К.І. Бородіна
Глухівський національний педагогічний університет
імені Олександра Довженка
МУРАШИНІ ГНІЗДА FORMICA RUFA
Постановка проблеми. Дослідники все більше
схиляються до думки, що сукупність тварин (термітів, бджіл, мурашок та інших) –
це дещо якісно інше, відмінне від існуючого у науці, уявлення. Однією з
головних переваг соціальних комах є надзвичайна життєздатність сім’ї як єдиного
цілого. Представниками таких тварин є мурашки (Formica). У різних екзотичних народів
дуже працьовиті комахи вважаються помічниками Творця при створенні світу. У
древньогрецьких міфах перші мешканці острова Егіна називалися Мірмедонес
(мурашки), тому що вони обробляли землю з мурашиним терпінням, старанням і
ретельністю. Одна фессалійська легенда вказує на те, що орне землеробство
починається з моменту створення важливих знарядь з обробітку ґрунту за
допомогою німфи, ім’я якої Мірмекс (мурашка).
Переваги, які дають мурашкам кооперації, привели до того, що сьогодні це
домінуюча за чисельністю група членистоногих. Так, на 1 акрі (0,4га) савани в
Кот’б – Івуарі живе 8 млн. мурашок, які утворюють приблизно 3 тис. колоній.
Разом із термітами мурашки складають третину загальної маси наземних тварин у
тропічних лісах басейну Амазонки. В областях із помірним кліматом їх менше, але
цифра є великою. На площі 8 км² у Флориді знайдено 76 видів мурашок з 30 родів,
а на площі 5,5 км² у Мічигані – 87 видів з 23 родів [2].
Для цих тварин характерний кастовий і віковий поліетизм. Кастовий поліетизм
– це виконання різноманітних функцій у сім’ї мурашок одного віку, але різних за
розмірами й будовою. У складі родини є три основні касти: самці, самки й робочі
особини. Кожна особина сім’ї мурашок виконує певні завдання. Робота самців
пов’язана з розмноженням, живуть вони недовго. Після вильоту з гнізда і
спарювання вони гинуть.
Функції самок протягом усього життя змінюються. Після запліднення самка
займається розселенням, втрачає крила, засновує нову сім’ю й виховує перше
потомство. Основна функція «цариці» в сім’ї – розмноження. Живе вона до 20
років. Робочі особини – це модифіковані самки, які виконують різні роботи. Для мурашок характерний і віковий
поліетизм, який пов’язаний зі зміною «професійної» діяльності протягом життя.
Молоді комахи зазвичай виконують роль няньок – перші 40 днів працюють у гнізді,
доглядають за личинками й самкою. Після припинення функціонування яйцевих
трубочок робочі особини стають «фуражирами», солдатами, трофобіозними
особинами, охоронцями, спостерігачами, будівельниками.
Розрізняють 5 головних типів побудови гнізд. Земляні гнізда. Дерев’яні
гнізда, які будуються в гнилому дереві. Так як мурашки при цьому сприяють
швидкому гниттю дерева і знищують багато паразитів, лісники відносять цих комах
до корисних тварин і вважають їх охоронцями лісу. Картонні гнізда будуються з
пережованої стружки дерева, скріпленої клейкою слиною. Складні гнізда
створюються почасти по одній, почасти по іншій, схемі. Таким способом будують
свої домівки руді мурашки. П’ятий тип – це гнізда, побудовані в щілинах стін,
тріщинах скель або у людських будівлях. Чим меншою є кооперація, тим простіше
побудоване гніздо, але у більшості сімей будова набуває грандіозного характеру.
Вона складається з великої кількості коридорів, різних ходів, камер, які
розміщені на багатьох поверхах. Усіма будівельними роботами в гнізді займаються
виключно робочі особини. Головним їхнім знаряддям є міцні щелепи [3].
