Історія/1. Вітчизняна історія

Салій Ольга

студентка І курсу

(науковий керівник – к.і.н. Лановюк Л.П.)

Національний університет біоресурсів і природокористування України,

Україна (м.Київ)

ПЕРЛИНА КИЄВА – ГОЛОСІЄВСЬКИЙ РАЙОН

Київ – столиця України, одне з найбільших і найстаріших міст Європи. Заснований Київ наприкінці 5 століття – початку 6 століття. Був столицею полян, Русі, Української Народної Республіки, Української Держави та Української Радянської Соціалістичної Республіки. Також був адміністративним центром однойменного князівства, литовсько-польського воєводства, козацького полку, російської губернії, радянської округи, німецької генеральної округи та радянської області.

Територія міста Києва поділена на 10 адміністративних районів, серед яких й Голосіївський. Голосіївський район утворився у жовтні 2001 р. в результаті адміністративно-територіальної реформи на базі Московського району (створений у 1921 р.). Голосіївський район найбільший за площею міста Києва – 156,36 кв. км, або 0,1564 тис. кв. км, що складає 18,7 % від загальної площі м. Києва. Протяжність району: з півночі на південь – 26,1 км; зі сходу на захід – 16,5 км. Розташований у південно-східній частині міста Києва [1].

Ще у сиву давнину в Голосієво селилися люди. Свого часу ця місцевість належала Києво-Печерській Лаврі. У першій половині XVII ст. Київський митрополит Петро Могила заснував тут монастир, так званий скит, який став дачною резиденцією церковної знаті. У XVIII ст. на території цього великого лаврського господарства заклали прекрасний сад. Дерева посадили так, що вони нагадували план великої лаврської церкви. Поблизу стародавньої монастирської оселі в лісі з’явилося двоє селищ із садками та пасіками – Велика й Мала Горіхуватка.

Існує декілька легенд виникнення назви місцевості Голосієво. За однією з них – у лісових хащах, під час татарської навали, ховався київський люд і з болем спостерігаючи, як палають їхні оселі, в розпачі голосив та оплакував загибель близьких. Звідси й назва – Голосієво. За іншою – назва походить від слів «голий» і «сіяти». Очевидно, йдеться про культурні насадження, які були «посіяні на голому місці» серед дикого лісу під час заснування тут літньої резиденції київських митрополитів.

Перша згадка про Голосієво, як володіння Києво-Печерської Лаври, датується 1541 р. У грамоті царя Петра Олексійовича за 1720 р. значиться «Голосіїв ґрунт». В описі Київського намісництва 1770-1780 рр. зафіксована слобідка при Голосіївському монастирі. Вже у XVІII-XIX століттях вживаються в документах назви «хутір Яровці, він же називаємий Голосіївський і Палатницький» [2].

Забудова території Голосіївського району почалася в 30-х роках XIX століття. Маленькі хати, розташовані вздовж Васильківського шляху (нині Червоноармійська вулиця) і біля річки Либідь, утворили частину міста, яку називали Нова Забудова. На території, що прилягає до кондитерської фабрики, в той час було розташоване село Деміївка, яке лише на початку ХХ століття злилося з містом.

У 1925-31 рр. на мальовничих пагорбах Голосієво звели величний комплекс споруд сільськогосподарського інституту (нині – Національний університет біоресурсів і природокористування України). Автор проекту, архітектор Д.Дяченко, відтворив у цих будівлях характерні форми українського бароко, надавши їм національного колориту.

Через Голосієво проходила одна із ліній героїчної Київської оборони 1941 р.

Значну частину Голосіївського району складає Голосіївський ліс. Його площа перевищує 4 тисячі гектарів . Це один із найбільших внутрішньоміських лісових масивів у Європі Незважаючи на те, що в роки Великої Вітчизняної війни ліс був практично знищений, зустрічаються окремі екземпляри дубів віком 200-300 років. Особливу привабливість лісу надає каскад з природних озер (Дідорівка і Синє) і штучних ставків (Спортивне , Гниле і Митькина). У парковій частини Голосіївського лісу (т.з. Голосіївський парк ім. М.Рильського) розташувався каскад Оріхуватських ставків. У Голосіївському лісі знаходяться Свято-Покровська Голосіївська Пустинь Києво-Печерської Лаври, Центральна астрономічна обсерваторія АН України, Національний Виставковий центр України (колишня ВДНГ), музей народної архітектури та побуту України. У південній частині Голосіївського району знаходиться лісовий масив Конча-Заспа з великою кількістю озер і заток. Також до Голосіївського району відносяться місцевості Жуків острів і Острів Водників [3].

У місті Києві є багато прекрасних, мальовничих куточків, які неймовірно прекрасні, серед них і чарівні місцини Голосіївського району.

Література:

1. Кудрицький А. Київ. Енциклопедична довідка. – К., 1999.

2. Климовский С. Где, когда и почему возник Киев? – К., 2012.

3. Мельничук Г., Калашников А. Киев. Энциклопедия туриста краеведа. – К., 2013.