Висоцької В.О

Науковий керівник д.ф.н., проф. Морозова Л.П.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

СУЧАСНІ ПОТРЕБИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЕФЕКТИВНОЇ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ

У сучасному складному глобальному середовищі відбуваються процеси, які корінним чином змінюють характер та динаміку економічних відносин та процесів. Україна переживає докорінні зміни соціально - економічних відносин в організації життєдіяльності країни. Освітні процеси в країні мають відповідати цим змінам, сприяти трансформаційним перетворенням, адаптуватися до них. Університетська освіта є особливою, оскільки впливає на соціально-економічні процеси перетворення сьогодення і забезпечує майбуття підготовки нового покоління професіоналів, формуючи високоякісний людський та соціальний капітал. І хоча на обрану тему було написано багато статей та публікацій, деякі питання все ж таки залишаються не розкритими. Саме тому дана проблематика актуальна та потребує детальнішого дослідження.

Дослідження проблеми розвитку освіти у сучасному світі здійснювали відомі вчені європейського континенту та світу: Л. Барроуз, Р. Белл, І. Білецький, Д. Д'юї, М. Гіббонс, Я. Гоцьковський, М. Квієк, Б. Кларк, Л. Кроксфорд, Ф. Кумбс, Х. Льоннберг, Я. Пуукка, Ф. Майор, Р. Мейсон, Х. Ортега-і-Гассет, К. Павловський, Т. Парсонс, М. Фуллан, Б. Яловецький. Досягнення окремих класичних наукових шкіл є багатогранним розвитком класичної спадщини світової та вітчизняної педагогічної науки. Про це свідчать: гуманістична педагогіка А.С. Макаренка і В.О. Сухомлинського, педагогіка виховання та розвитку особистості працею К.Д. Ушинського, педагогіка співробітництва Ш.О. Амонашвілі, педагогіка індивідуально зорієнтованого виховання І.Д. Беха, безконфліктна педагогіка Л.С. Нечепоренко, С.О. Сисоєвої, педагогіка лідерства О.Г. Романовського. Саме їхні бачення про освітню діяльність поклали початок розвитку сучасної університетської освіти.

Метою дослідження виступає аналіз основних тенденцій і процесів, що відбуваються в системі освіти України під впливом глобалізації та формування постіндустріальної парадигми розвитку суспільства.

Національна система освіти формувалася в 1990-і роки в умовах значних змін у духовному житті суспільства, в контексті загально цивілізаційних трансформацій, зумовлених значним поширенням нових освітніх технологій та істотним розширенням можливостей і потреб в індивідуальному, особистісному розвитку людини. Реформи були зорієнтовані на створення нової системи освіти в Україні, збереження й примноження здобутого в радянські часи досвіду та одночасно внесення суттєвих коректив у цілі, завдання й зміст освітянського процесу.

На сьогоднішній день, ринок праці потребує висококваліфікованих кадрів, і саме підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації безробітних повинні забезпечити професійну самореалізацію людини, формування в неї поглиблених професійних знань, умінь та навичок, здобуття нової професії на основі наявного освітнього рівня та досвіду попередньої роботи, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності особи в умовах ринкової економіки та забезпеченню підприємств відповідними кадрами. Проте, попри всі потреби в кадрах, на сьогоднішній день існує проблема працевлаштування після закінчення ВНЗ. В більшій мірі це пов’язано з закритою кадровою політикою підприємств.

Тому, сьогодні нагальною є потреба у вивченні та прогнозуванні попиту у кваліфікованих кадрах, удосконаленні формування та розміщення державного замовлення, спрощенні механізму ліцензування освітніх послуг, підвищенні якості професійної підготовки кадрів та робочих місць, на які працевлаштовуються випускники, підвищенні їхнього соціального захисту, удосконаленні законодавчої та нормативно-правової бази з питань професійної освіти, участі роботодавців у реалізації освітніх програм, створенні системи професійної орієнтації молоді на потреби ринку праці. З метою вирішення зазначених завдань актуальним, на наш погляд, є здійснення таких кроків щодо поліпшення стану освітніх послуг в Україні:

- постійна підтримка взаємодії навчальних закладів та підприємств з питань забезпечення підготовки кадрів, удосконалення змісту освіти, підвищення якості професійно-практичної підготовки учнів та студентів, відповідальності роботодавців за використання кваліфікованої робочої сили;

- розробка механізму працевлаштування випускників вищих та професійно-технічних навчальних закладів із застосуванням певного організаційно-розпорядчого підходу до умов ринкової економіки в суспільстві;

- продовження практики укладення договорів про співпрацю з підприємствами, установами й організаціями; залучення представників роботодавців до вдосконалення матеріально-технічної бази, формування змісту освіти, проведення навчальних занять, участь у державній атестації, керівництві навчально-виробничою практикою та дипломним проектуванням;

- запровадження обов’язкового, не рідше одного разу на 5 років, стажування педагогічних та науково-педагогічних працівників на провідних вітчизняних підприємствах галузі;

- проведення моніторингу працевлаштування випускників, їх закріплення на першому робочому місці, професійного просування;

Саме такі впроваджені заходи дозволять покращити стану освіти в Україні на сьогоднішній день. Практичні навички та постійний зв'язок з підприємствами закладуть базу для подальшого розвитку студентів як майбутніх працівників.

1. Бондарчук К. Профорієнтація як складова відтворення людського потенціалу в Україні // Україна: аспекти праці. – 2007. – №7. С.26-34.

2. Спасенко Ю. Ринок праці кваліфікованої робочої сили: стан та умови ефективного розвитку // Україна: аспекти праці. – 2007. – №4. С.15-21.

3. Ярошенко Г., Заков І. Розвиток механізму взаємодії ринку праці і професійної освіти // Україна: аспекти праці. – 2007.– №6. С.25-29.