Гнізда Formica rufa прикриті насипним конусом іноді до двох метрів
заввишки, а діаметр основи, як правило, не перевищує два метри. Мурашки зводять
споруди з насипним конусом, який оточений валом. Збудований з ґрунту,
викинутого при будівництві гнізда, вал є захистом від вітру. Мурашині гнізда є
також і зливостійкими і нелегко піддаються розмиванню. Це пояснюється тим, що
шматочки будівельних матеріалів (дерев’яні частини, шматочки соломи, сухі
стебла, насіння злакових трав і плодів, шкарлупки зерна, камінці), з яких
складено купол, під час дощу дуже добре скріплюються, а після дощу вся споруда
набуває на сонці нового запасу міцності.
Будова мурашок має і важливі теплотехнічні властивості. Виявлена
термометром різниця – п’ять градусів – це те тепло, яке мурашина купа, купол
мурашника, уловлює, поглинає, відбирає від сонячного проміння і зберігає для
обігріву гнізда. Комахи не тільки використовують готовий дар природи, але й
самі створюють для себе потрібні умови.
Натуралісти у своїх творах не раз описували скупчення шестиногих
будівельників, які поспішали звідусіль з шматочками матеріалів. Особливо метушливими
є мурашки-будівельники, коли гніздо пошкоджене. Ремонт іде із запалом, і через
короткий час купол знову рятує гніздо від злив і, немов темний екран, збирає і
зберігає тепло.
Тисячі мурашок, розбудовуючи мурашник, стягують будівельний матеріал. Якщо
вантаж не загубиться дорогою, то мурашка виносить його на саму верхівку купола
і тут гине, поступово нарощуючи вершину конуса. Хаос, штовханина і мурашина
метушня на куполі тривають місяцями, і весь цей час обриси купола зберігаються,
вони навіть стають із віком характернішими, а сам він постійно росте,
піднімається і збільшується. Підземна частина мурашника – це плетиво камер,
ходів та шляхів, що пронизують ґрунт. В одному місці коридори й галереї, камери
і тунелі переплутані в тісний клубок і перетворюють перероблений ґрунт у щось
схоже на губку, в іншому – розкидані й розгалужені в різні боки. Увесь цей
тривимірний лабіринт ходів, що зв’язує безліч підземних камер, побудований, як
і високі конусоподібні мурашині гнізда, одними жувальцями.
Син видатного знавця бджіл – сліпого натураліста Франсуа Юбера – П’єр Гюбер,
відомий своїми дослідженнями мурашок, найбільше захоплювався “…ладом, що його
підтримують мурашки в усіх будівельних операціях, згодою, яка панує між ними,
ретельністю, із якою вони використовують будь-яку можливість зміцнити будову”
[5]. У зв’язку з тим, що ці перетинчастокрилі комахи впливають на лісову
екосистему, прискорюють розкладання рослинних решток, аерують і поліпшують
водний режим ґрунту, збагачують його гумусом і необхідними для рослин хімічними
елементами: фосфором, нітрогеном, калієм, магнієм, ми вважаємо, що більш
детальне вивчення мурашників Formica rufa у нашому Шалигінському заказнику є
актуальним.
Зв'язок роботи з науковими темами. Робота виконана у відповідності з
комплексною темою наукових досліджень кафедри теорії і методики викладання
природничих дисциплін Глухівського національного педагогічного університету
імені Олександра Довженка “Вивчення біологічного різноманіття Сумської області”.
Аналіз досліджень і публікацій. Наукові дослідження по
вивченню мурашок проводили Ж. Фабр, Й. Халіфман, І. Акімушкін.
Результати досліджень Халіфмана описані у праці “Пароль схрещених антен”. Автор
характеризує біологію й описує цікаві факти з життя цих комах [5]. Фабр у праці
“Жизнь насекомых” відмічає, що мурашки – найбільш еволюційно розвинена родина
комах з точки зору поведінки, екології і фізіології. Їх колонії – це складні
соціальні утворення з розподілом праці і системами комунікації, які дозволяють
особинам координувати свої дії при виконанні завдань, що не під силу одному
індивідууму [4]. І. Акімушкін знайомить читачів із мурашками, їх друзями
та гостями, описує в сім’ї кругову поруку [1].
