Бланк, Н.М. Новікова, С.А.Кузнецова, Т.М. Ковальчук та інші. Але питання стосовно аналізу дебіторської заборгованості в системі управління підприємством ще не розглянуто в повному обсязі.

Постановка завдання. Розглянути основні теоретичні аспекти аналізу дебіторської заборгованості з метою надання користувачам достовірних та правдивих результатів її стану на певну дату для прийняття управлінських рішень.

Виклад основного матеріалу дослідження. Аналіз дебіторської заборгованості на підприємствах різних форм власності повинен ґрунтуватися на основних положеннях нормативно-правових актів України, таких як Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-Х1У та Положення (Стандарти) бухгалтерського обліку, наказ про облікову політику підприємства.

Дебіторська заборгованість – це фінансовий актив, який є контрактивним правом отримувати грошові кошти або цінні папери від іншого підприємства. Визнається як актив, коли підприємство стає стороною контракту і внаслідок цього має юридичне право отримувати грошові кошти. Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю [1, с.277].

Поточна дебіторська заборгованість розглядається як фінансовий інструмент. Під фінансовим інструментом розуміють будь-який контракт, який приводить до утворення фінансового активу одного підприємства і фінансового зобов’язання або інструмента капіталу іншого підприємства. Фінансові інструменти поділяються на: фінансові активи; фінансові зобов’язання; інструменти власного капіталу; похідні фінансові інструменти. До їх складу включають первісні інструменти, серед яких значне місце займає дебіторська заборгованість.

Мета аналізу поточної дебіторської заборгованості – оцінювання рівня, структури дебіторської заборгованості, ефективності інвестування в дебіторську заборгованість фінансових засобів, визначення фактично непогашеної заборгованості за попередні періоди.

Джерелом аналізу дебіторської заборгованості є баланс підприємства, примітки до фінансових звітів, дані аналітичного та синтетичного обліку, нормативно-методичні документи з обліку, інвентаризації, звітності, контролю, внутрішня звітність [2, с. 125].

Здійснюючи підприємницьку діяльність, економічні суб’єкти сподіваються не лише повернути вкладені кошти, але й одержати доходи. Однак, у зв’язку зі спадом виробництва, дуже часто виникають ситуації, коли підприємство не може стягнути борги з контрагентів. Ріст дебіторської заборгованості погіршує фінансовий стан підприємств, а іноді призводить навіть до банкрутства. Зростання дебіторської заборгованості можливе внаслідок нераціональної кредитної політики, збільшення обсягу продажу, неплатоспроможності покупців тощо. При цьому більшість підприємств

зустрічається з досить типовими проблемами:

- відсутність достовірної інформації про терміни погашення зобов'язань компаніями − дебіторами;

- нерегламентована робота з простроченою дебіторською заборгованістю;

- відсутність даних про зростання витрат, пов'язаних зі збільшенням розміру дебіторської заборгованості і часу її оборотності;

- ігнорується оцінка кредитоспроможності покупців і ефективності комерційного кредитування;

- функції збору грошових коштів, аналізу дебіторської заборгованості і ухвалення рішення про надання кредиту розподілені між різними підрозділами [3, с. 207].

Аналіз дебіторської заборгованості складається з декількох етапів. До першого етапу належить оцінка фінансового стану та платоспроможності дебітора. Далі варто оцінити наявність власних коштів на підприємстві і виявити можливість вилучення певної грошової маси з обороту при здійсненні господарської діяльності.

Для об’єктивної оцінки дебіторської заборгованості варто провести аналіз її структури та складу, при цьому необхідно визначати тенденції змін заборгованості (відхилення) та реально оцінити фінансову ситуацію на підприємстві.

Наступним етапом можна вважати аналіз віку дебіторської заборгованості та визначення величини імовірності її погашення дебітором.

