Попова А.С.

Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка, Україна

Психологічні особливості підлітків, схильних до
суїциду

Постановка проблеми. Підлітковий вік є перехідним періодом від дитинства до зрілості і традиційно вважається найважчим у виховному аспекті. Саме у підлітковому віці найяскравіше проявляються акцентуації характеру, що являють собою крайні варіанти норми окремих рис характеру. Зазвичай, будь-які гіперболізовані прояви певних рис характеру спричиняють труднощі у адаптації, навчанні, спілкуванні тощо. Оскільки проблема суїциду, а, особливо, серед підлітків, надзвичайно поширена у сучасному світі, то у даній статті будуть розглядатись особливості характеру, що можуть спричинити суїцидальну поведінку серед підлітків.

Мета статті – дослідження особливостей характеру підлітків, схильних до суїциду.

Виклад основного матеріалу. Психічний розвиток підлітків характеризується тим, що фактично весь цей період супроводжується кризою, передумовою якої є руйнування старої структури особистості, внутрішнього світу, системи переживань дитини, що були сформовані до цього віку [5]. Цей період є одним з найскладніших у житті людини. Часто його називають "критичним", "зламним" або "перехідним" віком.

На початок підліткового віку складаються дві системи спілкування: відносини дитини з однолітками, з одного боку, і з дорослими - з іншого. Положення підлітка в цих системах спілкування різне: нерівне (з дорослими) і рівне (з однолітками) [1, с. 30]. І якщо рівне спілкування приносить підлітку задоволення, то нерівне провокує виникнення деструктивних почуттів.

Постійна взаємодія підлітка з товаришами породжує у нього прагнення зайняти гідне місце в колективі. Це один з домінуючих мотивів поведінки та діяльності підлітка. Потреба самоствердження настільки сильна в цьому віці, що в ім'я визнання товаришів підліток готовий на багато що: він може поступитися своїми поглядами і переконаннями, вчинити дії, які розходяться з його моральними установками [2, с. 174]. Саме цією потребою можна пояснити чимало фактів порушення прийнятих у суспільстві норм та правил поведінки серед підлітків.

Підліток бурхливо реагує на нетактовні зауваження, які йому робить вчитель у присутності товаришів. Він розглядає їх як приниження своєї особистості [1; 2]. Це часто стає поштовхом до виникнення конфліктів між підлітком і вчителем, і як наслідок найчастіше звинувачують підлітка, не звертаючи увагу на те, що вчитель не враховує особливостей вікового розвитку при взаємодії з учнями.

А.Є. Личко (1983) вказує на певний взаємозв'язок суїцидальної поведінки підлітка з типом акцентуації характеру. За даними автора, при демонстративній суїцидальній поведінці 50% підлітків виявилися представниками істероїдного, істероїдно-нестійкого і гіпертимно-істероїдного типів, 32% - епілептоїдного і епілептоїдно-істероїдного типів і лише 18% - представниками всіх інших типів.

У той же час суїцидальні замахи в більшості випадків здійснювалися представниками сенситивного (63%) і циклоїдного (25%) типів.

До числа найбільш частих причин суїцидів серед підлітків А. Є. Личко відносить наступні: втрату коханої людини; стан перевтоми; уражене почуття власної гідності; руйнування захисних механізмів особистості в результаті алкоголізму, наркоманії та токсикоманії; ототожнення себе з людиною, яка вчинила самогубство (Цим частково пояснюються епідемії самогубств); різні афективні реакції з інших [4, с. 85].

А.Є. Личко, говорячи про акцентуації характеру та психопатії вказує, що у істероїдних підлітків суїцидальність стоїть на першому місці серед поведінкових проявів. Проте це несерйозні спроби, демонстрації, "псевдосуїциди", суїцидальні шантажі. У гіпертимних підлітків спроби суїциду також носять більш демонстративний характер [3; 6]. Проте такі «демонстрації» також можуть випадково завершитися реальною смертю, а тому, ні в якому разі не можна ігнорувати таких акцентуантів.

Типові циклоїди, які в дитинстві нічим не відрізняються від однолітків або частіше справляють враження гіпертимів, з настанням пубертатного періоду виникає перша субдепресивна фаза. Її відрізняє схильність до апатії і дратівливості. Серйозні невдачі і нарікання оточуючих можуть поглибити субдепресивний стан або викликати гостру афективну реакцію з суїцидальними спробами [3, с. 685-687]. У даному випадку це не демонстративні, а вже реальні спроби самогубства.

Сензитивні підлітки не мають схильностей до девіантної поведінки, але їх слабкою рисою є ставлення до них оточуючих [3; 6]. Особливо вразливими вони стають у ситуації, коли над ними насміхаються або підозрюють у непристойних вчинках, коли вони піддаються несправедливим обвинуваченням. Усе це може стати реальною причиною суїцидальних спроб.

Основною особливістю лабільного типу є часті зміни настрою. Але настрою притаманні не тільки часті і різкі зміни, а й значна їх глибина. Лабільні підлітки схильні до суїцидальної поведінки афективного типу [6]. У такому стані рішення покінчити життя самогубством швидко приймається та реалізовується. Мотивом таких дій слугує скоріш не бажання померти, як прагнення зробити з собою щось через нестерпність переживання цієї ситуації.

Епілептоїдний тип акцентуації зумовлює ризик самогубства. При акцентуації характерна демонстративна форма суїцидальної поведінки. Мотивом служить бажання заподіяти кривдникові шкоду, налякати когось, домагаючись своїх цілей. Проте, демонстративні за формою наміри при сильній афектації епілептоїдів можуть стати неконтрольованими і обернутися трагічно [6]. Афективні реакції епілептоїдів найчастіше агресивні, а тому, якщо підліток не має можливості направити свою агресію назовні, то тоді вона може бути спрямована на самого себе. Тому для епілептоїдів характерні різні прояви садо-мазохістичної поведінки.

При нестійкому, шизоїдному, психастенічному, астено-невротичному та конформному типі акцентуацій схильність до суїцидальності не спостерігається.

Висновки. Підлітковий вік являє собою період життя людини, у який вона проходить великий шлях у своєму розвитку: через внутрішні конфлікти з самим собою та з іншими. Часто підлітки намагаються «вирішувати» свої проблеми спробами покінчити життя самогубством, реальними або демонстративними, що становить на даний час значну проблему для всього нашого суспільства. Найбільш схильні до суїцидальності підлітки з циклоїдною, лабільною, епілептоїдною та сенситивною акцентуаціями, а також гіпертимні та істероїдні підлітки – до демонстративного самогубства. Схильність до самогубства породжують такі якості як вразливість, меланхолійність, дратівливість, афективність емоційних реакцій, вдавання до маніпуляцій. Врахування психологічних особливостей підлітків з даними акцентуаціями є необхідним у роботі з ними як психологу, так педагогам
і батькам.

Література:

1. Волков Б.С. Психология подростка – СПб.: Питер, 2010. – 240 с.

2. Гамезо М.В., Петрова Е.А., Орлова Л.М. Возрастная и педагогическая психология — М.: Педагогическое общество России, 2003. — 512 с.

3. Гиппенрейтер Ю.Б., Романова В.Я. - Психология индивидуальных различий — М.: ЧеРо, МПСИ, 2006 - 776 с.

4. Игумнов С. А. Психотерапия и психокоррекция детей и подростков — М.: Изд-во Института психотерапии, 2000. — 112 с

5. Видра О.Г. Вікова та педагогічна психологія - К.: Центр учбової літераури, 2011. – 112 с.

6. Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков — СПб.: Речь, 2010. – 256 с.