«уПРАВЛІННЯ
ФІНАНСОВИМ РЕЗУЛЬТАТОМ»
Брезицька К.Ф.
магістр 2 курсу фінансового
факультету ХНЕУ ім.С. Кузнеця
Саблiна Н.В.
к.е.н., доц. ХНЕУ ім.С. Кузнеця
Діяльність
підприємства визначається цілою низкою господарських операцій – починаючи з
придбання факторів виробництва й закінчуючи реалізацією виробленої
продукції. До того ж, потреби у власних
фінансових ресурсах для формування й ефективного використання всіх виробничих
можливостей, розширення виробництва і поліпшення соціально-культурної сфери
підприємства повинні задовольнятися, в першу чергу, за рахунок грошових
надходжень від власної діяльності й реалізації продукції, робіт та послуг.
Тобто вкладені ресурси мають бути окуплені прибутком, а фінансовий результат
має розглядатися переважно з погляду
співставлення головних факторів діяльності суб’єкту господарювання – його доходів та витрат. Визначаючи дохід і витрати
як основні складові формування та визначення фінансового результату, в науковій
літературі ведуться дискусії щодо більш розширеного обґрунтування поняття
«фінансовий результат».
Г.
М. Курило зазначає, що фінансовий
результат діяльності підприємства характеризує його економічну ефективність і є
його найважливішим елементом, оскільки в ньому органічно поєднані всі сторони
виробничої і фінансово-господарської діяльності [3].
За
словами О. В. Гаращенко фінансові результати є важливим об’єктом обліку та
аналізу, ефективне використання даних якого дозволяє приймати найбільш
обґрунтовані рішення і в кінцевому результаті отримувати високі прибутки та
підтримувати конкурентоспроможність компаній [1].
Фінансовий
результат господарської діяльності підприємства характеризує ефективність
виробництва і в кінцевому підсумку свідчить про рівень та якість виробленої
продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості. Зважаючи на те, що
потоки вхідних ресурсів та вихідні потоки продукції віддзеркалюються у
відповідних фінансових потоках, дефініцію «фінансовий результат» слід
розглядати як характеристику всієї діяльності підприємства. Так, вхідні та
вихідні фінансові потоки можуть бути взаємопов’язаними і з погляду фінансової
та інноваційної діяльності, а не лише з погляду основної діяльності
підприємства. Інакше кажучи, в підприємства може бути потреба щодо залучення
додаткових фінансових ресурсів. Це і розкриває сутність фінансового результату
стосовно сталості руху різноманітних фінансових потоків.
Розкриттю
більш повного погляду щодо поняття фінансового результату та його економічної
спрямованості сприяє визначення прикладної інтерпретації даної дефініції. На
основі узагальнення та аналізу економічної літератури в цілому можна виділити
декілька підходів до визначення сутності та змісту поняття «фінансовий результат»,
що відображає в повній мірі виклад основної думки авторів.
Першочерговим у
даному контексті є, насамперед, узагальнення точки зору бухгалтерського обліку,
згідно з якою розкриття сутності фінансового результату пояснюється як наслідок
співставлення доходів звітного періоду з витратами. Доходи при цьому зазвичай
ототожнюються зі споживчою вартістю виробленої продукції, витрати – з її
фактичною вартістю.
Однак,
фінансовий результат, який сформовано підприємством на основі економічного
підходу до визначення витрат виробництва, не є тотожним фінансовому результату,
який відображається по рахунках бухгалтерського обліку. Крім того, з економічної
точки зору фінансовий результат – один із найважливіших показників діяльності
підприємства, що відображає зміну вартості
власного капіталу як результат відповідної діяльності підприємства.
Запропоноване уточнення суті фінансового результату, крім того, дозволяє
розкрити й окремі напрямки в управлінні фінансовими результатами діяльності
суб’єкту господарювання. [2, 4].
Тож у підсумку, зміст
дефініції «управління фінансовим результатом» необхідно подати наступним чином:
управління фінансовим результатом – це процес пошуку та реалізації найбільш
ефективних рішень щодо формування, розподілу й використання фінансових результатів
через відповідну систему методів і принципів, який базується на координації дій
з іншими напрямками управління підприємством на підставі зворотного впливу та
здійснюється для досягнення стійкого фінансового стану й ефективної діяльності
підприємства.
Лiтература:
1. Гаращенко О. В. Облік і аналіз формування
фінансових результатів та розподіл прибутку: Автореф.
дис. на здоб. наук. ступ. к.е.н.: спец. 08.06.04 / О. В. Гаращенко. – Київ: КНЕУ, 2013. – 24 с.
2. Дікань Л. В. Складові та основні функції управління фінансовим результатом підприємства / Л. В. Дікань, О. О. Вороніна // Економіка розвитку. – 2008. – № 1
(45). – С. 66–68.
3. Курило Г. М.
Облік та аудит фінансових результатів діяльності сільськогосподарських
підприємств: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. к.е.н.: спец. 08.06.04 /
Г. М. Курило – Київ: КНЕУ, 2007. – 24 с.
4. Скалюк Р.В. Економічний
механізм управління фінансовими результатами промислових підприємств: теоретичні основи забезпечення функціонування/
Р.В. Скалюк// Економічний вісник Донбасу. – 2011. - №2(24).