Автор: Горошко Андрій Ігорович,

учень Полтавської зш №38, 10 клас, Україна

Науковий керівник: Орисенко Олександр Вікторович,

к.т.н., Полтавський Національний технічний університет

ім. Ю. Кондратюка, Україна

ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО КОНТРОЛЮ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ СЕРЕД СУЧАСНОЇ МОЛОДІ

У результаті постійного перебування у стресових ситуаціях та інформаційного навантаження знизились концентрація уваги та рівень контролю окремо взятого одного механічного процесу у підростаючого покоління. За браком часу підлітки виконують по декілька механічних процесів одночасно[1]. Так, наприклад, дуже частим явищем зараз стало готування їжі при ввімкнутому телевізорі, або прасування і прослуховування музики чи телефонні розмови. А оскільки мозок людини не може реагувати на декілька подразників, обирається завжди найцікавіший або найагресивніший, тобто можливе забування вимкнення із електромережі побутових електроприладів (праски), і як наслідок ― виникнення пожежі.

Охорона матеріальних цінностей, життя і здоров’я людей, усіх форм власності від пожеж у сучасних умовах належить до актуальних завдань держави і суспільства. Аналіз даних відносно пожеж у побуті за останні роки на території України свідчить, що існує проблема підвищеного рівня пожеж, які призводять до загибелі людей, травматизму та значних матеріальних збитків. Завдяки сучасним досягненням науки і техніки створено багато різноманітних засобів запобігання пожежам в побуті та їх гасіння. Більше того, в умовах науково-технічного прогресу проблема боротьби з пожежами стає гострішою, оскільки в руки людини потрапляють нові могутні джерела енергії, а кількість потенційних джерел підвищеної небезпеки зростає темпами, за яких шкода від їхнього використання стає значнішою. Насичення квартир різноманітними газовими, електропобутовими приладами і хімічними препаратами представляє значну небезпеку виникнення пожежі в квартирі у разі навіть найменшого порушення встановлених правил пожежної безпеки. Це призводить до того, що у житлових будинках пожежі виникають значно частіше, ніж у громадських або виробничих будівлях. Поширеною причиною пожеж в побуті є порушення правил користування електричними приладами. Аналіз таких пожеж показує, що вони відбуваються, в основному, з двох причин: у разі порушення правил пожежної безпеки під час користування електропобутовими приладами і прихованими дефектами побутової техніки. Кожен день в Україні в середньому виникає 168 пожеж та загорянь (у 2002 році цей показник дорівнював 164), економічні втрати від яких становили 1210 тис. грн. Середній показник по Україні ― 65,7%. Із вищенаведених статистичних фактів можна прийти до закономірного припущення, що робиться все, аби запобігти пожежам, але дій цих недостатньо.

Спробуємо розглянути деякі системи запобігання пожеж у побуті. Так, сучасні праски мають систему протипожежної безпеки Auto Shut off ― автоматичне вимкнення приладу, тобто якщо ви забулись вимкнути праску, і вона знаходиться у горизонтальному положенні, то через 30 секунд буде автоматично відключена від електромережі, якщо праска знаходиться у вертикальному положенні, то відключення станеться через 8 хвилин. У більшості моделей вивчених нами прасок ці функції присутні одночасно. Але чудовий задум винахідників знову розбився об економічні засади виробників, оскільки мікросхему, відповідаючу за вказані функції, розміщують на платформі приладу, а щоб запобігти дії пару на неї, заливають гідроізолюючими смолами, які не дають змоги провести ремонт системи у разі виходу її із ладу. Тобто знаходячись на внутрішній поверхні робочої платформи праски, система протипожежної безпеки постійно перебуває у зоні підвищеної температури, а отже, не дивлячись на всесвітньо відомі бренди, часто виходить із ладу, при ремонті ― для збереження основних функцій, зовсім видаляється у спрощеній системі роботи. Більше того, сам власник побутового електроприладу не зможе ніколи чітко сказати, коли саме вона перестала працювати, а значить існує потенційна загроза виникнення пожежі при надії власника на робочу електроніку. Досліджуючи втомлюваність сучасних школярів[2,3], ми з'ясували, що загальна психо-емоційна втома наступає через різні проміжки часу у різних груп учнів, а також і те, що такі проміжки глибоко індивідуальні. Так, можна по зручності для більшості учнів розробити розклад уроків у навчальному закладі, програми активного відпочинку, але ніколи не можна із 100-відсотковою впевненістю заявляти, що вказані заходи прийнятні для усіх учнів. Саме тому нами був створений прилад-контролер особистого нагляду за школярами під час роботи з побутовими електроприладами.

