Економічні науки. Облік та аудит

К.е.н. Шаровська Т.С.

Одеський національний економічний університет, Україна

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ЯК ОСНОВОПОЛОЖНИЙ ПРИНЦИП СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ

Як відомо, внутрішній ґрунтується на таких принципах: відповідальності, збалансованості, своєчасного повідомлення, відповідності контролюючої і підзвітної систем, комплексності, розподілу обов’язків, дозволу і ухвалення [1, с.40].

Ми вважаємо, що вкрай важливим є також принцип незалежності системи внутрішнього контролю: співробітники цієї служби мають бути незалежними від структурного підрозділу, що підлягає контролю.

Контроль здійснюється практично на всіх ланках вертикалі управління: від первинної до вищої, та навпаки (рис.1).

Власник підприємства, правління, рада директорів, збори акціонерів, економічні, технічні, технологічні служби і підрозділи управління підприємством, керівники виробничих і допоміжних цехів та їх підрозділів – дільниць, бригад тощо, всі вони у своїй діяльності так чи інакше здійснюють елементи контролю.

Іншими словами, обов’язки посадових осіб, керівників усіх рівнів управлінської ієрархії розповсюджуються, зокрема, на функцію контролю. Останнє стосується економічного контролю, як функції управління промисловим підприємством.

Для того, щоб вказана функція була дієвою, а управління – ефективним, контроль всередині підприємства повинен бути організований як окрема, відкрита, інформативно-комунікативна система зі зворотним зв’язком.

Можливість застосування системного підходу до впровадження такої системи досліджувалась та обґрунтована в багатьох наукових працях вітчизняних вчених [2; 3].

Зокрема, розглядаються два варіанти функціональних підсистем контролю: централізована та децентралізована [22, с. 360-370].

Автори мають рацію щодо переваг і недоліків розглянутих варіантів системи внутрішнього економічного контролю, а також щодо доцільності впровадження на промислових підприємствах систем внутрішнього економічного контролю на засадах функціональної децентралізації.

Із вдячністю приймаючи наукові надбання попередників, беручи їх за основу і продовжуючи розвиток економічної думки на теренах системного підходу, робимо спробу організації системи контролю підприємства.

За ознакою організаційної структуризації контроль є комплексною системою, в якій інтегровано принципово різні за притаманними їм властивостями системи – централізована та децентралізована.

Для ефективного управління замало владнати комплексну систему з узагальненням контролю на вищій ланці управлінської ієрархії. Потрібен також контроль у формі внутрішнього аудиту.

Тобто, система внутрішнього контролю буде мати декілька підсистем: підсистема внутрішнього аудиту, внутрішньовиробничого контролю та внутрішньогосподарського контролю (рис. 2).

Отже, для контролю інтегровано різні за організаційними формами системи.

У наш час достатньо науково обґрунтованій критиці піддаються різні за назвою поняття економічного контролю: господарський, економічний, внутрішньогосподарський, фінансово-господарський, управлінський, стратегічний тощо. Так, визначення внутрішньовиробничого, внутрішнього управлінського, внутрішньогосподарського контролю не підтримується проф. Максімовою В.Ф. у її дисертації [22, с.17].

Питання формалізації понятійного апарату є дійсно неоднозначним, дискусійним. Можна з різним ступенем доказовості формувати та відстоювати різні наукові точки зору, однак, у нашому випадку важливим є не стільки теоретично формальне і навіть не сутнісне визначення того чи іншого поняття, скільки його функціонально-змістовне наповнення.

Предмет нашого дослідження потребує саме такого, функціонально-змістовного наповнення у підході до визначення:

- внутрішнього аудиту – як підсистеми контролю, що здійснюється структурами вищої ланки управління;

- внутрішньогосподарського контролю – як підсистеми контролю, що здійснюється структурами середньої ланки управлінської ієрархії: службами, відділами, іншими підрозділами управління, різними за назвою та функціональною спрямованістю, але з однаковими ознаками системної ієрархії;

- внутрішньовиробничого – як підсистеми контролю, що здійснюється структурами виробничої, первинної ланки управління.

Наведемо якомога значні обґрунтування необхідності та доцільності виокремлення кожної з підсистем.

Окремі дискусії виникають з приводу внутрішнього аудиту на пересічних підприємствах [2, с.17].

