Стоян М. В., Мустеца І.В.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Класифікація систем обліку

Система бухгалтерського обліку – логічний комплекс етапів вимірювання, обробки і передачі фінансової інформації про певний господарський суб’єкт, сформований на підставі плану рахунків заданої бази.

Виділяють 3 основні системи бухгалтерського обліку: британо – американську, континентальну, південноамериканську.

Британо – американська (англосаксонська) модель орієнтується на інформаційні запити інвесторів. Для функціонування цієї моделі в країні повинен бути розвинений фондовий ринок, а компанії не мають права завищувати інвестиційну привабливість (прибуток). Для цієї моделі не характерна тверда регламентація обліку. Ця модель в більшості країн пропонує використання принципів обліку за первісною вартістю. Більшість промислових підприємств країн англосаксонської моделі використовують постійну систему обліку запасів, яка базується на безперервному їх обліку (тобто все поточні зміни запасів сировини, незавершеного виробництва і готової продукції відображаються на рахунках відповідних запасів). У основу виділення рахунків для обліку витрат підприємства в англосаксонській системі обліку покладена функціональна ознака. Для цього застосовуються рахунки «Виробництво», «Виробничі накладні витрати», «Витрати на збут» і «Загальні адміністративні витрати» [2].

Дана модель характерна для таких країн як США, Канада, Нідерланди, Австралія, Багами, Барбадос, Бенін, Бермуди, Ботсвана, Венесуела, Гана, Ірландія, Кайманові острови, Кенія, Кіпр, Колумбія, Малайзія, Мексика, Нігерія, Нова Зеландія, Пакистан, Панама, Папуа-Нова Гвінея, Пуерто-Рико, Уганда, Філіппіни, Країни Центральної Америки, Ямайка [1].

Континентальна (франко-німецька або європейська) модель характерна для країн Європи, в яких існують тісні зв'язки компаній з банками і державою. Цим країнам властива жорстка податкова політика, тому система бухгалтерського обліку характеризується значною консервативністю. У континентальній моделі значний вплив на порядок складання звітності мають державні органи. Це можна пояснити пріоритетністю задачі держави зі збору податків. У основному країни з цією моделлю також керуються принципом незмінності первісної оцінки. Для цієї моделі обліку характерним є виділення двох автономних систем рахунків для цілей фінансового і управлінського обліку [2].

У системі рахунків фінансового обліку здійснюється періодичний облік запасів, витрати групуються за елементами (матеріали, зарплата, амортизація

і т. п.), а прибутки — за видами діяльності (основна, фінансова, надзвичайна), відображаються розрахунки з дебіторами і кредиторами, визначається загальний фінансовий результат.

У системі рахунків управлінського обліку ведеться постійний облік запасів, здійснюється калькулювання собівартості продукції і облік за центрами відповідальності, визначається фінансовий результат основної діяльності підприємства.

Рахунки фінансового і управлінського обліку не кореспондують між собою. Взаємозв’язок між ними досягається за допомогою спеціальних рахунків («Відображені запаси», «Відображені закупівлі», «Відображені витрати» і т. п.). На ці рахунки безсистемно (без бухгалтерських записів) переносяться дані фінансового обліку про елементи витрат і запаси, які потім перегруповуються для цілей управлінського обліку.

Дана модель характерна для таких країн як Австрія, Іспанія, Італія, Данія, Франція, Німеччина, Японія, Швейцарія, Швеція, Єгипет, Люксембург, Малі, Марокко, Норвегія, Португалія, Росія, Бельгія, Алжир, Ангола, Буркіна-Фасо.

Ключовий вплив у південноамериканській моделі на становлення бухгалтерського обліку в південноамериканських країнах надали інфляційні процеси. Тому відзначною характеристикою цієї моделі є метод коректування показників звітності з урахуванням зміни загального рівня цін. Поправка на інфляцію необхідна для забезпечення достовірності поточної фінансової інформації (особливо відносно довгострокових активів). Коректування звітності орієнтоване на потребі держави з виконання прибуткової частини бюджету [2].

Південноамериканська модель застосовується в країнах: Аргентина, Болівія, Бразилія, Парагвай, Перу, Уругвай, Чилі, Еквадор.

Отже, у кожної країни система бухгалтерського обліки відрізняється від інших країн. Та не зважаючи на ці відмінності, вистачає спільних характеристик для об’єднання їх у спільні моделі обліку.

Список використаних джерел:

1. Кочерга С. В., Пилипенко К. А. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах / С. В. Кочерга, К. А. Пилипенко – К.:Центр навчальної літератури, 2005.— 216с.

2. Краївська І. А. Облік у зарубіжних країнах / І. А. Краївська. – Харків: ХНАМГ, 2009. – 244 с.