У основу роботи приладу покладено знання з радіоелектроніки та досвід використання побутових електроприладів вдома та в школі. При бажанні кожен може вносити індивідуальні корективи до запропонованої методики. Наш метод складається з кількох етапів, кожен з яких може бути незалежним або додатковим до іншого. Загальний принцип побудований таким чином, що може «обростати» додатковими етапами різної спрямованості. Розроблений прилад з одного боку підключається до джерела постійного струму, у побутових умовах ним слугують звичайні розетки, з іншого боку у нього вмикається побутовий електроприлад (праска), при цьому наш прилад повинен знаходитись на прасувальній дошці або іншій робочій поверхні, поруч із підлітком чи за інших умов людиною, що буде працювати на ввімкнутому електроприладі. Після натиснення на червону пускову кнопку (ввімкнення) і загорання індикаторного світлодіоду на панелі приладу напруга починає надходити до електроприладу через наш прилад, і живлення продовжується доти, поки людина знаходиться поруч ввімкненої праски. При покиданні ввімненого електроприладу без нагляду (або відсутності прасуючого, у нашому випадку), спрацьовує сконструйований нами прилад через встановлений на таймері час, і проходить автоматичне вимкнення працюючого електроприладу, а на телефон, який попередньо був занотований у нашому приладі, поступає дзвінок про аварійне його відключення. Послідуючий запуск приладу, і продовження прасування можливі лише після натиснення на кнопку пуску повторно.

Сучасний розвиток світової економіки та її вплив на регіональні економічні утворення, національні економічні системи, зумовлюють трансформацію типу суспільного виробництва. Сьогодні більшість країн світу визначають пріоритети власного розвитку з урахуванням інтелектуального капіталу нації. Загальновизнаним є той факт, що країни лідери забезпечують свій розвиток за рахунок науково містких інноваційно-орієнтованих галузей.

