“Экономические науки”\ 7.Учет и аудит.

Алфімова Г.І. Сухарева Л.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Формалізація розробки стратегії аудиту

У практиці господарської діяльності практично щодня доводиться приймати різного роду рішення. Умовою прийняття раціональних рішень є володіння повною інформацією про предмет рішення і його наслідки. Однак інформація, як і інші економічні ресурси, практично завжди обмежена, тому більшість рішень приймається в умовах неповної, неточної чи суперечливої інформації, тобто в умовах невизначеності (неповної визначеності) [6, c.512].

Мета статті: обґрунтування важливості розробки загальної стратегії аудиту для його подальшого планування і здійснення.

В основу обґрунтування покладено метод формалізації, як прояв формальної методології. Дослідження виконувалось на основі вивчення думок і суджень науковців і фахівців щодо проблем організаційного забезпечення процессу аудиторської діяльності.

Під невизначеністю слід розуміти неможливість оцінки майбутнього розвитку подій, як з погляду імовірності їх реалізації, так і з погляду масштабів і виду їхнього прояву. Наслідком прийняття рішень в умовах неповної визначеності є загроза відхилення фактичних результатів від запланованих, тобто ризик.

Проведення аудиту завжди супроводжується певним ризиком. Тому аудитор повинен чітко оцінити такий аудиторський ризик, усвідомити його сутність і складові частини, визначити його максимально допустимий рівень. Це дуже важлива проблема, оскільки від розв'язання її в значній мірі залежить якість наданих аудиторських послуг.

Здійснення будь якого процесу відповідно постійно-зростаючим вимогам до якості не можливо без ретельного планування. Не виключенням є і аудит. Планування аудиту створює впевненість в тому, що аудит виконано відповідно до вимог міжнародних стандартів, отже від якості планування залежить якість реалізації всього процесу аудиту. Одним із важливіших етапів планування є розробка аудиторської стратегії, яка допомагає визначити основні напрямки роботи аудиторів [2].

Останні дослідження в області планування, знайшли висвітлення в наукових працях вітчизняних вчених М.Білухи, П.Хомина, В. Рудницького, Н.І. Дороша, М.Кужельного, та інших (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Аналіз останніх досліджень в області планування

№	Аналіз останніх досліджень в області планування	Автор
1.	В данній роботі розглядалися: 1) принципи та етапи планування аудиту; 2) попереднє планування; 3) розробка загального плану аудита; 4) програма аудиту.	М.Білуха [8, с. 126]
2.	У монографії розглянуті зміст аудиторського процесу, його стадії та етапи, планування аудиту, інформаційне забезпечення процесу аудиту.	В. Рудницький [9, с. 198]
3.	В цій роботі йдеться про: 1) структуризація аудиторського процесу, основні етапи та послідовність виконання аудиторських робіт; 2) розробка стратегії планування аудиторської перевірки; 3) організація процесу аудиту; 4) використання принципу суттєвості в аудиті.	Н.І. Дорош [10, с. 456]
4.	Розглядаються такі питання: 1) призначення і принципи планування аудиту; 2) зміст попереднього планування аудиту; 3) принципи підготовки спільного плану і програми аудиту; 4) підготовка та складання загального плану аудиту; 5) підготовка та складання програми аудиту.	М. Кужельний [11, с. 501]

Згідно з МСА 300, під плануванням аудиту варто розуміти розробку загальної стратегії виконання завдання і плану аудиту для зменшення аудиторського ризику до припустимо низького рівня [2]. Однак деякі автори пропонують своє розуміння під цим поняттям (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Аналіз поняття планування аудиту

Поняття	Значення	Автор
Планування аудиту	це складний процес, який допомагає аудитору сконцентрувати увагу на найважливіших напрямках перевірки, найкращим чином організувати свою роботу та роботу асистентів, а також дає можливість здійснювати контроль виконання аудиторських процедур у період перевірки з метою вчасного коригування планових завдань.	Парушина Н. В [3, c. 201].
Планування аудиту	це розробка загальної стратегії та деталізованого підходу щодо характеру, строків і масштабу аудиторської перевірки.	Суворова С. П. [4, c. 402].
Планування аудиту	це розробка оптимальна стратегії і тактики проведення аудиту з урахуванням конкретних індивідуальних особливостей кожної аудийованої особи від того на скільки ретельно сплановано аудит залежить не тільки репутація аудитора, а й раціональне використання ресурсів підприємства, мінімізація витрат, ризик не визначення помилок у фінансовій звітності користувача аудиторських послуг.	Романов А.Н., Одинцов Б.Е. [5, c. 152].

