Фізика/ фізика твердого
тіла
Сімченко С.В., Кирилаш О.І., Мосійко Д. І.
Бердянський державний педагогічний університет,
Україна
ВИКОРИСТАННЯ
НАНОСТРУКТУРОВАНИХ ШАРІВ АРСЕНІДУ ГАЛІЯ В ЯКОСТІ АКТИВНОГО ПОКРИТТЯ ПРИСТРОЇВ
СОНЯЧНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ.
У зв'язку з виснаженням
природних енергетичних ресурсів більш актуальним стає питання про використання
відновлюваних джерел енергії. Найбільший прогрес досягнуто в розробці пристроїв
для перетворення сонячної енергії в електричний струм [1]. Але навіть при
значних досягненнях в даному напрямку проблема збільшення ККД сонячних
елементів стоїть досить гостро [2]. Для забезпечення зниження втрат
використовують різні конструктивні і технологічні рішення. Найбільш поширеними
є: утворення на поверхні сонячного елементу періодичного мікрорельєфу,
нанесення на "лицьовий" шар антивідбиваючого покриття, формування на
поверхні напівпровідникового перетворювача шару пористого матеріалу того ж
складу.
В даній роботі наводяться
переваги використання поруватого шару арсеніду галію (por-GaAs)
в якості антивідбиваючого покриття для сонячних елементів.
До найбільш поширених методів
створення пористого арсеніду галію відноситься: електрохімічне і хімічне
травлення. Кожен з цих методів має певні переваги і недоліки з точки зору
технологічності, відтворюваності результатів, трудомісткості, можливості
групової обробки зразків, забезпечення однорідності, широкого діапазону пористості
і товщини шарів por-GaAs [3].
В якості зразків фотоперетворювачів брались стандартні планарні p-n
переходи на основі монокристалічного GaAs орієнтації (111) які використовуються
в сонячних батареях. Товщина "верхнього" n-шару складала близько
2мкм, а "нижнього" p-шару ~ 70мкм. Концентрація основних носіїв в
обох шарах склала приблизно 1016-1017 см-3.
Пористу поверхню отримували методом електрохімічного травлення.
Перед експериментом
зразки ретельно очищалися. Процес очистки складався з наступних стадій:
1) промивання зразка
в етиловому спирті;
2) промивання в
дистильованій воді;
3) сушка пластин за
допомогою центрифуги в потоці очищеного сухого повітря.
В якості електроліту
для травлення нами використовувалися 45% фтористоводнева кислота і 96% спирт у
співвідношенні 1:1.
Травлення
здійснювалося в розробленій нами комірці (фторопласт марки Ф-10 з платиновим
кільцевим електродом). Травлення проводилося при щільності струму анодування 80
мА/см2, тривалістю 4-5 хв. у повній темряві. Джерелом напруги служив
прецизійний блок живлення на основі модуля KIS-3R33S. Струмова кінетика процесу
травлення реєструвалася АЦП оригінальної конструкції і відображалася на екрані
комп'ютера в режимі реального часу.
Морфології отриманих
пористих структур досліджувалися за допомогою растрового електронного
мікроскопа REM-109.
Товщина отриманих шарів por-GaAs в експериментах складала від 40 до 80 нм.
Спектральні залежності
коефіцієнта відбиття в діапазоні довжин хвиль 400-1150 нм вимірювали за
допомогою спектрофотометра Perkin Elmer 330.
Вимірювання вольт-амперних
характеристик і параметрів фотоперетворювачів здійснювалося на тестері контролю
сонячних елементів з імпульсним освітленням ксеноновим лампою з тривалістю
імпульсу 5 мс та інтенсивністю світлового потоку 1000 Вт/м2 при
температурі 200С.
Завдяки використанню пористих
шарів арсеніду галію в якості антивідбиваючого покриття вдалося знизити
поверхневе відбиття, розширити робочий спектральний діапазон перетворення світлової
енергії і отримати зростання струму короткого замикання таких сонячних
елементів, тим самим значного підвищення ККД.
На приготованих зразках
спостерігалося явне збільшення поглинаючої здатності в шарах por-GaAs з ростом
товщини пористої поверхні, що свідчить про збільшення ККД перетворення таким
фотоелементом.
Значення струму короткого
замикання в сонячних елементах з por-GaAs збільшувалася приблизно на 10%
порівняно з таким же монокристалічним зразком, тоді як напруга холостого ходу
не змінювалося.
За допомогою поруватих шарів
вдалось зменшити поверхневе відбиття, розширити діапазон спектральної
чутливості і тим самим отримати зростання струму короткого замикання
фотоперетворювачів на основі por-GaAs.
Зростання струму короткого
замикання обумовлено також збільшенням "активної" площі
фотоперетворювача на основі por-GaAs за рахунок пористості поверхні.
Встановлено, що
фотоперетворювачі з пористим верхнім шаром по ефективності можуть конкурувати з
перетворювачами на поверхню яких нанесені просвітлюючі покриття
"активної" поверхні, а по собівартості являються в рази дешевші.
Такі пристрої можуть бути
використані при виготовленні сонячних елементів, сонячних батарей,
фотоперетворювачів і фотодатчиків.
Література:
1.
Greenpeace, Solar Generation, for the European PV
Industries Assoc (2001).
2.
Wiles J, PV Power Systems and the National Electric
Code: Suggested Practices, SAN2001- 0674, Sandia Nat Labs, Albuquerque,
NM, USA (2001).
3.
Мямлин В.А. Электрохимия
полупроводников: учеб. / В.А Мямлин, Ю.В. Плесков. М.: Наука, 1965. - 376 с.