Гладкіх
Т.О.
Харківський
університет внутрішніх справ, Україна
Емперичне
вивчення прояву професійної маргінальності в студентів
В якості вибірки дослідження виступили студенти
гуманітарної спеціальності (очне та заочне відділення) в загальній кількості 80
випробуваних, з них 23 чоловіки та 57 жінки. Вік випробуваних – від 17 до 30
років.
Склад вибірки включав 2 групи – студенти 1 курсу у
кількості 42 випробуваних та студенти 4 курсу у кількості 38 випробуваних.
Предмет нашого дослідження становив
індивідуально-психологічні особливості студентів з вираженою професійною
маргінальністю. В побудові емпіричного дослідження ми ґрунтувались на підході
О.В. Бутиліної, яка вважала, що студентам 1 курсу притаманна так звана первинна
професійна маргінальність, яка характерна для тих суб’єктів, хто тільки починає
знайомитись з майбутньою професією. Разом із тим певної кількості студентів 4
курсу притаманна так звана вторинна професійна маргінальність, яка відбиває
справжнє відчуження від майбутньої професії, зумовлене певними чинниками.
Діагностичні методики: опитувальник
індивідуально-психологічних якостей В.М. Русалова; тест смисложиттєвих орієнтацій
(СЖО); орієнтаційна анкета, для визначення особистісної спрямованості; методика
виміру рівню професійної маргінальності студентів, розроблена О.В. Бутиліною.
Проведене емпіричне дослідження виявило наступне. За
окремими показниками індивідуально-психологічних особливостей між студентами 1
курсу та 4 курсу існують розрізнення різного ступеню. Найбільш помітні
відмінності між студентами 1 та 4 курсів за двома показниками: предметна
ергічність та соціальна ергічність. Ергічність, як соціальна та і предметна
більш висока в студентів 4 курсу. Порівняння результатів діагностики 1 і 4
курсів за методикою В.М. Русалова зведені у табл. 2.1.
Таблиця 2.1.
Порівняння
результатів діагностики груп випробуваних
студентів 1 і 4 курсів за методикою В.М. Русалова
|
Студенти |
Показники
індивідуально-психологічних особливостей |
||||||||
|
Пред. ергіч. |
Соц. ергічн. |
Пласти чність |
Соц. пласт. |
Темп |
Соц темп |
Емоцій ність |
Соц.емоцій |
Конт роль |
|
|
1 курс |
4,9±1,43 |
4,31±
1,19 |
5,17± 1,76 |
5,43±
1,53 |
6,48±
2,07 |
5,93±
1,69 |
5,17± 1,7 |
5,07±
1,42 |
2,35±
0,83 |
|
4 курс |
5,87±
1,77 |
5,52±
1,89 |
5,65±
1,51 |
5,71± 2,16 |
6,1± 1,85 |
5,57± 1,67 |
5,44± 1,52 |
5,07± 1,4 |
2,44± 0,75 |
|
t |
2,06 |
2,78 |
1,19 |
0,84 |
1,05 |
1,12 |
0,74 |
0,23 |
0,53 |
|
p |
≤0,05 |
≤0,01 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
Найбільш помітні відмінності за шкалами орієнтація на цілі
в житті та орієнтація на результати в
житті – ці орієнтації помітно вище розвинуті у 4-курсників порівняно з
1-курсниками. Результати зведені у таблиці 2.2.
Таблиця
2.2.
Порівняння
середніх балів за методикою «Смисложиттєві орієнтації»
|
Випробувані |
Цілі в
житті |
Процеси
в житті |
Результати |
Локус
контроля-Я |
Локус
контроля життя |
|
1 курс |
27,2±4,27 |
28,1±4,52 |
21,85±5,15 |
20,75±4,69 |
26,55±4,61 |
|
4 курс |
31,7±5,05 |
30,2±5,07 |
26,1±3,9 |
20,6±3,9 |
28,9±5,4 |
|
t |
2,28 |
1,66 |
2,41 |
0,54 |
1,45 |
|
p |
≤0,05 |
– |
≤0,05 |
– |
– |
На 4 курсі кількість студентів з орієнтацією на справу
більше на 32% порівняно з 1 курсом, кількість студентів з орієнтацією на
взаємодію менше на 25,4%, з орієнтацією на себе менше на 6,6%. На 4 курсі
значно більше тих, хто орієнтується на справу. Для 1-курсників характерна
орієнтація на взаємодію. Результати зведені у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3.
