педагогические науки / проблемы подготовки специалистов

Резван Оксана Олексіївна

к. пед. н., доцент, докторант Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди

РЕФЛЕКСІЯ ПРОФЕСІЙНИХ ДОМАГАНЬ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ

Поняття «професійні домагання особистості» було досліджено у багатьох наукових працях. Зокрема, науковцями виділялись їхні окремі характеристики: зв’язок із психофізіологічними особливостями особистості (Л. Виготський); опора на внутрішні прагнення особистості (Г.Хекхаузен); завчасне моделювання власного професійного майбутнього (К.Абульханова-Славська); різновид життєвих домагань, що пов’язані з певним рівнем соціальних і професійних досягнень (Т.Титаренко) тощо. Зокрема, К. Абульханова-Славська та І. Бех доводять, що професійні домагання та їх самооцінка є складовими структури самосвідомості особистості, які представляють «Я-образ» соціального, життєвого й професійного самовизначення суб’єкта. Усвідомлення свого «Я» та ставлення до самого себе відбивають «домагання» особистості, завдяки чому розкриваються можливості пояснення її цілеспрямованості, механізмів активності (мотиви, бажання, потяги, прагнення, проекти, плани, змісти, прогнозування та ін) у досягненні певного у різних видах діяльності соціально-професійного статусу [1, 2.].

У дослідженні Т. Титаренко та І. Лебединської життєві домагання пов’язуються із рефлексією набутого досвіду та ієрархізацією нових життєвих цілей. Науковці визначають, що, оскільки рефлексивна функція спрямована на створення власної історії, історії свого життя, історії все більш комфортного, зручного життєвого світу, то сьогоднішні життєві домагання обов’язково переінтерпретовують вчорашні враження, вчинки, події, розставляючи власні акценти. І це нове бачення пережитого має зворотний вплив на сьогодення, відбиваючись у нових абрисах світопобудови. [4].

У дослідженнях сучасних молодих науковців професійні домагання розглядаються з огляду на процес професійного самовизначення (О. Грабчак, Л. Федун). Так, у дисертаційному дослідженні О. Грабчак професійні домагання розглядаються як «різновид життєвих домагань особистості, які за своєю ієрархією є вторинними, набуваються у процесі соціалізації, характеризуються наполегливим прагненням досягти успіху і визнання у певному виді професійної діяльності та уособлюють той ступінь професійних, особистісних, соціальних досягнень, які людина прагне реалізувати в майбутньому» [3, с. 12]. Автор зауважує, що, оскільки професійні домагання є інтеріоризованими, внутрішніми, самодетермінованими елементами структури особистості, вони стосуються питань професіоналізації людини та визначають спрямованість її активності у професійному самовизначенні; є певними внутрішніми орієнтирами, які задають довготривалу спрямованість життєдіяльності, зумовлюють життєвий та власне професійний вибір особистості з позиції самооцінки та оцінки соціальних обставин. Цілком погоджуємось із автором у тому, що реалістичні професійні домагання та відповідно побудована перспектива професійного самовизначення сприяють самоусвідомленню особистістю свого професійного призначення та місця в суспільстві.

Дослідження видів професійних домагань дозволяє визначити їх рівні адекватності, що детермінуються самооцінкою особистої готовності до професійної діяльності. Професійна самооцінка — це зіставлення реального та ідеального «Я»; суб‘єктивне ставлення до результатів діяльності. При цьому професійна самооцінка може бути ретроспективною, що виявляється у оцінюванні себе як фахівця у минулому, актуальною, яка визначає самооцінювання у теперішньому, потенційною, що виявляє ставлення до себе як до фахівця у майбутньому, зважуючи на певні досягнення, які мають відбутись за визначений час. Слід зазначити, що потенційна професійна самооцінка є дещо ідеальною, адже кожен із людей орієнтується на найбільш позитивний сценарій свого професійного шляху.

При адекватних професійних домаганнях майбутній фахівець правильно співвідносить свої можливості та здібності, критично ставиться до себе, до своїх успіхів та невдач, намагається ставити перед собою реалістичні цілі, які можливо втілити у життя. Завищений рівень професійних домагань спричиняє хибне уявлення про себе, ідеалізований образ своєї особистості та можливостей, своєї цінності для оточуючих, для загальної справи. При неадекватно завищеному рівні домагань судження категоричні, виражена орієнтація на власний досвід як основне джерело інформації про інших. У випадках заниженого рівня професійних домагань виникає невпевненість людини у собі, сором’язливість, неможливість реалізувати свої здібності. Низький рівень домагань зумовлює відмову від прийняття відповідальних рішень. Студенти із заниженим рівнем домагань не ставлять перед собою складних цілей, обмежуються вирішенням буденних задач, занадто критичні до себе.

Професійні домагання визначають ступінь бажання досягти певного рівня професійної реалізації. При цьому чинниками домагань стають ситуації досягнення, визнання особистого успіху іншими людьми, можливість самореалізації у професії, будування кар’єри тощо.

Отже, адекватність професійних домагань цілком залежить від рівня самооцінки людини, оскільки рівень домагань – це своєрідна установка людини на вибір цілей, що мають значення для особистості. Він формується на основі оцінки особистістю власних можливостей, успіхів і невдач при виконанні низки завдань різного ступеня складності.

Література

1. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. – М.: Мысль, 1991. – 299 с.

2. Бех І.Д. Виховання особистості у 2 кн.. К.: Либідь кн. 1 : Особистісно-орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади / І.Д. Бех – К.: Либідь, - 2003, 208 с.

3. Грабчак О.В. Формування професійних домагань старшокласників у процесі профорієнтаційної роботи. Автореф. дис. канд. пед наук. - Вінниця Видавництво: Вінницький держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського – 2012, 20 с.

4. Т. Титаренко та І. Лебединська [Життєві домагання особистості: Монографія / [Т.М.Титаренко, І.В. Лебединська, Н.В Анікіна, О.Я. Кляпець та ін.; за ред. Т.М. Титаренко]. : К.: Педагогічна думка, 2007. – 456 с.