Психология /9. Психология развития

А.П. Гордон

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

Рівень ідентифікації емоцій розумово відсталих молодших школярів

Соціальне середовище та суспільні відносини пред'являють до особистості дітей з порушеннями інтелектуального розвитку певні вимоги, які виражаються у тому, що вони повинні в залежності від рівня та активності сприйняття і пізнання емоційних проявів оточуючих людей правильно розпізнавати і оцінювати їх і себе. Діти з розумовою відсталістю повинні регулювати власну поведінку, вміти орієнтуватися в різних ситуаціях, актуалізуючи і збагачуючи свій соціальний досвід.

На думку О. Шмирьової ідентифікація емоційних станів оточуючих є обов'язковою для розвитку і формування особистості і має важливе значення для успішного протікання процесів соціальної адаптації. Дослідження явища емоційної ідентифікації розумово відсталих молодших школярів є актуальною проблемою спеціальної психології, адже особливості інструментальних компонентів емоцій (емоційних проявів) розумово відсталих дітей обґрунтовані вмінням адекватно розпізнавати емоційний стан навколишніх та відповідати адекватними емоційними реакціями, як за змістом, так і за динамічними характеристиками.

У психологічній літературі проблему емоційної ідентифікації вивчали К. Ізард, В. Барабанщиков, Т. Майкова, Т. Корнєва, Є. Бажин, А. Борисова. Проте, на сьогоднішній день не існує єдиного погляду щодо розуміння явища емоційної ідентифікації. Зокрема, представники однієї з наукових шкіл, Дж. Майер та П. Селовей розглядають емоційну ідентіфікацію як один із чотирьох компонентів емоційного інтелекту, який включає ряд пов'язаних між собою здібностей, таких як сприйняття емоцій, їх ідентифікація, адекватне вираження, розрізнення справжніх емоцій і їх імітацію [2].

А. Щетиніна, представник іншої наукової школи, розглядає процес емоційної ідентифікації, визначаючи складові цього процесу: сприйняття (формування перцептивного образу), співставлення його з системою соціально – перцептивних еталонів, а також розуміння емоційних станів [3].

Вивчення специфіки емоційної ідентифікації молодших школярів з розумовою відсталістю – питання, що лежить на стику декількох галузей психологічного знання: психології емоцій, психології станів і спеціальної психології. У спеціальній психологічній літературі є ряд наукових праць, присвячених особливостям прояву і розуміння емоційних станів дітьми з відхиленнями в інтелектуальному і фізичному розвитку.

Проблему ідентифікації емоційних станів дітьми з легкою розумовою відсталістю вивчали Є. Хлистова, Н. Шевченко, Ж.Намазбаєва, В.Петрова та ін.

Проте, незважаючи на наявність у спеціальній психології низки досліджень із зазначеної проблеми, питання ідентифікації емоцій розумово відсталими молодшими школярами як процес, який складається з сукупності послідовних етапів: сприйняття емоційного стану, їх співставлення та розуміння з наявними експресивними еталонами, потребує додаткового вивчення.

Метою дослідження виступає виявлення особливостей процесу емоційної ідентифікації у розумово відсталих молодших школярів.

Об'єктом дослідження виступає процес емоційної ідентифікації.

Предметом дослідження є особливості емоційної ідентифікації розумово відсталих молодших школярів.

Завдання:

1. Проаналізувати теоретичні підходи щодо визначення емоційної ідентифікації, проаналізувати етапи формування механізму ідентифікації в онтогенезі.

2. Визначити особливості емоційного розвитку дітей з розумовою відсталістю.

3. Розробити програму експериментального дослідження емоційної ідентифікації розумово відсталих молодших школярів.

4. Визначити особливості емоційної ідентифікації розумово відсталих молодших школярів.

5. Розробити рекомендації щодо формування процесу емоційної ідентифікації розумово відсталих молодших школярів.

В емпіричному дослідженні брали участь 20 респондентів: 10 дітей молодшого шкільного віку, які мають діагноз «легка розумова відсталість», які навчаються на базі комунального закладу "Луганський навчально-реабілітаційний центр № 135", а також 10 дітей молодшого шкільного віку з нормативним розвитком, які навчаються на базі комунального закладу "Луганська середня загальноосвітня школа 1-3 ступенів №38".

Дослідження проходило у три етапи. На першому етапі проводилося встановлення емоційного контакту з молодшими школярами. На другому – проведення діагностичних методик. На третьому етапі проводилось підведення підсумків дослідження.

Перша методика «Емоційна ідентифікація» розроблена Є. Ізотовою для діагностування дітей дошкільного та молодшого шкільного віку [1]. Мета методики виявлення особливостей ідентифікації емоцій різних модальностей у дітей молодшого шкільного віку, індивідуальних особливостей емоційного розвитку, виявлення сформованості двох компонентів процесу пізнання емоцій – сприйняття і розуміння емоційних станів,визначення рівня довільного виразу емоцій різної модальності (радість, гнів, сум, страх, відраза, презирство, подив), виявлення обсягу емоційного досвіду і емоційних уявлень.

Порівнюючи результати за показником «Сприйняття експресії» школярів зі збереженим інтелектом та розумово відсталих молодших школярів ми встановили невідповідність домінуючих рівнів. У дітей зі збереженим інтелектом переважає аналітичний, синтетичний та аналітико-синтетичний тип сприйняття емоцій, які полягали у виділенні елементів експресії та узагальненні їх. А у дітей з розумовою відсталістю переважає дифузно-локальний та дифузно-аморфний тип сприйняття, що характеризуються сприйняттям виразів емоцій поверхнево і нечітко.