Також варто розрахувати співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованостей. Це дасть змогу проаналізувати варіант виникнення такої ситуації коли підприємство може розрахуватися з кредиторами за рахунок своєї дебіторської заборгованості. Причому більшість економістів схиляються до думки, що даний показник має знаходитись в межах 1. Таке співвідношення для підприємств є оптимальним.

Узагальнюючим показником даного аналізу є визначення коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості, розраховується як відношення відвантаженої продукції за реалізаційними цінами до середньої дебіторської заборгованості за аналізований період. Оборотність дебіторської заборгованості можна розрахувати у днях, як відношення кількості днів в аналізованому періоді (зазвичай це 365 днів) до коефіцієнта оборотності [4, c.125-126]

Ефективне управління дебіторською заборгованістю повинно ґрунтуватися на внутрішній кредитній політиці підприємства. Кредитну політику слід розглядати як стандартний набір процедур для того, щоб прийняти рішення з питань отримання кредиту, зокрема, на яких умовах, забезпечення дотримання умов кредиту та визначення умов надання знижки

Управлінські рішення щодо формування системи кредитних умов повинні враховувати: строк надання кредиту; його розмір; вартість наданого кредиту (система цінових знижок при здійсненні розрахунків на відповідних умовах).

Зрозуміло, якщо підприємство вимагає швидкої оплати за відвантажену продукцію, то зменшуються витрати на обслуговування дебіторської заборгованості, а також ризик виникнення безнадійної дебіторської заборгованості, одночасно збільшується дохідність і прибутковість підприємства. Однак реалізація підприємством такої агресивної політики щодо дебіторів у майбутньому призведе до зменшення покупців і, відповідно, доходності і прибутковості. І навпаки, надання економічно необґрунтованих знижок, чітко невизначені терміни кредитування у короткотерміновому періоді приведуть до збільшення обсягів продажів і доходу. Проте, у довготерміновому періоді така кредитна політика зумовить зростання безнадійної дебіторської заборгованості, збільшення витрат на повернення коштів, зменшення доходності і прибутковості.

Висновки. Склад дебіторської заборгованості впливає на фінансовий стан підприємства. Значне збільшення дебіторської заборгованості та її частки в оборотних активах може свідчити або про неефективну кредитну політику підприємства до покупців, або про збільшення обсягів реалізації, або про неплатоспроможність частини покупців. Зменшення заборгованості за рахунок скорочення періоду її погашення, а не за рахунок зменшення обсягів реалізації позитивно характеризує управління дебіторською заборгованістю. Аналіз показників, які характеризують стан дебіторської заборгованості за попередній період, дає змогу визначити основні завдання політики управління дебіторською заборгованістю.

Управління грошовими потоками передбачає облік руху коштів, аналіз потоків коштів та поширюється на основні аспекти управління діяльністю підприємства, серед яких значне місце займає дебіторська заборгованість. Поява великої дебіторської заборгованості призводить до зниження платоспроможності підприємства. Таким чином, важливим завданням управління грошовими потоками є ефективне управління дебіторською заборгованістю, яке спрямоване на оптимізацію обсягів дебіторської заборгованості та забезпечення її своєчасного повернення.

Література

1. Яструбський М. Я. Дебіторська та кредиторська заборгованість /

М.Я. Яструбський // Науковий вісник НЛТУ − 2011. − №21.4. − С. 276-281.

2. Шевчук В. А. Аудит дебіторської заборгованості / В. А. Шевчук. – К., 2009. – С. 124–126.

3. Лищенко О. Г. Управління дебіторською заборгованістю підприємства /

О. Г. Лищенко // Економічні науки. – 2010. − №6. − С. 204–209.

4. . Білик М. Д., Павловська О. В., Притуляк Н. М., Невмержицька Н. Ю. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 592 с.

5. Рибалко О. М. Деякі аспекти управління дебіторською заборгованістю / О.М. Рибалко // Економічні науки. − 2010. − №9/8 − С. 164-167.