За таких умов, чи не ключовим фактором забезпечення довгострокової конкурентоспроможності, геополітичної безпеки та ефективності економічного розвитку, виступає трудовий та інтелектуальний капітал української нації. Схожих поглядів притримуються уряди і країни ЕС, які інвестують сьогодні значні кошти у розвиток системи освіти, підтримання творчості на всіх етапах освітньо-кваліфікаційної і культурної підготовки громадян. Враховуючи все вище згадане, слід відзначити, що особливого значення набуває проблематика шкільного навчання, як основи майбутнього нашої держави та основи інтелектуального капіталу нації. Зважаючи на це, проблема безпеки учнів загально освітнього циклу має безліч аспектів, але всі вони однаково важливі і актуальні сьогодні. З одного боку, навчання в школі – це підготовка до університетської чи професійно-технічної освіти. Разом з цим, збереження здоров’я і життя учня є одним із способів створення майбутнього нашої держави, збільшення її інтелектуального та трудового потенціалу. Загальновідомо те, що ефективність реалізації певного винаходу, проекту чи раціоналізаторської пропозиції базується на обліку результатів та витрат, понесених для їх досягнення. Таким чином, спробуємо прогнозно оцінити можливі результати використання нашого авторського рішення. Сьогодні в Україні 20 300 загальноосвітніх навчальних заклади (2010 р.), в яких працює 515 тис. викладачів. Сутнісна характеристика ефективності виробництва (продуктивності системи) знаходить відображення в загальній методології її визначення. В основу оцінки ефективності винаходу слід покласти методи непрямої оцінки. Зниження ризиків у повсякденному житті дозволить зберегти здоров’я школярам і тим самим скоротити витрати на лікування тощо. Наприклад, собівартість підготовки одного учня у загальноосвітній школі для держави становить приблизно 3000 грн. Ці витрати також включають витрати на охорону здоров’я та профілактику дитячих хвороб, приблизно у розмірі 10-15%, тобто 300-450 грн. Нехай за рахунок використання нашого авторського винаходу вдасться скоротити рівень виникнення пожеж і зниження захворюванності і смертності учнів на 5%, з розрахунків витрат матеріальної шкоди, яку вони приносять країні ― це 60500 грн у рік. Отже, річна економія на одного учня становитиме 29 грн. У масштабах країни легко підрахувати загальну економію шляхом добутку визначної суми на загальну чисельність учнів. Отже, 29 грн. помножена на 4299 тис. учнів дасть 124 млн. грн. у масштабах країни, і додавши матеріальну шкоду від пожеж, ми отримаємо 124 млн. грн. у маштабах країни.

Наступним кроком має стати підрахунок витрат на виготовлення авторського приладу, а також на розробку певних нормативів використання приладу. За найбільш загальними оцінками перші партії дослідних зразків можуть забезпечити собівартість на рівні 270 грн., але у промислових масштабах валові витрати безумовно можуть бути знижені (за рахунок економії на постійних витратах). Зазначимо, що прилад варто придбати кожному школяреві. Таким чином, загальні витрати становитимуть 270*4299000= 1160730000 грн., або 1млрд.161 млн. грн.

Отже, навіть у перший рік використання авторського приладу у учнів загальноосвітніх середніх шкіл можливо отримати близько 1 млрд. грн. прибутку в масштабах країни.

ВИСНОВКИ

1.Інтенсифікація навчального процесу суттєво збільшує ступінь психо-емоціонального та інформаційного навантаження на дітей та підлітків, а також сприяє виникненню екстремальних і пожежонебезпечних ситуацій при користуванні побутовими електроприладами.

2.Створений нами прилад надає можливість контролю за працюючим при роботі побутових електроприладів.

3.Економічна ефективність використання приладу відображається через різні вартісні показники, що характеризують проміжні та кінцеві результати виробництва на підприємстві, організації чи у сім', вона становить більше одного мільярда гривень у перший рік впровадження приладу.

4.Соціальна ефективність використання приладу полягає у підвищенні пожежної безпеки населення, безпеки життя тощо.

5.Локальна (комерційна) ефективність використаного приладу визначиться у конкретних результатах виробничо-господарської чи іншої діяльності підприємств, які будуть задіяні у виробництві приладів, а також установ, які будуть мати змогу безпечно використовувати побутові електроприлади.

6.Порівняльна ефективність використання приладу відображає наслідки порівняння можливих варіантів аналогічних приладів, за умови їх існування, та вибору кращого із них.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ахмерова Н.М. Особистісно-діяльнісний підхід до контекстного навчання соціального педагога /Ахмерова Н.М. // Педагогіка. ― 2003. ― № 5. ― С. 55-60.

2. Гольдштейн А. Тренінг умінь спілкування: як допомогти проблемним підліткам / А. Гольдштейн, В. Хомик. //К.: Либідь, 2003. – 520 с.

3. Звєрєва І.Д. Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю в Україні: теорія і практика. /Звєрєва І.Д. //К.: Наукова думка,1998. -394c.

4. Мєщанова Т. Соціально-психологічні дослідження особистості: теоретико-методологічний аспект. / Мєщанова Т. //К.: Наукова думка, - 64c.