Результати діагностики
виразності видів особистісної спрямованості студентів 1 та 4 курсів (середні
бали)
|
Види особистісної
спрямованості |
Результати діагностики |
|
|
Студенти 1 курс |
Студенти 4 курс |
|
|
На
себе |
24,98 |
23,87 |
|
На
взаємодію |
38,26 |
31,58 |
|
На
справу |
26,76 |
34,82 |
За отриманими результатами з методики виміру рівня
професійної маргінальності, було вирахувано середні значення за окремими
показниками маргінальності серед студентів 1 і студентів 4 курсів та порівняно
між собою. Ці дані поміщено у табл. 2.4.
Таблиця
2.4.
Порівняння
результатів вивчення рівня професійної маргінальності студентів 1і 4 курсів
(середні бали)
|
Студенти |
Показники маргінальності
студентів |
Загалом |
|||
|
УВП |
СН |
СМП |
ОП |
||
|
1 курс |
9,02 |
23,54 |
10,67 |
14,07 |
57,83 |
|
4 курс |
7,68 |
22,34 |
10,11 |
12,84 |
52,97 |
|
t |
2,03 |
1,7 |
0,49 |
1,57 |
1,83 |
|
p |
≤0,05 |
– |
– |
– |
– |
Таким чином серед
окремих показників професійної маргінальності в 1-курсників порівняно в
найбільшій мірі виражена маргінальність в усвідомленні вибору майбутньої
професії. Далі йдуть маргінальність в орієнтації на професію та маргінальність
в ставленні до навчання. Найменше розрізнення між студентами 1 і 4 курсів за
показником маргінальність в ставленні
до майбутньої професії.
Для проведення
порівняльного аналізу і визначення значимості відмінностей між групою з
підвищеним рівнем професійної маргінальності та рештою студентів було
використано t- критерій Стьюдента.
Для показників
предметна ергічність, соціальний темп та цілі в житті розрізнення недостатньо
достовірні, але близькі до них.
Таким чином, за
одним показником індивідуально-психологічних особливостей та двома показниками
особистісної спрямованості виявлені якісні відмінності студентів з виразною
професійною маргінальністю.
Також виявлені певні
відмінності – близькі до достовірних ще за двома показниками
індивідуально-психологічних особливостей та одним показником смисложиттєвих
орієнтацій.
Виявлені відмінності полягають в тому, що
студенти з виразною професійною маргінальністю в меншій мірі: відчувають
потребу в соціальних контактах, в товариських відносинах; менше прагнуть залучення у соціальну
діяльність та освоєння її різноманітних форм. Також вони менше прагнуть до
лідерства у відносинах, менше схильні до активних видів взаємодії. В цих
студентів сформована переважно особистісна орієнтація на пасивну взаємодію,
міжособистісне спілкування. Разом із тим в них слабко сформована орієнтація: на
справу, на вирішення трудових проблем, на діловий підхід.
В студентів з
виразною професійною маргінальністю порівняно з рештою студентів виявлена
тенденція до зниження потреби в освоєнні предметного світу, дещо менша спрага
діяльності, менш виразне прагнення до розумової і фізичної праці, недостатня
схильність до залученняу трудову діяльність. Також в них дещо знижені швидкісні
характеристики мовнорухальних актів у процесі спілкування.
Таким чином виявлені
певні психологічні особливості студентів з різною мірою професійної
маргінальності.
Література:
1.
Бродецька Ю. Ю.
Феномен маргинальности в условиях трансформации украинского общества:
социоструктурный аспект / Ю. Ю. Бродецька// Вісник Харківського національного
університету ім. В. Н. Каразіна. – 2002. ― №543. – С. 63-67.
2. Бутиліна О.В.Феномен професійної маргінальності студентства /О.В. Бутиліна–
Дис. канд. соціол. наук. – Харків, 2009. – 197 с.
3. Гаженко О. П. Система цінностей і життєвий стиль студентської молоді / О.
П. Гаженко // Практична психологія та соціальна робота. ― 2002. ―
№12. ― С. 54-58.