Физическая культура и профессиональній спорт/3.Спортивная медицина и реабилитация

К. п. н., доцент Бочкова Н.Л., викл. Литовченко Н.П.

Вплив індивідуальних біоритмів на успішність навчальної діяльності студентів

Національний технічний університет України «КПІ»

Навчальна діяльність студентів має ряд характерних особливостей. По-перше, праця студента під час навчання є розумовою. У фізіологічному відношенні головною особливістю розумової праці є те, що мозок виконує функції не тільки координуючого, але основного працюючого органу. При цьому значно активізуються аналітичні та синтетичні функції центральної нервової системи, ускладнюються прийом і переробка інформації, утворюються нові функціональні зв'язки, нові комплекси умовних рефлексів, значно зростають роль функцій уваги, пам'яті, напруження зорового та слухового аналізаторів і навантаження на них. Крім цього, найчастіше навчальна діяльність студентів пов'язана з тривалою роботою в закритому приміщенні і сидячим способом життя. Тривале перебування у положенні сидячи, найчастіше в напівзігнутому положенні, приводить до тривалого здавлення грудної клітки, що погіршує вентиляційну здатність легень і веде до розвитку хронічної кисневої недостатності, хоча посилена робота мозку вимагає постачання достатньої кількості кисню, великого припливу крові до нього. Тобто, навчальна діяльність пред’являє певні вимоги до морфофункціонального стану систем і органів, що лімітують розумову працю, і до механізмів регуляції їх функцій.

Отже, серед факторів успішності навчальної діяльності студентів вельми суттєвими є періодики змін фізіологічних процесів, або біоритми. Біоритм – це ритм фізіологічних процесів, що властивий усім живим організмам, їхній характер завжди індивідуальний. Організм людини, як відкрита система, постійно перебуває у стані обміну інформацією, речовиною, енергією з навколишнім середовищем. І якщо на будь-якому рівні – інформаційному, енергетичному, матеріальному – цей обмін порушується, то це негативно впливає на здоров’я, а отже і працездатність людини. Біоритми людини визначають загальний стан, нормальну роботу і взаємодію систем організму, вони здатні прогнозувати продуктивність основних видів діяльності людини. Як відомо, в організмі людини діють понад сто різноманітних ритмічних процесів [1], або біоритмів. Життя людини протікає за трьома циклами:

-фізичний ритм – тривалість періоду 23 дні, перепад кожні 11,5 днів; впливає на фізичну силу і силу волі;

-психічний ритм – тривалість періоду 28 днів, перепад кожні 14 днів; обумовлює динаміку почуттів, настроїв, творчих сил;

-інтелектуальний ритм – тривалість періоду 33 дні, перепад кожні 16,5 днів; впливає на розумові здібності, концентрацію думок, натхнення.

Початком відліку є день та рік народження. При переході синусоїди від додатних значень до від’ємних (перетин осі) відзначаються так звані дні “нульового циклу”. Такі критичні дні характеризуються зниженням фізіологічних функцій, людина відчуває загальне недомагання, працездатність падає, а імовірність травматизму зростає. Особливо несприятливі дні, коли всі три “нульові точки” збігаються [2,3].

Біоритми характеризують коливання рівнів процесів життєдіяльності, і працездатності у тому числі. Працездатність –це здатність до тривалого збереження оптимальних показників праці. Коливання працездатності обумовлено психологічною і фізичною пристосованістю організму і виражено у циклах:

-добовий 24-годинний біологічний ритм – найвища активність спостерігається в період з 12 до 15 годин, найнижча з 0 до 5 ранку;

-тижневий – коливання впродовж тижня: понеділок – низька працездатність; середина тижня – підвищення працездатності; кінець тижня – падіння працездатності;

-річний цикл – це індивідуальна залежність від часу року: від періодів роботи і відпустки й особистих біоритмів, пов'язаних з моментом народження людини [1].

Інтенсивність більшості фізіологічних процесів підвищується вранці і знижується вночі. Це необхідно враховувати при плануванні режиму праці і відпочинку студента. Режим праці і відпочинку повинні відповідати індивідуальним біоритмам, або хронотипу. "Жайворонкам" не рекомендується працювати ввечері чи по ночах, тому що примусова активність може порушити синхронність дії біоритмів організму, що, як правило приводить до різкого погіршення стану здоров'я. Різниця у рівні працездатності вранці та ввечері представників «жайворонків» та «сов» обумовлена особливостями психічного та гормонального статусу, станом основних систем і органів організму, що визначається і генетичною програмою, і формується впродовж життя [3,4]. Вивчення індивідуальних біологічних ритмів дозволяє виробити найсприятливіший режим праці і відпочинку, що безумовно підвищить успішність навчальної діяльності студента.

Отже, при складанні навчального графіка з метою досягнення найвищої ефективності навчального процесу доцільно (а з метою збереження здоров’я студентської молоді необхідно) враховувати біоритми.

Література:

1.Смірнов С.М. Біологічні ритми і наше здоров'я / Смірнов С.М. – М., 2000.– 98с.

2.Уэст П. По волнам биоритмов /Уэст П.; [пер. с англ. А. Савинова].-М.:КРОН-ПРЕСС, 2000.-113с.

3.Хильдебрандт Г. Хронобиология и хрономедицина /Хильдебрандт Г., Мозер М., Лехофер М.- М.: Арнебия, 2006.- 144 с. ISBN 5-9244-0025-5

4.Хроноструктура біоритмів серця й довкілля /[Бреус Т.К., Чібісов С.М., Баевский Р.М. и др.].- М.: Вид-во Рос. унів. дружби народів, 2002.-232с.