Филологические науки/ 3.Теоретические и

методологические проблемы  исследования языка

Миронова Л.А.

Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова, Україна

Соматичні одиниці української та іспанської мов

в репрезентації трудової діяльності людини

В людській свідомості існує певний еталон, точка відліку для певної ознаки стосовно класу предметів, і мовне відображення дістають лише ті ознаки, які перебувають по той чи інший бік еталона. Під цим кутом зору ми зробили аналіз семантичного поля соматичних фразеологізмів, які характе-ризують працю, ставлення до праці в українській та іспанській мовах. Так, у семантичному полі “працювати” величезна кількість фразеологічних одиниць мають значення саме “важко працювати”. Компонентами таких фразеологізмів в українській мові найчастіше виступають соматизми, які означають ті частини тіла, що найактивніше беруть участь у роботі:

а) руки: не чути ні рук, ні ніг, не покладати рук, не давати рукам відпочинку.

Цікаво, що в іспанській мові найбільше число фразеологізмів із значенням “тяжко працювати” також має компонент mano (рука): sin levantar la mano – без відпочинку, не покладаючи рук; no dejar una cosa de la mano – працювати без перерви, займатися чимось; no darse manos – ледве справлятися з роботою.

б) ноги: насилу ноги волочити, падати з ніг , ноги не несуть, ноги не держать, ноги підкошуються, ледве ноги переставляти. Для порівняння в іспанській мові маємо: no poder con los pies – без задніх ніг, насилу ноги переставляти, arrastrar los pies – ледве ноги волочити від утоми;

в) спина: спина не розгинається, гнути спину, ламати спину, не розгинати спини. До складу деяких фразеологізмів входять соматизми горб, хребет, шия, пуп із такими дієсловами як гнути, ламати: гнути хребет, ламати хребет, рвати жили, гнути шию, рвати пупки, надривати пупа. Від тяжкої роботи у людини виступає піт. Це явище зафіксували фразеологізми: піт очі заливає, обітерти піт з очей, чуба гріти, обтерти піт з чола.

Одним із найчастіше вживаних соматизмів іспанської мови у семантичному полі “працювати” є компонент hueso (кістка): dejarse los huesos – наполегливо, довго працювати, гнути спину; no poder con sus huesos – ледве волочити ноги від утоми; tener deshechos los huesos, tener los huesos molidos, no tener hueso sano, no tener hueso que le quiera bien - ледве стояти на ногах, валитися з ніг (від утоми, кволості). Деякі іспанські фразеологічні одиниці містять компонент codo (лікоть): desgastarse los codos, romperse los codos (досл.: розбивати лікті). В українській мові такі словосполучення відсутні.

Як ми зазначали, основним органом практичної діяльності людини виступає рука (mano). Архаїчне (і до наших днів актуальне) уявлення про надзвичайну важливість людської руки для будь-якого виду діяльності зафіксовано в мовних одиницях. Так, людська діяльність характеризується такими аспектами:

1) активна учать – бездіяльність (продати свої руки, робочі руки, сидіти склавши руки, poner manos a la obra,cruzarse uno de manos, cruzar uno las manos, no dejar de la mano);

2) ступінь активності, напруження (докладати рук, не покладаючи рук, роботящі руки, золоті руки, майстер на всі руки, горить діло в руках, на всі руки майстер, не чути ні рук, ні ніг, складати руки, руки відвалюються, рук не жаліти, manos de oro, buena mano, necesitar uno manos para todo);

3) взаємодія в процесі роботи (рука в руку, mano a mano).

Взаємодія в процесі трудової діяльності з іншими людьми може бути представлена парними конструкціями: рука в руку, рука об руку, рука з рукою, рука в руці, mano a mano. Дані одиниці являють собою редуплікацію ключового компонента, при цьому два ідентичних компоненти поєднуються за допомогою прийменника.

Нерідко в фокусі дослідження опиняється аспект можливості чи неможливості людини діяти самостійно в ситуації, здатності діяти на власний розсуд: руки зв’язати, зв’язувати по руках і ногах, розв’язані руки; atar las manos – заважати, tener mano abierta – мати свободу дій Наведені приклади опираються на образ вільних або зв’язаних рук. Людина, у якої руки вільні, може діяти; людина, у якої руки зв’язані, не має змоги діяти, вона пасивна і безвільна.

Група cоматичних фразеологізмів із дефініцією не працювати, лінуватися в українській мові не є численною. Найуживанішим компонентом таких фра-зеологічних одиниць є соматизм рука, що пояснюється основною функцією цієї частини тіла людини: і голки в руки не брати, руки не туди стоять, згорнувши руки, сидіти склавши руки, скласти руки на грудях . Порівняймо з відповідними соматичними фразеологізмами в іспанській мові: estar con las manos cruzadas ( досл.: сидіти, схрестивши руки) та cruzar las manos (досл.: схрестити руки) – байдики бити, estar con las manos en el seno (досл.: бути з руками на грудях), estar uno mano sobre mano - сидіти склавши руки. Також зафіксовано деякі фразеологічні одиниці з іншими соматизмами: mirarse el ombligo (досл.: розглядати пупа) – плювати в стелю, rascarse la barriga (досл.: чесати живота) - ледарювати, rascar los pies a una vieja (досл.: чесати ноги бабусі) – байдики бити. Слід відмітити, що в іспанській мові група соматичних фразеологічних одиниць з негативною характеристикою дефініції, є більш численною, ніж в українській. Такі фразеологізми опосередковано відбивають таку рису, як працьовитість.

Таким чином, ми виявили, що найбільш уживаним компонентом фразеологічних одиниць із дефініцією працювати в українській та іспанській мовах є соматизм рука, що пояснюється специфікою функцій цієї частини тіла. Це домінуючий соматизм в передачі уявлень, стереотипів про працю , як найважливіший інструмент людської діяльності. Закономірно, що формування семантичного поля фразеологізмів відбувається за полярно протилежними значеннями (позитивними та негативними) із майже повною відсутністю нейтральних значень. В концептуалізації та категоризації багатьох аспектів трудової діяльності широко використовуються різноманітні фразеологічні одиниці, що допомагають диференціювати численні змістові відтінки в вербалізації «людини праці».

Література:

1. Білоноженко В.К., Гнатюк І.С. Функціонування і лексикографічна розробка українських фразеологізмів. – К., 1989.

2. Испанско-русский фразеологический словарь: 30 000 фразеологических единиц / Э.И. Левинтова, Е.М.Вольф, Н.А.Мовшович, И.А.Будницкая; Под ред. Э.И.Левинтовой. – М. Рус. яз., 1985. – 1080 с.

3. Селіванова О. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокультурний аспекти): Монографія. – К. – Черкаси: Брама, 2004. – С.83.

4. Словник фразеологізмів української мови / Уклад.: В.М. Білоноженко та ін. – К.: Наукова думка, 2003. – 1140 с.

5. Стрілець Н.Я. Структурні та функціонально-семантичні особливості соматичних фразем у романських мовах (на матеріалі французької, іспанської та італійської мов): Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.05. – Київ, 2002. – 185 с.