Цілі статті. Вивчити деякі аспекти
мурашників Formica rufa.
Результати досліджень. Нами були вивчені та
описані основні параметри двох гнізд рудих лісових мурашок.
Характеристика мурашника
№1.
1.
Форма купола – дзвоноподібна, вал гнізда прихований.
2.
Будівельний матеріал – грудочки ґрунту, пісок, дрібні соснові гілочки,
бруньки.
3.
Параметри гнізда: D – діаметр вала –1,07м,
h – висота купола – 0,58м.
4.
Розрахунок об’єму дзвоноподібного гнізда: V= πm2h, де
m = r на висоті 0,368h. m вимірювалось на висоті 21 см від
основи мурашника m =
43 см V= πm2h = 3,14 х 0432 х 0,58
= 0,33 м3.
Отриманий результат співпадає з результатами, які можна визначити за
таблицею для визначення об’єму гнізда (в м3) з округлою основою.
5.
За таблицею для визначення площі (S,м2) основи куполу мурашника за діаметром окружності його
основи (d, м) S(м2) =
0,86 м2.
Рис. 1. Мурашник №1
Характеристика мурашника
№2.
1.
Форма купола – сферична (півкуля), вал гнізда зовнішній.
2.
Будівельний матеріал – грудочки ґрунту, пісок, соснові гілочки, шматочки
соснової кори, соснова хвоя, сухі луски соснових шишок, сухі стеблинки трав’янистих
рослин, грудочки смоли.
3.
Параметри гнізда: r = 0,6 м, h – висота купола – 0,59 м.
4.
V = 2/3 [πr3] = 2/3 x 3,14 х 0,216 = 0,45 м3.
Отриманий
результат співпадає з результатами, які можна визначити за таблицею для
визначення об’єму гнізда (в м3) з округлою основою.
5.
За таблицею для визначення площі (S,м2) основи куполу мурашника за діаметром
окружності його основи (d, м) S (м2) = 1,13 м2.
Рис. 2. Мурашник №2
Мурашники
розташовані на добре провітрюваних ділянках лісу. Наші дослідження і дані
літературних джерел [3] свідчать, що відносна висота куполу гнізда (відношення
висоти до діаметра) залежить від освітленості: у затінених гніздах купол
відносно вищий, ніж у освітлених. Перший мурашник розміщений на затіненій
ділянці лісу, другий – на відкритій, освітленій. Досліджувані мурашники відрізняються формою куполу і
характером вала, розмірами, величиною площі основи куполу та об’ємом. Другий
мурашник є більшим.
Висновки
Провівши
дослідження і проаналізувавши отримані дані, можна зробити наступні висновки:
1.
Мурашники відрізняються за формою купола і характером вала, розмірами,
величиною площі основи купола та об’ємом.
2.
Через те, що другий мурашник знаходиться на більш освітленій території лісу,
за усіма параметрами він є більшим.
Література
1.
Акимушкин И. И. Мир животных. Рассказы о насекомых /
И. И.Акимушкин – М. : Молодая гвардия, 1975. – С. 171 – 198.
2.
Брэм А.Э. Жизнь животных: [в 3 т.] / А.Э. Брем – М. : ТЕРРА, Т.3. – 1992.с.
3.
Длусский Г.М. Муравьи рода Формика / Г.М. Длусский – М.: Наука, 1967.
4.
Фабр Ж. А. Жизнь насекомых/Ж.А. Фабр-М.: Изд-во Эксмо, 2003. – 407с.
5. Халіфман Й. А. Пароль схрещених антен / Й. А. Халіфман – К. : Веселка, 1972. – С. 126 – 268.