к.п.н. Пащенко Т.М.

лабораторія методик професійної освіти і навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України

Інноваційні технології (модульне навчання) під час підготовки молодших спеціалістів

Завдання якісної підготовки кваліфікованих спеціалістів, які поставила перед вищою школою державна національна програма “Освіта” – “Україна ХХІ століття”, вимагають подальшої орієнтації процесу навчання до збільшення самостійної роботи студентів та підвищення її ефективності.

Реформуючи державно освітню систему, важливо докорінно змінити організаційно-педагогічні засади навчального процесу та зміст освітньої підготовки. Потрібно перейти від орієнтації на засвоєння студентами певної суми знань до створення механізмів для розвитку природних здібностей молоді.

В умовах ринкової економіки до випускника вищої школи висуваються підвищені вимоги. Сучасне виробництво вимагає від молодого спеціаліста самостійності, вміння швидко приймати рішення, не лякатися особистої відповідальності, творчо підходити до розв’язання виробничих завдань.

До недавнього часу існувала в технікумі (на І курсах іще існує) урочна система, на її зміну прийшла лекційно-семінарська система навчання. Вона має і негативні і позитивні сторони, розвиваючи які проводиться пошук розробки і впровадження нових технологій, однією з яких є модульна система.

Педагогічна технологія виступає як спосіб досягнення найкращого результату з допомогою різних засобів і прийомів. Їх сукупність, педагогічно обґрунтоване, методично вивірене поєднання визначають особливості авторської технології.

В Україні принципові положення інноваційної педагогічної технології концептуально обґрунтовані А.М.Алексюком, В.М.Галузинським, Є.О.Гришиним, В.І.Євдокимовим, Б.І.Коpотяевим, І.Ф.Пpокопенком, О.А.Устенком та ін., які узагальнюють їх у такий спосіб:

- Інноваційна технологія, насамперед, повинна бути динамічною та гнучкою, забезпечувати режим найбільшого сприяння для реалізації індивідуальних інтересів та можливостей студентів.

- У новій технології навчання закладаються гнучкі й концентровані індивідуально “енергоємні” форми вивчення кожної навчальної дисципліни або окремо, або у великому блоці чи пакеті.

- У цих технологіях закладаються принципово нові форми контролю та оцінювання знань студентів і рейтинги: індивідуальні співбесіди, публічні огляди, захисти підсумків практики, поточні відповіді на семінарах, метод оцінювання знань групи експертами – викладачами та інші контрольні заходи.

Модульна форма організації навчання передбачає поділення матеріалу курсу на навчальні модулі – самостійні розділи або теми курсу з відповідною системою організації навчання, методичного забезпечення, діагностики та контролю навчального процесу. Чітке визначення дози навчального матеріалу, обсягу індивідуальних завдань, вимог до знань та вмінь, які студент має отримати та продемонструвати після завершення роботи над модулем, регламентація навчального процесу – все це сприяє систематичній ритмічній роботі студентів, планомірному засвоєнню матеріалу курсу.

Кожний модуль забезпечується методичними розробками, склад яких визначається особливостями конкретної навчальної дисципліни.

Обов’язковим компонентом методичного забезпечення є коментований перелік літератури, комплект методичних розробок до самостійної роботи студентів, банк завдань для самостійної роботи студентів, підсумкові завдання проблемного характеру, виконання яких вимагає комплексного використання теоретичних знань та практичних умінь і навиків, набутих при засвоєнні матеріалу даного модуля.

Модульно-рейтингова система організації навчального процесу підвищує рівень зацікавленості студентів щодо отримання нових знань, прагнення до самостійного опрацювання матеріалів через постійний контроль, гласність результатів і систему заохочень. Нова система змушує студентів працювати систематично, самостійно, активізує пізнавальну роботу, розширює можливості для всебічного творчого розвитку, розвиває їхнє творче мислення, розширює межі самостійної роботи.

З методами контролю і формами оцінювання студенти ознайомлюються з перших занять, тому сприймають кожний вид контролю свідомо і готуються до нього. Тобто, це свідчить про те, що контроль впливає на інтенсивність самостійної роботи студентів, що є немаловажним аргументом в теперішній час, коли на самостійне вивчення відводиться значна частина навчального матеріалу.

Навчальний процес під час модульно-рейтингової організації стає повністю відкритим для студентів, що дозволяє кожному обрати свій рівень навчання та спосіб отримання підсумкової оцінки з предмета, вносити своєчасні корективи в свою роботу.

Ефект від застосування модульно-рейтингової системи організації навчального процесу полягає в своєчасній здачі всіх навчальних завдань, так як студенти в цьому зацікавлені; в кінці навчального року з предмета не буває заборгованостей; за рахунок того, що матеріал вивчається системно, робляться узагальнення, знання міцні і можуть застосовуватися для практичного рішення.

Підготовчий період організації роботи студентів з дисципліни закінчується підготовкою наступних організаційно – методичних матеріалів: перелік умінь (що повинен уміти роботи студент після засвоєння дисципліни) і перелік термінів, понять, визначень, формул тощо, які студент повинен знати й уміти відтворити без використання додаткових джерел інформації; план – графік здачі завдань з дисципліни на семестр; вимоги до якості виконання завдань, рішення задач з самостійної роботи студентів; вимоги-нормативи до виконання контрольних робіт; робоча програма дисципліни; збірник завдань-задач з дисципліни, який вміщує всі завдання-задачі як для аудиторних занять, так і для самостійної роботи студентів.

Забезпечення студентів всіма необхідними інформаційно-методичними розробками повинно звести до мінімуму можливі непродуктивні затрати часу і створити передумови до раціональної організації їх навчальної праці.

Модульна система навчання як інноваційна технологія сьогодення, має ряд переваг перед іншими педагогічними системами, а саме: весь навчальний процес із певної дисципліни викладач старанно проектує; викладач зобов’язаний скласти чіткі методичні вказівки, які будуть включати: програму навчання розділену на логічні, взаємопов’язані частини-модулі та пояснення шляхів і способів роботи з ними; модулі повинні включати в себе самостійні інформаційні частини-блоки, які також є частиною загальної навчальної програми дисципліни, кожний модуль має свою, чітко визначену дидактичну мету; методичні вказівки передбачають не тільки повідомлення про об’єм навчального матеріалу, а й рівні його засвоєння; викладач зобов’язаний забезпечити методичними вказівками всіх, хто буде вивчати даний навчальний курс; робота за темою передбачає самостійну роботу студентів і проявляється в їх умінні самостійно планувати й організовувати свою роботу та вміти проводити самоконтроль і самооцінку рівнів засвоєння свої знань; модульне навчання передбачає застосування індивідуального навчання шляхом консультації.

Таким чином, робота за цією педагогічною системою дозволяє як найповнішу реалізацію основної навчальної мети у вищих навчальних закладах – готувати спеціалістів, здатних конкурувати на ринку праці, завдячуючи вмінню швидко адаптуватися до змін у виробництві – нового змісту чи форми виробничої діяльності, нових умов праці, посилення технізації виробництва, перепрофілювання виробничої діяльності та інше, де необхідна присутність свіжого мислення, мобільність, самостійність у прийнятті рішень та впевненість у правильності своїх дій, вміння передбачити хід подій, нарешті звичайна комунікативність.