Безперечно праві автори, котрі стверджують, що перебіг подій у світовій і вітчизняній економіці останніх років вказує на необхідність впровадження на кожному пересічному підприємстві цілісної системи внутрішнього економічного контролю [Там же]. Однак дозволимо собі не погодитись з ними в тому, що внутрішній аудит є застосовним лише в організаційно розгалужених структурах – корпораціях, об'єднаннях, підприємствах із складною організаційно-виробничою структурою.

Саме внутрішній аудит та його елементи повинні бути присутніми на всіх підприємствах. Однак, що стосується відношення до внутрішнього аудиту з боку керівництва, то ними не повністю розуміється як поняття, так і виконувані функції. З огляду на це, ми вважаємо за необхідне обґрунтувати, що саме вища ланка управління (рада директорів, наглядова рада, власник тощо) виконує функції внутрішнього аудиту.

На підприємствах не відсутні елементи внутрішнього аудиту, вище керівництво підприємств не знає, що воно саме, по суті справи, здійснює внутрішній аудит. Керівництво не є обізнаним у питаннях функцій внутрішнього аудиту взагалі та функцій власної діяльності також. Вони дають розпорядження, контролюють їх виконання, слідкують за планами, за виконанням своїх та проектних рішень, але вони не підозрюють, що вони якраз і здійснюють внутрішній аудит.

Тобто, вони і є внутрішніми аудиторами, навіть без відокремлення у службу, чого ми і не пропонуємо.

Стосовно дотримання одного з основних принципів, а саме – незалежності, то «незалежними» внутрішніми аудиторами є наступні суб’єкти контролю: власник, рада директорів, керівництво – вища ланка ієрархічної вертикалі управління. Вона як раз і виконує елементи внутрішнього аудиту, тобто робить загальний, незалежний контроль.

Згідно з основоположними принципами аудиту, серед яких можна виділити: незалежність, чесність, об’єктивність, конфіденційність та компетентність [4], можна зробити висновок, що наша вища ланка управління відповідає вимогам внутрішнього аудиту за всіма принципами.

Резюмуючи вищезазначене необхідно сказати, що суб’єктам контролю верхньої ланки ієрархії управління притаманні характеристики внутрішнього аудиту. Мова йде, перш за все, про ґрунтовний для аудиту принцип незалежності. У своїй контрольній діяльності вказані суб’єкти є незалежними від осіб, діяльність яких перевіряється та від об’єктів контролю. В результаті їх контрольної діяльності з’являються певні висновки, пропозиції та надаються відповідні рекомендації.

Відповідно, на середній ланці управління здійснюється, документально відображається та узагальнюється основний масив господарських операцій, що за логікою їх змістовного навантаження відповідає визначенню «внутрішньогосподарського контролю». У даному випадку може мати місце зауваження стосовно того, що суб’єктами контролю вищої ланки управління також здійснюється внутрішньогосподарський контроль. Так, керівництво функціонально здійснює певні процедури внутрішнього контролю, котрі є характерними для такої його форми, як внутрішній аудит.

Внутрішньовиробничий контроль функціонально розподілений між суб’єктами контролю первинної ланки ієрархії управління у відповідності до виробничих процесів. Безумовно, цей контроль можна підрозділити на технологічний, конструкторський тощо. Проте, у це питання ми не поглиблюємось. Нами розглядається господарський внутрішньовиробничий контроль.

Література:

1. Бурцев В. В. Внутренний контроль: основне понятия и организация проведения / Бурцев В. В. // Менеджмент в России и зарубежом. — № 4. — 2002. — С. 38—50.

2. Максімова В. Ф. Теоретичні та методологічні засади формування цілісної системи внутрішнього контролю в управлінні промисловим підприємством : дис... д-ра екон. наук: 08.06.04 / Валентина Федорівна Максімова. — О., 2006. — 581 с.

3. Петренко С. М. Інформаційне забезпечення внутрішнього контролю господарських систем : монографія / Петренко С. М. — Донецьк : ДонНУЕТ, 2007. — 290 с.

4. Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг: видання 2010 року, частина 1, 2 / Пер. з англ.: Ольховікова О.Л., Селезньов О.В., Зєніна О.О., Гик О.В., Біндер С.Г. - К.: Міжнародна федерація бухгалтерів Аудиторська палата України. - 2010.