Продовження таблиці 1.2

Поняття	Значення	Автор
Планування аудиту	це процес, який ґрунтується на попередньому вивченні особливостей діяльності об'єкта аудиту та передбачає збір та аналіз інформації про правове забезпечення фінансово-господарської діяльності об'єкта аудиту, систему управління, зокрема організацію внутрішнього контролю, та досягнення об'єктом аудиту визначених цілей і завдань або набуття кращого досвіду діяльності інших суб'єктів господарювання.	Рогуленко Т.М [6, c. 512]
Планування аудиту	це сукупність щодо вибору варіанту, який дозволяє досягти проведення перевірки найкращим (оптимальним) чином з точки зору обраного критерію, тобто вибору стратегії і тактики проведення перевірки, вибору видів, обсягів і послідовності проведення аудиторських процедур.	Рудницький В.С. [10, c. 192].
Планування аудиту	це складний процес, який допомагає аудитору сконцентрувати увагу на найважливіших напрямках перевірки, найкращим чином організувати свою роботу та роботу асистентів, а також дає можливість здійснювати контроль виконання аудиторських процедур у період перевірки з метою вчасного користування планових завдань.	Піча Ю.В. [8, c. 106]

Аналізуючи сучасне поняття дефініцій «план», «планування», «план аудиту» ми прийшли до висновку, що планування аудиту – це виокремлення найважливіших сфер аудиту з метою виявлення потенційних проблем фінансової звітності клієнта за для виконання робіт з аудиту із дотриманням відповідних вимог якості на підставах оптимізації витрат, що дозволяє визначитись із необхідними аудиторськими процедурами, раціонально розподіляти роботу серед учасників аудиторської групи та координувати роботи з аудиту.

Адекватне планування допомагає забезпечити:

1) приділення належної уваги важливим областям аудиту;

2) встановлення можливих проблем і їх своєчасне рішення;

3) належну організацію і управління угодою з аудиту з метою його ефективного виконання;

4) належний розподіл роботи серед членів команди за проектом.

У ході планування аудитор розробляє загальну стратегію виконання завдання з аудиту, на основі якої, формуються меморандум планування і детальний план аудиту.

Загальна стратегія аудиту встановлює масштаб, терміни і напрямок аудиту, а також регулює розробку більш детальних планів аудиту. Розробка загальної стратегії аудиту включає в себе:

1. Визначення характеристик угоди, що встановлюють її масштаб, наприклад, використовувана основа подання фінансової звітності, галузеві вимоги до звітності і розташування компонентів суб'єкта;

2. Визначення цілей звітності за угодою для планування строків аудиту і характеру необхідних повідомлень, наприклад, строки подання проміжної та остаточної звітності, дати інформування керівництва суб'єкта і осіб, наділених керівними повноваженнями;

3. Розгляд важливих факторів, що визначають напрями дій команди за проектом [12, с.436].

Важливим є те, що загальна стратегія аудиту повинна розроблятися лише після того, як аудитор дослідить та задокументує систему внутрішнього контролю підприємства і дасть оцінку ризику суттєвих викривлень на рівні фінансових звітів і на рівні тверджень за класами операцій, залишками на рахунках та на рівні розкриття інформації.

Таким чином, результатом визначення загальної стратегії аудиту є меморандум попереднього планування, який у процесі його подальшого уточнення є своєрідним організаційним каркасом подальшої аудиторської перевірки.

Отже, важливість розробки аудиторської стратегії пояснюється тим, що вона :

- допомагає аудитору встановити характер, час та обсяг ресурсів необхідних для виконання завдань за умови завершення аудиторських процедур з оцінки ризиків;

- дозволяє визначитися з необхідністю ресурсів для конкретних аспектів аудиту, наприклад залучання експертів для вирішення найбільш складних питань;

Після визначення загальної стратегії аудиту аудитор розробляє детальний план аудиту, де розглядає питання, які були ідентифіковані у меморандумі аудиту. При цьому аудитор орієнтується на досягнення поставленої мети на початку планування на основі використання визначених для цього ресурсів.

Література

1. Закон України «Про аудиторську діяльність», затверджений ВРУ від 22.04.93р. № 3125-XII. Режим доступу < http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3125-12 >

2. Міжнародний стандарт аудиту 300 «Планування аудиту фінансової звітності» від [Електронний ресурс]/ - Режим доступу: <http://online.zakon.kz/Document/?doc_id=30207825.>

3. Парушина Н. В. Аудит: Підручник. – К: Центр учбової літератури, 2012. – 201с.

4. Суворова С. П., Новіков І.Т., Рагуліна І.І. Аудит: організація і методика: Навчальний посібник – К.: Алерта, 2010. – 402 с.

5. Романов А.Н Аудит: теорія і практика застосування міжнародних стандартів: навчальний посібник. – [2-ге видання]. – Львів: «Магнолія 2006»,2013.– 152 с.

6. Рогуленко Т.М Тлумачний словник економіста; за ред. проф. С.М. Гончарова. – Київ: «Центр учбової літератури», 2009. – с. 512

7. Піча Ю.В. Аудит [Текст] / Піча Ю.В. – К.: Знання: КОО, 2011. – 106 с.

8. Білуха М.Т. Основи наукових досліджень: Підручник.- К.: Вища шк., 1997.- 126 с

9. Рудницький В.С. Аудит: методологія і організація [Текст] / Рудницький В.С – К.: Знання: КОО, 2001. – 192 с.

10. Н.І. Дорош Аудит теорія і практика [Текст] / Н.І. Дорош. – К.: Знання: КОО, 2011. – 456 с.

11. М. Кужельний Аудит: Навчальний посібник, - К.: Центр учбової літератури, 2008. – 501 с.

12. Аудит: навч. посіб. для студ. спец. 6.03050901 «Облік і аудит» ден. і заоч. форми навчання / М-во освіти і науки України, ДонНУЕТ ім. Михайла Туган-Барановського, Каф. контролю і аналізу господ. діяльн.; Сіменко І.В., Сухарева Л.О., Я.І., Борисенко М.В., Садекова А.М., Іваніна О.О., Шухман М.Е. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2012. – 436 с.