Венетуліс Т.А. , к.т.н., професор кафедри обліку і аудиту ДВНЗ «НГУ»

Куц Н.В. магістр кафедри обліку і аудиту ДВНЗ «НГУ»

Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів

Малоцінні та швидкозношувані предмети – один з головних компонентів діяльності будь-якого підприємства, організації, установи чи компанії.

Без малоцінних та швидкозношуваних предметів сьогодні не може здійснюватися практично жоден господарський процес.

Стан МШП підприємства багато в чому визначає рівень його запасів, в певній мірі опосередковано впливає на якість виробленої продукції, наданих послуг, виконаних робіт, а також продуктивність праці.

МШП відносяться до оборотних активів і включаються до складу запасів у фінансовій звітності. Наявність МШП на підприємстві обумовлює, в першу чергу, необхідність ведення їх обліку та здійснення належного їх аналізу.

Бухгалтерське «життя» будь-якого об’єкту МШП на конкретному підприємстві складається з певних етапів: надходження, утримання (зберігання, експлуатації) та вибуття. Але зарахуванню об’єктів МШП на баланс передує їх визнання, класифікація та оцінка. Усі ці етапи без виключення повинні супроводжуватися надійними та правильно оформленими первинними документами.

Недбалий облік призводить до втрати інформації про МШП як активів підприємства, зокрема їх вартісну оцінку, натурально - кількісний склад. Необ’єктивне завищення або заниження вартості активів, до складу яких входять і МШП, призводить до спотворення реального фінансового стану підприємства, його господарських та фінансових можливостей, а отже спричиняє невиправдані втрати грошових коштів внаслідок заниження чи завищення показнику прибутку. До того ж, відсутність реальної інформації не дає можливості розробляти адекватні програми заходів з метою підвищення ефективності використання наявних виробничих та фінансових ресурсів господарюючого суб’єкта.

Відсутність належного обліку МШП також досить часто стає причиною майнових та фінансових втрат підприємств, зокрема розкрадання майна.

Відсутність належного економічного аналізу МШП також є причиною незабезпеченості господарюючого суб’єкта певними їх видами в необхідній мірі, неефективного їх збереження та експлуатації, нераціонального використання.

Перш ніж розробити і впровадити в дію програму свої діяльності, керівництву компанії необхідно отримати інформацію щодо наявних господарських ресурсів, в тому числі і МШП проаналізувати її, виявити основні тенденції.

Та все ж таки існує ще багато невирішених і дискусійних питань стосовно обліку МШП та практично відсутня конкретна методика та організація їх аналізу. В жодному літературному джерелі немає детального проведення окремо аналізу МШП.

Відповідно до П(С)БО 9 придбані (отримані) МШП зараховуються на баланс по первісній вартості.

Не включаються в первісну вартість МШП, а відносяться до витрат того періоду, у якому вони були здійснені (установлені):

– наднормативні втрати і нестачі МШП;

– відсотки за користування позиками;

– витрати на збут;

– загальногосподарські й інші подібні витрати, безпосередньо не зв'язані з придбанням і доставкою МШП і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

Для обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів призначений однойменний рахунок 22. По дебету цього рахунка відображаються за первісною вартість визначеною підприємством, придбані (отримані) або виготовлені МШП. По кредиту відображається за обліковою вартістю відпуск МШП в експлуатацію (і відповідно по дебету рахунків 23, 91 - 93), а також їх реалізація, передача у виробництво, списання недостач і втрат від псування.

МШП, що надійшли на склад підприємства, числяться на зберіганні у матеріально відповідальних осіб. Аналітичний облік МШП ведеться за місцями зберігання, видами предметів або однорідними групами, які формуються підприємством виходячи з його потреб.

В експлуатацію МШП передаються на підставі накладної (відомості, акта). Згідно з ПКУ вартість переданих в експлуатацію МШП виключається зі складу активів (списується з балансу). При цьому підприємство зобов'язане організувати оперативний облік МШП у кількісному вираженні. Ведеться він за місцями експлуатації та відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання.

Для ведення кількісного обліку використовуються відомості довільної форми, де перелічуються МШП, отримані кожним працівником. Якщо на підприємстві великий штат, у відомості вказуються структурні підрозділи і відповідальні працівники, які отримують МШП і видають їх іншим працівникам під підпис.

Якщо МШП, придатні до подальшого використання, повертаються на склад, вони прибуткуються по дебету рахунка 22 і кредиту субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

Для документального оформлення операцій, пов'язаних із рухом МШП, застосовуються типові форми первинних документів [3].

За наявності податкової накладної постачальника підприємство має право формувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні МШП.

У разі продажу МШП доходи від реалізації належать до складу валового доходу платника податків. При цьому суми ПДВ, нараховані на вартість продажу, включаються до податкових зобов'язань продавця.

Вартість виданого спецодягу (у т.ч. замість зношеної не з вини працівника) не обкладається ПДФО і не відображається у формі № 1 ДФ.

Дані обліку відображаються в бухгалтерських регістрах: Журнал 3 (розділ 1, Ш), Журнал 1, Журнал 5 (розділ Ш), Журнал 6.

Виділяються основні завдання присвячені питанню контролю за обліком та використання МШП на підприємстві:

– перевірка організації складського господарства, стану збереження малоцінних та швидкозношуваних предметів;

– перевірка обліку придбання та витрачання малоцінних та швидкозношуваних предметів;

– встановлення законності проведених операцій з малоцінними та швидкозношуваними предметами;

– визначення правильності віднесення витрат до складу витрат з виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг);

– оцінка системи внутрішнього контролю за використанням малоцінних та швидкозношуваних предметів у виробництві послуг;

– визначення правильності синтетичного та аналітичного обліку витрат на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг),які включаються до собівартості;

– оцінка повноти та правильності відображення господарських операцій із малоцінних та швидкозношуваних предметів в бухгалтерському обліку та звітності.

Що стосується шляхів вдосконалення ведення обліку та аналізу то особливу увагу слід приділити раціоналізації системи контролю за збереженням МШП.

Даний контроль здійснюють такими методами:

1) через систему матеріальної відповідальності - укладанням договорів з працівниками, які мають доступ та оформляють документи, пов’язані з рухом матеріальних цінностей;

2) документальне оформлення всіх операцій руху матеріальних цінностей (прийняття, відпуск, списання);

3) затвердження окремим наказом посадового списку осіб, що мають право підписувати документи з прийняття, відпуску та списання матеріальних цінностей;

4) налагодження складського господарства;

5) проведення інвентаризацій.

Таким чином, бухгалтер має можливість уважно стежити за рухом і зберіганням матеріальних цінностей, так як основою такого контролю є первинна документація [3,4].

Список використаних джерел:

1. Основні засоби. Нематеріальні активи. МШП. // Баланс. Бібліотека бухгалтера. - 2005. - № 2. - С. 4 - 92.

2. Бабіч В.В., Сагова С.В. Фінансовий облік (облік активів): Навчальний посібник. — К.: КНЕУ, 2006. — 282 с.

3. Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік Підручник. - 3-тє вид., перероб. і доп. К.: ЦНЛ, 2009. – 670 с.

4. Бухгалтерський облік в Україні. Навч. посібник. За ред. Р.Л.Хом’яка, В.І.Лемішовського. – 7-ме вид., доп. і перероб. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», «Інтелект-захід», 2008. – 1224 с.