Зіставляючи результати розуміння емоцій молодших школярів з розумовою відсталістю та зі збереженим інтелектом, ми встановили також невідповідність домінуючих рівнів. У дітей з розумовою відсталістю переважає неадекватний та ситуативно-конкретний рівень, які проявлялися у розумінні емоційного стану людини тільки в контексті конкретної ситуації. А у школярів зі збереженим інтелектом домінує рівень словесного позначення і опису експресії, що характеризується швидким і точним вибором визначення емоційного стану з числа запропонованих або називанням цього стану самостійно.

Аналізуючи показник «Ідентифікація емоцій» дітей з розумовою відсталістю та нормативним психічним розвитком ми визначили рівні даного процесу за допомогою аналізу сюжетних картин із зображенням емоціогенних ситуацій. Отже, порівнюючи результати школярів можна сказати, що рівні ідентифікації емоційного стану з огляду на причини їхнього виникнення суттєво відрізняються. Діти з розумовою відсталістю мають значно менший емоційний досвід у відмінності від дітей зі збереженим інтелектом.

Отже, можна зазначити, що діти з розумовою відсталістю мають переважно низький рівень по всім показникам. Методика показала недостатній обсяг емоційного досвіду. Так, майже всі розумово відсталі молодші школярі не сприймають та не впізнають емоцію заздрощів і відрази. Також діти практично не орієнтуються в сукупності емоційних ознак (експресивних і імпрессивних) різних модальностей та не співвідносять їх з причинами та наслідками виникнення.

Останнім в дослідженні використовувалась методика «Эмоциональные лица» Н. Я. Семаго. У ході експерименту ми виявляли можливості адекватного впізнання емоційного стану, точність і якість цього впізнання (тонкі емоційні диференціювання).

На першому етапі експерименту діти розглядали картинки з контурними зображеннями осіб. У схематичному вигляді наводились такі емоційні вирази: злість (гнів), печаль (смуток), радість. На цьому етапі у молодших школярів зі збереженим інтелектом та молодших школярів з розумовою відсталістю не виникло проблем із впізнаванням трьох даних виразів. Однак розумово відсталим молодшим школярам довелося надавати систему навідних питань.

На другому етапі дітям пред'являлися зображення 2-й серії: реальні фотографії. При цьому пред'являлися фотографії, відповідні статі дитини, з наступними емоційними виразами: явна радість, страх, сердитість, привітність, здивування, образа, задума.

Результати другого етапу показали, що у 70% розумово відсталих дітей переважає низький рівень. Діти не називали усі настрої навіть за допомогою питань, не змогли показати їх на собі. Середній рівень був виявлений у 30% розумово відсталих молодших школярів, який характеризується відповідями на питання за допомогою, труднощами в упізнанні і називанні абстрактних зображень, оцінюванні настроїв і називанні емоції за допомогою дорослого. Однак із 7 емоційних модальностей діти змогли правильно назвати лише 4-5 виразів, такі як явна радість, сердитість, привітність, образа та страх. Високого рівню у дітей з розумовою відсталістю виявлено не було.

Аналізуючи результати дітей зі збереженим інтелектом можна виділити у 30% школярів високий рівень ідентифікації емоцій, що характеризується розгорнутою і докладною відповіддю, здатністю адекватно позначати 6-7 емоційних станів і оцінюванням лицьової експресії, високою здатністю до вербалізації власних переживань. Переважаючим рівнем для молодших школярів зі збереженим інтелектом виявився середній. Діти на деякі питання змогли дати відповідь та впізнати емоційний стан тільки за допомогою експериментатора. Низького рівню не виявлено.

Отже, зіставляючи результати дітей з розумовою відсталістю та дітей зі збереженим інтелектом спостерігається переважність різних рівнів ідентифікації емоцій. Загальним недоступним для розуміння дітей з розумовою відсталістю та дітей зі збереженим інтелектом виявилася модальність емоції образи. Для дітей обох категорій більш доступним був 1етап – процес ідентифікації емоцій за схематичними зображеннями 3 емоційних виразів (сум, радість та злість). Істотна відмінність між розумово відсталими молодшими школярами та зі збереженим інтелектом простежувалася на показнику «володіння словником емоцій».

Таким чином, результати проведення дослідно-експериментальної роботи з вивчення особливостей процесу емоційної ідентифікації розумово відсталих молодших школярів та молодших школярів зі збереженим інтелектом, дозволяють зробити висновок, що процес емоційної ідентифікації цих категорій дітей знаходиться на різних рівнях. Процес емоційної ідентифікації у дітей з розумовою відсталістю порушений з огляду на складові цього процесу.

Розроблена комплексна процедура дослідження дозволяє ефективно вивчити процес емоційної ідентифікації розумово відсталих молодших школярів, що є основою конкретизації напрямків корекційної роботи із цією категорією дітей.

Отже, недостатність відчуттів і обмеженість інтерпретації чуттєвого матеріалу, порушення регуляторних функцій ЦНС і умови виховання школярів з розумовою відсталістю призводять до неповноцінного сприйняття ними емоційних станів інших людей і не завжди адекватному, недиференційованому виразу власних емоцій. При відсутності спеціально організованих корекційних впливів, спрямованих на подолання наявних недоліків виховних дій і гармонізацію емоційного стану, загальний прогноз подальшої соціалізації розумово відсталих молодших школярів на різних її рівнях виявляється несприятливим.

Література:

1. Изотова Б.И., Никифорова Б.В. Емоциональная сфера ребенка: Теория и практика: Учеб. Пособие для студ. Высших. Уч. Заведений. – М., 2004. 2. Люсин Д. В. Современные представления об эмоциональном интеллекте // Социальный интеллект: теория, измерение, исследования. – М., 2004. 3. Щетинина А. М. Восприятие и понимание дошкольниками эмоциональных состояний человека. – М., 1984.