Педагогічні науки/1.Дистанційна освіта

Щупак К.Є.

Науковий керівник: Шершньова Г.В., к.е.н.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Проблеми та перспективи дистанційного навчання в Україні

Розвиток концепції становлення інформаційного суспільства вимагає суттєвих змін у системі професійної підготовки майбутніх фахівців з урахуванням прийдешніх змін у суспільному розвитку на базі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) і широкого спектру програмних ресурсів. Використання ІКТ в навчанні не змінює підходи до навчання, освітню основу, але кардинально змінює технологію навчання. ІКТ виступають в ролі каталізаторів зміни методичних основ. Тим самим, сучасна педагогічна наука дистанційному навчанню (ДН) приділяє досить велику увагу у зв'язку зі зростаючими вимогами в рівні доступності освіти, її оперативності, широти способів і засобів інформаційного спілкування, обміну та пошуку інформації.

Метою даної роботи є визначення основних проблем дистанційної освіти та перспективи її розвитку.

Дистанційне навчання (ДН) - навчання, при якому всі або більша частина навчальних процедур здійснюється з використанням сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій при територіальної роз'єднаності викладача і студентів [2].

Саме поняття "дистанційне навчання" було сформульовано такими ученими, як М. Томпсон, М. Мур, А. Кларк і Д. Кіган. Кожен з цих авторів підкреслював окремий аспект цього методу. І тільки Десмонд Кіган зробив спробу об'єднати більшість визначень і на цій основі сформулював такі важливі особливості і характеристики дистанційного навчання:

розділення викладача і учня в часі або просторі, або ж в часі і в просторі одночасно;

визнання навчальним закладом: процес навчання визнається або сертифікується якою-небудь освітньою установою або організацією. Такий тип навчання відрізняється від самонавчання - власними силами, без офіційного визнання з боку навчального закладу;

використання значної кількості технічних засобів (друкарських, аудіо- і відеозаписів або комп'ютерів), що об'єднує викладачів та студентів і забезпечує донесення змісту навчального курсу до користувача тощо [3].

Дистанційна освіта розвивається дуже швидко, і для України є перспективною формою вищої освіти. На сучасному етапі розвитку системи дистанційної освіти в Україні стає надзвичайно актуальним. Причина такої успішності криється в масовій перепідготовці та підготовці кадрів.

Головними перевагами дистанційного навчання є: доступність всім верствам населення; відсутність необхідності відвідувати лекції та семінари; демократичний зв'язок "викладач - студент"; комплексне програмне забезпечення; провідні освітні технології; індивідуальний процес навчання; гнучкі консультації.

Згідно з деякими дослідженнями, в Україні близько 30% навчальних закладів заявили про те, що вже мають або планують організувати навчання в режимі дистанційного навчання. Однак найчастіше за цим стоїть звичайна заочна форма навчання [1].

Незважаючи на те, що Україна переживає перехідний період від недорозвиненої телекомунікаційної країни до країни з високим рівнем розвитку телекомунікакацій, кількість потенційних студентів, здатних використовувати можливості мережі Інтернет, досить велика вже сьогодні і росте досить швидко. Тому організація і впровадження дистанційної форми освіти є своєчасним і можливим для вищих навчальних закладів України.

Розвитку дистанційної освіти в Україні перешкоджає ряд проблем, серед яких: відсутність гарного матеріально-технічного забезпечення центрів ДН, обмежені можливості зв'язку, низьке матеріальне стимулювання викладачів, відсутність чітко вироблених стандартів і угод, проблеми, пов'язані з сертифікацією.

Внаслідок вищевказаних проблем, дистанційна освіта в Україні має ряд характерних особливостей. Найбільш великими залишаються центри ДН, створені на базі інститутів і університетів. При цьому, спектр пропонованих дистанційних курсів у великій мірі залежить від спеціалізації конкретного університету. Більшість пропонованих дистанційних курсів являють собою текстовий матеріал з тієї чи іншої дисципліни, що іноді супроводжується контроль-питаннями за темами курсу, розміщений на сайті центру ДН. Взаємодія студентів з викладачем курсу переважно організовується за принципом листування електронною поштою [1].

На даний момент найбільш актуальна задача розробки спеціалізованої пошукової системи, яка сприяла б просуванню послуг дистанційної освіти, пропонованих українськими центрами ДН, яка змогла б спростити пошук щодо ДН для зацікавлених користувачів і дозволила найбільш точно відобразити стан дистанційної освіти як в Україні, так і в інших регіонах.

Література:

1. Дистанційна, освіта/ Освітній портал [Электронный ресурс]. Режим доступа: http ://www. osvita. org.ua/distance/

2. Э.М. Хабибулина. Дистанционное обучение :основные термины, принципы и модели/ Социальная сеть работников образования [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://nsportal.ru/vuz/pedagogicheskie-nauki/library/distantsionnoe-obuchenieosnovnye-terminy-printsipy-i-modeli

3.Вступ до відкритого та дистанційного навчання/ Освітній портал [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.osvita.org.ua/distance/intro/

4. В. М. Кухаренко. Дистанційне навчання: Умови застосування/ Кухаренко В. М., Рибалко О. В., Сиротенко Н. Г Дистанційний курс: Навчальний посібник. 3-є вид./За ред. В. М. Кухаренка. - Харків: НТУ "ХПГ, "Торсінг", 2002. - 320 с.