Садекова А.М., Гей Г.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган – Барановського

МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ АУДИТОРСЬКОГО РИЗИКУ ЗГІДНО З МСА

На сьогоднішній день фінансова, підприємницька, господарська діяльності суб’єктів господарювання характеризуються наявністю цілої системи ризиків. Ці ризики насамперед пов’язані з відсутністю точної інформації щодо їх діяльності. Зі схожою проблемою також стикається аудиторська діяльність, якій властивий так званий аудиторський ризик. Він полягає в тому, що висновки аудитора про досліджені об’єкти можуть бути помилковими. Така помилка може призвести до неналежного виконання своїх зобов’язань перед клієнтами або фінансових втрат. Актуальність даної теми полягає в своєчасному виявленні такого ризику, що допоможе мінімізувати його негативні наслідки.

Питання, присвячені особливостям аудиторського ризику були висвітлені в роботах таких вчених як: Безпалова О.О., Калінська Т.А., Ярова Ю.Ю., Проскуріна Н.М., Селезньов О.В., Ольховікова О.Л., Гик О.В. та інші. Проте залишилися певні аспекти, які потребують додаткового розгляду.

З цього приводу, метою роботи є розгляд особливостей аудиторського ризику.

В економічній літературі немає чіткого визначення аудиторського висновку. Так, Безпалова О.О. трактує це поняття як оцінку ризику неефективності майбутньої перевірки аудитором, який у своєму висновку вказав те, що бухгалтерська звітність клієнта достовірна, а в дійсності ж у ній можливі суттєві помилки і пропуски, які не потрапили у поле зору аудитора [1, c. 31]. В свою чергу Калінська Т.А. визначає ризик як об’єктивно-суб’єктивну категорію, яка відображає міру (ступінь) досягнення ймовірного результату або відхилення від цілей з урахуванням впливу контрольованих і неконтрольованих факторів [2, c. 40]. Аналізуючи ці поняття, можна дійти висновку про незначну їх відмінність.

Аудиторський ризик можна поділити на властивий ризик, ризик контролю, ризик невиявлення помилок [3, 70]. Обчислюється аудиторський ризик за моделлю, що була запропонована Американським інститутом дипломованих суспільних бухгалтерів (АІСРА), яка має такий вигляд: AР = ВР X РК X РН, де AР – аудиторський ризик (Audit risk); ВР – внутрішній (власний) ризик (Inherent risk); РК – ризик контролю (Control risk); РН – ризик невиявлення (Detection risk).

Згідно нової редакції МСА 200 «Мета і загальні принципи, регулюючі аудит фінансової звітності», керівництво економічного суб'єкта зобов'язане нести відповідальність за виявлення бізнес-ризиків і вживання адекватних заходів для їх нейтралізації. Аудитор повинен враховувати тільки ті бізнес-риски, які можуть вплинути на бухгалтерську (фінансову) звітність. В той же час бізнес-ризики хоча і пов'язані з ризиками істотних спотворень результативних показників фінансово-господарської діяльності, що розкриваються в бухгалтерській (фінансовою) звітності, все ж не тотожні їм [4]. Поняття аудиторського ризику і відповідних його компонентів (невід'ємного ризику, ризику засобів контролю і ризику невиявлення), будучи найважливішими концептуальними принципами аудиту економічних суб'єктів, в новій редакції не зазнали змін. Проте в новій Збірці стандартів з'явився абсолютно новий компонент аудиторського ризику – ризик істотних спотворень звітності, під яким розуміється вірогідність існування в бухгалтерській (фінансовою) звітності істотних спотворень ще до початку аудиту. Іншими словами, цей компонент можна трактувати як сукупний показник невід'ємного ризику і ризику засобів контролю. МСА 200 допускає застосування моделі, яка виражає загальний зв'язок усіх компонентів аудиторського ризику в математичному виді і термінології [4]. МСА 315 «Розуміння суб'єкта і його оточення і оцінка ризиків істотного спотворення» рекомендує аудиторові при оцінці ризику істотних спотворень бухгалтерської (фінансовою) звітності акцентувати увагу на фінансовій інформації. При цьому аудитор повинен враховувати події і умови, які прямо або побічно вказують на ризики істотних спотворень вказаної звітності.

Для виявлення ризиків істотних спотворень бухгалтерської (фінансовою) звітності на рівні сальдо рахунків, класів операцій і розкритої в бухгалтерській (фінансовою) звітності інформації аудитор повинен: оцінити ризики в процесі знайомства з бізнесом економічного суб'єкта і його зовнішнього оточення, включаючи відповідні засоби контролю, які відносяться до ризиків на рівні сальдо рахунків, класів операцій і розкритої інформації в бухгалтерській (фінансовою) звітності; встановити зв’язки виявлених ризиків з характером можливих спотворень; оцінити міру значущості ризиків, тобто чи можуть вони привести до істотних спотворень; оцінити вірогідність істотних спотворень бухгалтерської (фінансовою) звітності [5]. Для оцінки ризиків МСА 315 вимагає від аудитора виявляти важливі ризики, які припускають спеціальних аудиторських дій. Визначення цих ризиків засноване на професійному судженні аудитора [5].

Таким чином, в сучасних умовах господарювання будь-яка діяльність супроводжується певними ризиками. Не є винятком і аудиторська діяльність, яка в процесі планування проведення перевірки повинна забезпечити своєчасну ідентифікацію можливих ризиків, здійснити їх оцінку і вжити певні заходи щодо мінімізації їх впливу. Аудиторський ризик містить три основних елементи: власний ризик, ризик контролю, ризик не виявлення єдиного підходу до назви яких немає.

Література

1. Безпалова О.О. Аудиторський ризик: сутність та оцінка // Управління розвитком. – 2011. – №2. – С. 31 – 35.

2. Калінська Т.А. Класифікація ризиків аудиторської діяльності // Управління розвитком. – 2012. – №3. – С. 40 – 46.

3. Ярова Ю. Ю. Управління ризиком аудиторської діяльності // Облік і аудит. – 2012. – №4. –С. 69 – 74.

4. Международный стандарт аудита (МСА) 200 «Цель и общие принципы, регулирующие аудит финансовой отчетности». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://online.zakon.kz/Document/?doc_id=30208656.

5. Международный стандарт аудита 315 «Знание субъекта и его среды, оценка рисков существенных искажений». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://online.zakon.kz/Document/?doc_id=30207830.