Гладкіх Т.О.

Харківський університет внутрішніх справ, Україна

Емперичне вивчення прояву професійної маргінальності в студентів

В якості вибірки дослідження виступили студенти гуманітарної спеціальності (очне та заочне відділення) в загальній кількості 80 випробуваних, з них 23 чоловіки та 57 жінки. Вік випробуваних – від 17 до 30 років.

Склад вибірки включав 2 групи – студенти 1 курсу у кількості 42 випробуваних та студенти 4 курсу у кількості 38 випробуваних.

Предмет нашого дослідження становив індивідуально-психологічні особливості студентів з вираженою професійною маргінальністю. В побудові емпіричного дослідження ми ґрунтувались на підході О.В. Бутиліної, яка вважала, що студентам 1 курсу притаманна так звана первинна професійна маргінальність, яка характерна для тих суб’єктів, хто тільки починає знайомитись з майбутньою професією. Разом із тим певної кількості студентів 4 курсу притаманна так звана вторинна професійна маргінальність, яка відбиває справжнє відчуження від майбутньої професії, зумовлене певними чинниками.

Діагностичні методики: опитувальник індивідуально-психологічних якостей В.М. Русалова; тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО); орієнтаційна анкета, для визначення особистісної спрямованості; методика виміру рівню професійної маргінальності студентів, розроблена О.В. Бутиліною.

Проведене емпіричне дослідження виявило наступне. За окремими показниками індивідуально-психологічних особливостей між студентами 1 курсу та 4 курсу існують розрізнення різного ступеню. Найбільш помітні відмінності між студентами 1 та 4 курсів за двома показниками: предметна ергічність та соціальна ергічність. Ергічність, як соціальна та і предметна більш висока в студентів 4 курсу. Порівняння результатів діагностики 1 і 4 курсів за методикою В.М. Русалова зведені у табл. 2.1.

 

Таблиця 2.1.

Порівняння результатів діагностики груп випробуваних  студентів 1 і 4 курсів за методикою В.М. Русалова

Студенти

Показники індивідуально-психологічних особливостей

Пред.

ергіч.

Соц. ергічн.

Пласти

чність

Соц.

пласт.

Темп

Соц

темп

Емоцій ність

Соц.емоцій

Конт роль

1 курс

4,9±1,43

4,31± 1,19

5,17±

1,76

5,43± 1,53

6,48± 2,07

5,93± 1,69

5,17±

1,7

5,07± 1,42

2,35± 0,83

4 курс

5,87± 1,77

5,52± 1,89

5,65± 1,51

5,71±

2,16

6,1±

1,85

5,57±

1,67

5,44±

1,52

5,07±

1,4

2,44±

0,75

t

 

2,06

2,78

1,19

0,84

1,05

1,12

0,74

0,23

0,53

p

 

0,05

0,01

 

Найбільш помітні відмінності за шкалами орієнтація на цілі в житті  та орієнтація на результати в житті – ці орієнтації помітно вище розвинуті у 4-курсників порівняно з 1-курсниками. Результати зведені у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Порівняння середніх балів за методикою «Смисложиттєві орієнтації»

Випробувані

Цілі в житті

Процеси в житті

Результати

Локус контроля-Я

Локус контроля життя

1 курс

27,2±4,27

 

28,1±4,52

 

21,85±5,15

 

20,75±4,69

 

26,55±4,61

 

4 курс

31,7±5,05

30,2±5,07

26,1±3,9

20,6±3,9

28,9±5,4

t

2,28

1,66

2,41

0,54

1,45

p

0,05

0,05

 

На 4 курсі кількість студентів з орієнтацією на справу більше на 32% порівняно з 1 курсом, кількість студентів з орієнтацією на взаємодію менше на 25,4%, з орієнтацією на себе менше на 6,6%. На 4 курсі значно більше тих, хто орієнтується на справу. Для 1-курсників характерна орієнтація на взаємодію. Результати зведені у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

Результати діагностики виразності видів особистісної спрямованості студентів 1 та 4 курсів (середні бали)

Види особистісної спрямованості

Результати діагностики

Студенти 1 курс

Студенти 4 курс

На себе

24,98

23,87

На взаємодію

38,26

31,58

На справу

26,76

34,82

 

За отриманими результатами з методики виміру рівня професійної маргінальності, було вирахувано середні значення за окремими показниками маргінальності серед студентів 1 і студентів 4 курсів та порівняно між собою. Ці дані поміщено у табл. 2.4.

Таблиця 2.4.

Порівняння результатів вивчення рівня професійної маргінальності студентів 1і 4 курсів (середні бали)

Студенти

Показники маргінальності студентів

Загалом

УВП

СН

СМП

ОП

1 курс

9,02

23,54

10,67

14,07

57,83

4 курс

7,68

22,34

10,11

12,84

52,97

t

2,03

1,7

0,49

1,57

1,83

p

0,05

 

Таким чином серед окремих показників професійної маргінальності в 1-курсників порівняно в найбільшій мірі виражена маргінальність в усвідомленні вибору майбутньої професії. Далі йдуть маргінальність в орієнтації на професію та маргінальність в ставленні до навчання. Найменше розрізнення між студентами 1 і 4 курсів за показником  маргінальність в ставленні до майбутньої професії.

Для проведення порівняльного аналізу і визначення значимості відмінностей між групою з підвищеним рівнем професійної маргінальності та рештою студентів було використано t- критерій Стьюдента.

Для показників предметна ергічність, соціальний темп та цілі в житті розрізнення недостатньо достовірні, але близькі до них.

Таким чином, за одним показником індивідуально-психологічних особливостей та двома показниками особистісної спрямованості виявлені якісні відмінності студентів з виразною професійною маргінальністю.

Також виявлені певні відмінності – близькі до достовірних ще за двома показниками індивідуально-психологічних особливостей та одним показником смисложиттєвих орієнтацій.

 Виявлені відмінності полягають в тому, що студенти з виразною професійною маргінальністю в меншій мірі: відчувають потребу в соціальних контактах, в товариських відносинах;  менше прагнуть залучення у соціальну діяльність та освоєння її різноманітних форм. Також вони менше прагнуть до лідерства у відносинах, менше схильні до активних видів взаємодії. В цих студентів сформована переважно особистісна орієнтація на пасивну взаємодію, міжособистісне спілкування. Разом із тим в них слабко сформована орієнтація: на справу, на вирішення трудових проблем, на діловий підхід.

В студентів з виразною професійною маргінальністю порівняно з рештою студентів виявлена тенденція до зниження потреби в освоєнні предметного світу, дещо менша спрага діяльності, менш виразне прагнення до розумової і фізичної праці, недостатня схильність до залученняу трудову діяльність. Також в них дещо знижені швидкісні характеристики мовнорухальних актів у процесі спілкування.

Таким чином виявлені певні психологічні особливості студентів з різною мірою професійної маргінальності.

 

Література:

1.     Бродецька Ю. Ю. Феномен маргинальности в условиях трансформации украинского общества: социоструктурный аспект / Ю. Ю. Бродецька// Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. – 2002. ― №543. – С. 63-67.

2.     Бутиліна О.В.Феномен професійної маргінальності студентства /О.В. Бутиліна– Дис. канд. соціол. наук. – Харків, 2009. – 197 с.

3.     Гаженко О. П. Система цінностей і життєвий стиль студентської молоді / О. П. Гаженко // Практична психологія та соціальна робота. ― 2002. ― №12. ― С. 54-58.